Висновки

У магістерській роботі досліджено процес підготовки майбутніх учителів початкової школи до класного керівництва, описано впровадження та експериментальну перевірку педагогічних умов формування готовності до даного виду діяльності. Актуальність даної проблеми зумовлена запровадженням нових парадигм виховання, прийняттям ряду законодавчих документів щодо оновлення виховної роботи в початковій школі, змінами контингенту учнів початкової школи, існуванням ряду недоліків у виховній діяльності вчителів початкової школи та підготовці студентів ВПНЗ до класного керівництва.

Аналіз проблеми підготовки майбутніх учителів початкової школи свідчить, що в основному акцент робився на підготовку студентів до навчальної роботи. Досить мало уваги приділяється напрямам діяльності класного керівника, вивченню індивідуально-психологічних особливостей молодших школярів, плануванню виховної роботи, роботі з дитячими громадськими формуваннями, формами виховної роботи з різними категоріями дітей, роботі з батьками. Сьогодні проводяться зміни у підготовці майбутнього вчителя початкової школи, які зумовлені сучасними реформами в системі освіти.

У ході дослідження встановлено, що підвищення рівня активності класного керівництва початковій школі залежить від усвідомлення вихователями сучасних підходів до виховної роботи, від володіння інноваційними технологіями впровадження їх у практику згідно вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів, розуміння професійної індивідуальності вихователя та його готовності до постійного фахового самовдосконалення.

Для визначення стану готовності студентів спеціальності "Початкова освіта" до роботи класного керівника з молодшими школярами нами були виокремленні такі її структурні компоненти: мотиваційно-цільовий (усвідомлення значущості організації виховного процесу класним керівником початкової школи; прагнення до поглиблення знань з проблеми організації виховної діяльності у початковій школі; наявність у студентів бажання використовувати різні напрями організації виховної діяльності з молодшими школярами); знаннєвий (наявність знань про організацію виховного процесу класного керівника в початковій школі; знання про напрями роботи класного керівника з молодшими школярами); операційно-діяльнісний (вміння студентів здійснювати цілепокладання виховної діяльності; вміння передбачати зв'язок «мета виховання - виховний результат»; вміння підбирати ефективні форми, методи, прийоми, засоби виховання, відповідно до поставленої мети; вміння обирати оптимальні способи організації роботи класного керівника у початковій школі; вміння організовувати роботу класного керівника з молодшими школярами як цілісну систему).

Отже, під готовністю вчителя до роботи класного керівника з молодшими школярами розуміємо сформованість в результаті професійної підготовки системи мотивів та стимулів до здійснення даного виду діяльності, знань та вмінь, необхідних для виконання функцій класного керівника в початковій школі.

Аналіз стану готовності студентів-випускників спеціальності «Початкова освіта» до класного керівництва та до організації виховної діяльності з молодшими школярами показав, що студенти проявляють інтерес до даної проблеми, мають бажання отримувати знання стосовно організації виховного процесу, а також студенти мають окремі теоретичні знання та уявлення з даної проблеми. Але як виявилось, рівня сформованості умінь, якими володіють студенти, недостатній для оптимальної організації роботи класного керівника з молодшими школярами. Отже, констатувальний експеримент підтвердив актуальність нашого дослідження.

Дослідження дало можливість визначити критерії ефективності підготовки студентів-випускників, що являють собою теоретично розроблені показники рівня готовності майбутнього вчителя початкової школи до класного керівництва (наявність у студентів стійких професійних мотивів, володіння знаннями й уміннями).

Спираючись на вимоги сучасної початкової освіти і враховуючи умови і показники підготовки майбутнього вчителя у ВНЗ, ми виокремили наступні педагогічні умови, які, на думку багатьох науковців, сприятимуть підвищенню якості підготовки майбутнього вчителя початкової школи до класного керівництва:

• обізнаність студентів з особливостями організації класного керівництва у початковій школі;

• формування і підтримання мотивації студентів У ВПНЗ до здійснення класного керівництва;

• залучення майбутніх вчителів до різних видів професійної діяльності класного керівника та формування відповідних вмінь;

• використання активних методів та форм навчання у ВПНЗ, методів і засобів контролю та оцінювання знань, умінь і навичок студентів;

• залучення студентів до діяльності з оцінювання та самооцінювання власної підготовки щодо проектування та виконання функцій класного керівника у початковій школі.

Вище перераховані педагогічні умови відіграють важливу роль у процесі формуванні готовності майбутніх учителів до класного керівництва у початковій школі.

Результати експериментального дослідження дали можливість підрахувати приріст рівнів сформованості у студентів готовності до організації класного керівництва з молодшими школярами. Отже, приріст високого та достатнього рівня сформованості мотиваційно-цільового компонента готовності до класного керівництва з учнями початкової школи після другого зрізу збільшився в ЕГ на 20,8 % та 0,1 % проти КГ, що становить 16,6 % та 0 %. Приріст сформованості високого рівня знаннєвого компонента готовності у ЕГ збільшився на 20,86 %, у порівнянні з КГ, який піднявся на 11%. На 16,7% збільшилися показники достатнього рівня готовності у порівнянні з КГ, що збільшився на 11,1 %. При цьому знизився показник низького рівня сформованості знаннєвого компонента готовності у ЕГ з 33,5 % до 8,34 %, що становить різницю в 25,16 %, у порівнянні з КГ 16,5 %. Достатній рівень сформованості операційно-діяльнісного компонента готовності виявлено у 8 осіб (33,3%), а високий рівень у 7 осіб, що становить 29,16 %. Аналіз отриманих даних підтверджує наше припущення про ефективність реалізованих педагогічних умов та системи формування готовності майбутніх учителів до організації класного керівництва з молодшими школярами.

Таким чином, результати експерименту свідчать про те, що процес формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до організації класного керівництва показав свою ефективність та доцільність у процесі експериментального навчання.

Отже, запропоновані педагогічні умови формування готовності майбутніх вчителів до організації класного керівництва з молодшими школярами сприяли виробленню у студентів позитивної мотивації, засвоєнню знань та формуванню вмінь ефективно проектувати виховну діяльність з учнями початкової школи.