45.Облік довгострокових зобов’язань.

Довгострокові зобов’язання – зобов’язання, які повинні бути погашені протягом більше як 12 місяців, або протягом періоду більшого, ніж один операційний цикл підприємства з дати балансу, якщо такий цикл становить більш як 12 місяців.

Виникнення довгострокових зобов’язань, як правило, визначається угодою, яка затверджує графік погашення зобов’язання позичальником та порядок сплати ним відсотків, якщо це передбачено умовами відповідної угоди.

До довгострокових зобов’язань належать:

• довгострокові кредити банків;

• інші довгострокові фінансові зобов’язання;

• відстрочені податкові зобов’язання;

• інші довгострокові зобов’язання.

Усі довгострокові зобов’язання, на які нараховуються відсотки, відображаються у балансі підприємства за їх теперішньою вартістю.

Облік розрахунків за довгостроковими позиками банків та іншими залученими позиковими коштами , що не є поточними зобов’язаннями ведеться на рахунку 50 “Довгострокові позики”.

За кредитом рахунку 50 “Довгострокові позики” відображається сума одержаних довгострокових позик, а також переведення їх до складу короткострокових (відстрочених) позик, за дебетом – погашення заборгованості за ними та переведення до поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями. Рахунок 50 “Довгострокові позики” має такі субрахунки:

501 “Довгострокові кредити банків у національній валюті”

502 “Довгострокові кредити банків в іноземній валюті”

503 “Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті”

504 “Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті”

505 “Інші довгострокові позики в національній валюті”

506 “Інші довгострокові позики в іноземній валюті”

46.Облік поточних зобов’язань.

Пото́чні зобов'яза́ння (П(С)БО 11) — зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

До поточних зобов’язань відносяться:

•короткострокові кредити банків;

•поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями;

•короткострокові векселі видані;

•кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги;

•поточна заборгованість за розрахунками:

-з одержаних авансів,

-з бюджетом,

-з позабюджетних платежів,

-зі страхування,

-з оплати праці,

-з учасниками,

-з внутрішніх розрахунків;

•інші поточні зобов’язання.

Поточні зобов’язання відображаються у балансі за сумою погашення. Облык поточних зобов»язань здыйснюэться на рахунках класу 6.

47.Звітність, її суть та значення. Види звітності.

Бухгалтерська звітність — це система узагальнення показників, що характеризують господарсько-фінансову діяльність підприємств за попередній період (місяць, квартал, рік).

Бухгалтерська (фінансова) звітність подається відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а також положень (стандартів) бухгалтерського обліку, нормативно-правових актів, що регламентують питання фінансової звітності.

Значення бухгалтерської звітності полягає в тому, що вона є джерелом інформації про результати господарсько-фінансової діяльності підприємства; за відповідними показниками підприємства аналізують свою діяльність, одержують інформацію для подальшого її планування в умовах ринкових відносин.

Види звітності та їх основний зміст

За видами звітність організацій і підприємств поділяють на бухгалтерську (фінансову), внутрішньогосподарську (управлінську), статистичну та податкову.

За обсягом даних, які містяться у звітах, виокремлюють внутрішню та зовнішню звітність: внутрішня містить інформацію про роботу окремого підрозділу, а зовнішня відображає господарську діяльність підприємства в цілому.

Залежно від періоду, що охоплює звітність, її поділяють на періодичну (за місяць, квартал) і річну (за рік).

Основне завдання звітності полягає в пошуку резервів подальшого розвитку і вдосконалення діяльності підприємств, досягнення стабільності на ринку.