Показники рівня сформованості знаннєвого компонента готовності майбутніх учителів до роботи класного керівника (до і після формувального експерименту) (%)

Рівень	Експериментальна група (ЕГ) (24особи)						Контрольна група ( КГ) (18 осіб)
	1-й зріз		2-й зріз		Приріст у ЕГ (%)	1-й зріз			2-й зріз			Приріст у КГ (%)
	К-сть	%	К-сть	%		К-сть		%	К-сть	%
Високий	2	8,3	7	29,2	+20,9	2		11,2	4	22,2	+ 11
Достатній	5	20,7	9	37,5	+16,8	4		22,2	6	33,3	+11,1
Середній	9	37,5	6	25	-12,5	6		33,3	5	27,7	-5,6
Низький	8	33,5	2	8,3	-25,2	6		33,3	3	16,8	-16,5

Рис.2. Порівняльна діаграма показників рівня сформованості знаннєвого компонента готовності майбутніх учителів до класного керівництва у початковій школі (після формувального експерименту)(%)

Аналіз результатів першого зрізу констатував невисокі показники знаннєвого рівня готовності майбутніх учителів початкової школи до класного керівництва як у експериментальній, так і в контрольній групах. Після проведення початкового зрізу було встановлено, що знаннєвий компонент готовності до класного керівництва сформований переважно на середньому рівні – ЕГ – 37,5 %, КГ – 33,3 %. Отримані дані свідчать про те, що студенти мають загальні уявлення про роботу класного керівника, які були засвоєні у ході вивчення психолого-педагогічних дисциплін на 1 – 2 курсах (зокрема, дидактики, теорії виховання), але в організації роботи класного керівника і безпосередньо виховного процесу студенти орієнтуються недостатньо. Після проведення другого зрізу ми отримали результати (рис. 2.), які показали, що студенти експериментальної групи значно підвищили рівень сформованості знаннєвого компонента щодо роботи класного керівника у початковій школі. Високий рівень сформованості знаннєєвого компонента мають 7 осіб (29,16 %), достатній рівень – 9 осіб (37,5 %), на противагу контрольній групі, де високого рівня досягли 4 особи (22,2 %) та достатнього рівня 6 осіб (33,3 %). Отже, аналізуючи дані, ми можемо зробити висновок, що рівень сформованості знаннєвого компонента збільшився в ЕГ, що підтверджує ефективність спеціально розроблених педагогічних умов, методів, форм і засобів формування готовності до класного керівництва.

З метою перевірки сформованості операційно-діяльнісного компонента готовності до роботи класного керівника у початковій школі, студентам було запропоновано після закінчення формувального експерименту самостійно виконати наступні контрольні практичні завдання: спланувати план виховної роботи для класного колективу (за заданою характеристикою) на 1 півріччя та спроектувати виховний захід (КТС, виховну годину, свято, батьківські збори, гурткове заняття) на вказану тему.

Таблиця 3