- •Зубчик Ірина Борисівна Підготовка майбутніх учителів початкової школи до класного керівництва
- •Загальна характеристика роботи
- •Основний зміст роботи
- •Показники рівня сформованості мотиваційно-цільового компонента готовності майбутніх учителів до класного керівництва у початковій школі (до і після формувального експерименту)
- •Показники рівня сформованості знаннєвого компонента готовності майбутніх учителів до роботи класного керівника (до і після формувального експерименту) (%)
- •Показники рівня сформованості операційно-діяльнісного компонента готовності майбутніх учителів до роботи класного керівника у початковій школі (після формувального експерименту) %
- •Висновки
Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова
Факультет педагогіки і психології
Кафедра педагогіки та методики початкового навчання
Зубчик Ірина Борисівна Підготовка майбутніх учителів початкової школи до класного керівництва
Спеціальність «Початкова освіта»
Автореферат
магістерської роботи
Київ 2017
Роботу виконано на кафедрі педагогіки та методики початкового навчання на факультеті педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова
Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент
Коханко Оксана Григорівна,
кафедра педагогіки та методики початкового навчання,
Факультет педагогіки та психології,
Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова
Рецензенти: кандидат педагогічних наук, доцент
Лозенко Анна Павлівна,
кафедра педагогіки та методики початкового навчання,
факультет педагогіки та психології,
Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова
кандидат педагогічних наук, доцент
Голота Наталія Миколаївна
кафедра педагогіки,
Педагогічний інститут,
Київський університет імені Бориса Грінченка
Захист відбудеться 31 січня 2017 року на факультеті педагогіки і психології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова за адресою: м. Київ, вул. Тургенівська, 8/14
Загальна характеристика роботи
Актуальність дослідження. Актуальною проблемою сьогодення залишається забезпечення всебічного гармонійного розвитку підростаючого покоління. Докорінна зміна парадигми виховання зумовлює і нові вимоги до рівня підготовки майбутніх учителів-вихователів. Передусім це стосується підготовки класних керівників, від діяльності яких значною мірою залежатиме розвиток задатків і інтересів дитини, виховання гармонійно розвиненої особистості, організованість і життєдіяльність колективу учнів, розвиток учнівського самоврядування, підвищення рівня педагогічної освіти батьків тощо. Підґрунтя ж цієї роботи закладається у початковій школі вчителями, оскільки, згідно з "Положенням про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти", вчитель початкової школи здійснює і класне керівництво.
У початковій школі відбуваються значні позитивні зміни: відкриваються різноманітні навчальні заклади, в яких діти можуть одержати початкову освіту; переглядаються та удосконалюються державні стандарти; створюються нові навчальні програми і підручники; поширюється комп’ютеризація навчання. Проте соціо-екологічні проблеми, слабка матеріально-технічна база системи охорони здоров’я й освіти є причиною зниження фізичного, психічного та духовного здоров’я молодших школярів. У зв’язку зі збільшенням кількості неблагополучних сімей, зниженням рівня педагогічної освіти батьків, негативним впливом засобів масової комунікації спостерігається зростання дитячої злочинності, збільшення чисельності „дітей вулиці”, поширення серед них паління, алкоголізму, токсикоманії. Саме з цього і випливає актуальна наукова проблема пошуку шляхів удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до класного керівництва за нових умов.
Отже, практика школи вимагає розв’язання проблеми підготовки майбутніх учителів початкової школи до класного керівництва.
Науковцями проведено низку досліджень, у котрих розглядалися різні аспекти діяльності класного керівника: методологічні засади (Н.П. Волкова, Л.Я. Гордін, Н.Є. Щуркова); проблема змісту, методів, форм організації виховної роботи (М.І. Болдирєв, В.М. Оржеховська, М.І. Рожков); формування в учнів гуманних взаємовідносин (В.О. Білоусова, Г.П. Васянович, Т.І. Люріна); робота з батьками вихованців (І.О. Дружиніна, Р.М. Капралова, Н.О.Петров); основи індивідуального підходу до особистості школяра (С.Г. Карпенчук, М.Ю. Красовицький, М.І. Сметанський); питання організації класного колективу, розвитку самоврядування (А.С. Макаренко, Г.І. Щукіна, М.Д. Ярмаченко); специфіка виховної роботи вчителя початкової школи (Ш.О. Амонашвілі, М.П. Лещенко, В.О. Сухомлинський).
