Облік виробництва(незавершеного в-цтва)

До незаверш в-цтва(напівфабрикати,деталі) відноситься продукція, яка не пройшла всі стадії і операції обробки, передбачені технологічним процесом, а також вироби,закінчені виробництвом,але повністю недоукомплектовані, не пройшли випробувань і технічний контроль чи не прийняті замовником. Рах 23 призначений для узагальнення інфо про витрати в-цтва продукції. За Д-том рах 23 відображ прямі матеріальні,трудові та інші прямі витрати,а також виробничі накладні витрати та втрати від браку продукції. За К-том-суми фактичної виробничої собівартості завершеної в-цтвом продукції(у д-т рах 26,27),виконаних робіт(у д-т рах 90). Сальдо дебетове рах 23 відображає витрати у незавершеному в-цтві. П-ства періодично проводять інвентаризацію незавершеного в-цтва спеціально створеною комісією. Фактична наявність незав в-цтва на момент інвентаризації записується в інвентаризаційних відомостях, у яких вказується, на якій технологічній операції обробки знаходяться деталі чи вироби, ступінь їх готовності.

Облік браку у в-цтві. Брак у в-цтві – виготовлена продукція, надані послуги,які через низьку якість не можуть бути використані за прямим призначенням або їх використання пов’язано з додатковими витратами на виправлення дефектів. За характером знайдених дефектів брак буває виправним і невиправним.Залежно від місця виявлення брак поділ на внутрішній(продукція, дефекти якої виявлені на п-стві до відвантаження її споживачу) зовнішній(продукція,дефект якої виявлений у споживача, у процесі її приймання або використання) При виявленні браку скл Акт про брак, у якому зазначається дата,цех,зміна,продукція,операція, на якій виявлено брак,винні особи,причини,к-сть та х-ка браку. Для узагальнення інфо та обліку втрат від браку у в-цтві призначено рах 24 «Брак у в-цтві». За д-том відображ витрати через виявлений зовнішній та внутрішній брак, витрати на гарантійний ремонт в обсязі, що перевищує норму, витрати на утримання гарантійних майстерень. За К-том-суми,що відносяться на зменшення витрат на брак, та сума,що списується на витрати на в-цтво як втрати від браку,суми зменшення втрат від браку продукції.

Облік напівфабрикатів Напівфабрикати – продукція, що не пройшла всіх установлених технологічним процесом стадій в-цтва й потребує доопрацювання або укомплектування. Залежно від напряму використання нф власного в-цтва розрізняють два варіанти їх обліку:безнапівфабрикатний та напівфабрикат ний. Безнапівфабрикатний-залишки та рух нф відображу тільки на рах 23. Напівфабрикатний –облік на рах 25 «напівфабрикати». За Д-том рах 25 відображ надходження(створення) нф, за К-том- їх вибуття внаслідок реалізації,безоплатної передачі, невідповідності критеріям активу тощо. Дететове сальдо показує залишок нф власного в-цтва на звітну дату.

Облік готової продукції та товарів Товари- матеріальні цінності, що придбані та утримуються п-ством з метою подальшого продажу. Для синтетичного обліку руху товарно-матеріальних цінностей використ рах 28 «Товари». Субрахунки: 281 товари на складі, 282 товари в торгівлі,283 тов на комісії, 284 тара під товарами, 285 торгова націнка.

Облік переоцінки запасів та результатів інвентаризації Переоцінка запасів-зміна їх облікової вартості як у бік збільшення(дооцінка), так і в бік зменшення(уцінка). Порядок переоцінки запасів та відображення її результатів у обліку регламентується П(С)БО 9 «Запаси».Відповідно до цього стандарту запаси відображаються в БО і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. Для проведення переоцінки запасів керівник п-ства призначає комісію. За результатами переоцінки комісія складає описи-акти, до яких записує всі запаси, які підлягають уцінці.

1.Поняття про бо як складову загальногосподарського обліку.

З метою відображення госп. процесів та підготовки інформації для прийняття управлінських рішень на будь-якому підприємстві та в цілому в Україні існує система госп. обліку.

Госп. облік включає в себе оперативний, статистичний та бух. обліки.

Оперативний облік – спосіб спостереження та реєстрації окремих виробничих, технічних та комерційних операцій безпосередньо в процесі їх здійснення.

Зокрема, за допомогою оперативного обліку здійснюється контроль за виконанням договорів, використанням робочого часу, випуском продукції.

Статистичний облік вивчає та досліджує масові екон. та соц. явища з метою їх узагальнення та вивчення закономірностей (динаміка народжуваності, приріст валового продукту, перевага експорту над імпортом). Зазвичай цей облік асоціюють не стільки з діяльністю окремого підприємства скільки з діяльністю країни чи окремої галузі в цілому.

БО – це процес виявлення, вимірювання та узагальнення інформації про діяльність підприємства з метою її подальшої передачі для користування зовнішнім та внутрішнім користувачам з метою прийняття ними управлінських рішень щодо діяльності підприємства.

БО передбачає на відмінну від оперативного суцільне спостереження та контроль за усіма операціями без винятку. На відмінну від статистичного та оперативного обліку, які зазвичай оперують натуральними вимірниками, БО надає інформацію в єдиному грошовому вимірі, що робить її зрозумілою та порівнювальною в розрізі декількох періодів, напрямів діяльності чи різних груп контрагентів.

БО поділяють на 2 підсистеми: фінансовий, управлінський.

Головна мета фінансового обліку – реєстрація госп. фактів з метою їх подальшого узагальнення у відкритій звітності, яка оприлюднюється і є джерелом інформації про підприємство для зовнішніх користувачів.

Управлінський облік – це інформаційна система, головним завданням якої є підготовка облікової інформації для використання менеджментом підприємства при прийнятті управлінських рішень щодо його розвитку. Інформація управлінського обліку на відмінну від даних фінансового обліку носить закритий характер.

Функції БО:

• Інформаційна – полягає у суцільному спостереженні за госп. процесами, узагальненні інформації про них та її передачі для потреб управління підприємством;

• Аналітична – полягає в аналізі та подальшому оцінюванні ефективності протікання госп. процесів та визначенні підсумків діяльності підприємств;

• Контрольна – полягає у перевірці законності здійснення госп. операцій, забезпечення збереження коштів та ефективного використання матеріальних ресурсів.

Для всебічного відображення госп. засобів в системі обліку можуть використовуватися 3 види вимірників:

• Натуральні – дають можливість отримати інформацію про госп. засоби в їх натуральному вираженні (м2, кг, шт.);

• Трудові – дають можливість найбільш точно оцінити кількість затраченої праці в одиниці часу (дні, нормо-год, лгод.);

• Грошовий (вартісний) – призначений для узагальнення та співвимірювання усіх госп. операцій. Використовується поряд з натуральними та трудовими вимірниками і є основним при формуванні звітної інформації про госп. діяльність підприємств.