Теоретичні та методичні основи професійної підготовки педагога до класного керівництва висвітлені у працях І.Д .Беха, О.А. Дубасенюк, Б.С. Кобзаря, Л.І. Міщик, Г.В. Троцко та ін. Особливості підготовки майбутніх учителів початкової школи до виховної роботи з учнями розробляли О. Г. Кучерявий, О.В. Матвієнко, О. М. Отич, О. Я. Савченко, Л. О. Хомич та ін. Аналіз науково-педагогічних джерел свідчить про те, що нині накопичений значний досвід професійної підготовки вчителя початкової школи до навчально-виховної роботи. Проте інтерес до проблеми підготовки майбутнього класного керівника є актуальним. Таким чином, актуальність проблеми зумовили вибір теми магістерського дослідження – „Підготовка майбутніх учителів початкової школи до класного керівництва”.
Мета дослідження – розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкової школи до класного керівництва.
Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх учителів до виховної діяльності.
Предмет дослідження – педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкової школи до класного керівництва.
Відповідно до мети дослідження визначені такі завдання:
1. Дослідити проблему підготовки майбутніх учителів до виховної діяльності з учнями та до класного керівництва у психолого-педагогічній літературі.
2. Визначити компоненти, критерії та рівні прояву готовності студентів-випускників спеціальності «Початкова освіта» до класного керівництва та дослідити стан проблеми на практиці.
3. Розробити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до виконання обов’язків класного керівника.
Гіпотеза дослідження – процес і результат професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до класного керівництва оптимізуються за умов:
обізнаності студентів з особливостями організації класного керівництва у початковій школі;
формування і підтримання мотивації студентів у ВПНЗ до здійснення класного керівництва;
залучення майбутніх учителів до різних видів професійної діяльності класного керівника та формування відповідних вмінь;
використання активних методів та форм навчання у ВПНЗ, методів і засобів контролю та оцінювання знань, умінь і навичок студентів;
залучення студентів до діяльності з оцінювання та самооцінювання власної підготовки щодо проектування та виконання функцій класного керівника у початковій школі.
З метою виконання визначених завдань і перевірки гіпотези були використані такі методи дослідження:
теоретичні: аналіз і синтез наукової, навчально-методичної літератури для порівняння, зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему, визначення поняттєво-категоріального апарату, узагальнення, систематизація та класифікація отриманої інформації;
емпіричні: опитування, бесіди, анкетування, спостереження, метод самооцінки, вивчення продуктів діяльності студентів для виявлення рівня готовності до класного керівництва; педагогічний експеримент для виявлення ефективності розроблених педагогічних умов підготовки майбутніх вчителів до класного керівництва; методи кількісного та якісного аналізу емпіричних даних.
Теоретичне значення нашого дослідження полягає у розкритті стану проблеми підготовки майбутніх учителів початкової школи до класного керівництва; теоретично обґрунтовано педагогічні умови оптимізації професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до класного керівництва; уточнено базові поняття дослідження: «класний керівник початкової школи», «підготовка майбутніх учителів до класного керівництва», «готовність до класного керівництва»; визначено компоненти, критерії та рівні прояву відповідної готовності.
Практичне значення магістерської роботи: розроблено зміст, форми, методи, засоби формування готовності майбутніх вчителів до організації класного керівництва у початковій школі в рамках професійно-орієнтованої дисципліни «Теорія і методика виховання», що сприяло удосконаленню даного курсу та підвищило ефективність загально-професійної підготовки майбутніх вчителів початкової школи у ВПНЗ. Відповідні матеріали можуть бути використані викладачами педагогічних дисциплін.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення та результати магістерського дослідження висвітлено на ІV Всеукраїнській науково-практичній студентській заочній конференції «Науковий простір студента: пошуки і знахідки», 21 квітня 2016 року, НПУ імені М.П. Драгоманова.
Експериментальна база дослідження. Дослідницько-експериментальна робота проводилась на факультеті педагогіки та психології НПУ ім. М.П. Драгоманова на кафедрі педагогіки та методики початкового навчання.
Структура роботи. Магістерська робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел та 5 додатків.
