3. Розробка заходів, що підвищують екологічну безпеку проектованої підсистеми глісадних вогнів злітно-посадкової смуги

При дипломному проектуванні особлива увага приділена раціональному використанню електроенергії при технічному обслуговуванні об’єкта контролю.

Раніше до складу світлосигнальних систем аеродромів більшості аеродромів України підсистема глісадних вогнів не входила, адже за радянських стандартів не була обов’язковою. Частково її функції виконувала підсистем вогнів знака приземлення, яка інформує пілота про ділянку, де ПС повинно торкнутися ЗПС під час заходу на посадку. Підсистема вогнів знака приземлення має в складі 20 однолампових вогнів (10 вогнів з кожного напрямку) потужністю 200 Вт. На даний час, згідно стандартів Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) і сертифікаційних вимог цивільної авіації України підсистема глісадних вогнів ЗПС є обов’язковою з 01 січня 2008 року для використання у міжнародних аеропортах, а з 01 січня 2010 року у всіх цивільних аеропортах України.

Найпоширенішою для більшості аеродромів України є система візуальної індикації глісади типу РАРІ. Система PAPI складається з одного флангового горизонту, до складу якого входять чотири дволампових вогні з різним кольоровим переходом, що розташовані через рівні проміжки. На аеродромі з обох напрямків посадки всього використовується 16 ламп потужністю 200 Вт.

4. Розрахунок еколого-економічного збитку

На даний час на більшості аеродромів України проводиться реконструкція, замінюються системи електропостачання та інше. При заміні старої системи електропостачання виникають відходи – старий кабель, який для економії коштів на вивезення просто закопують неподалік на території аеродрому.

Кабель електропостачання аеродромних вогнів виготовлений з міді та покритий гумовою оболонкою. Перетин струмовідної жили складає 6,0 мм² (або 10,0 мм² ), в залежності від струму для якого він призначений. Довжина кабелю системи електропостачання аеродромних вогнів вимірюється кілометрами, наприклад довжина кабелю системи візуальної індикації глісади РАРІ загалом складає 1,75 км і для неї використовується кабель перетином 6,0 мм².

	Таблиця 4.1
	Розрахунок еколого-економічного збитку
Найменування ПССА		Перетин жили, мм2	Загальна довжина кабелю, м	Маса міді в кабелі, кг	Вартість міді в кабелі, грн
Підсистема глісад них вогнів РАРІ		6	1750	93,75	4685

Густина міді становить 8920 кг/м3;

Вартість одного кілограму мідного металобрухту становить 40-60 грн., для розрахунків взято середнє значення 50 грн/кг.

5. Екологічний ефект від зниження збитків навколишньому середовищу

Використання електроенергії впливає на навколишнє середовище, так як вироблення електроенергії електростанцією пов’язане зі спалюванням твердого палива або з реакціями радіоактивного розкладу, викидами в атмосферу шкідливих речовин, а також радіоактивними і електромагнітними випромінюваннями.

Проведемо економічний розрахунок і визначимо ефект від економії електроенергії.

Запобігання збитку навколишньому середовищу від витрати електроенергії розраховуємо за формулою:

,

де - питомий екологічний збиток, який дорівнює грн./кВт·год

- електроенергія, яка споживається проектованим і базовим пристроями відповідно.

Приймемо для коефіцієнтів навантаження і втрат в мережі наступні значення:

.

Базовий варіант вогнів знака приземлення має джерело живлення з ККД, рівним , а проектований .

Потужність джерел живлення:

базового варіанту =200 Вт = 0,2 кВт,

проектованого =200 Вт = 0,2 кВт.

Час роботи 24 години на добу.

Визначимо діючий фонд часу при 24 годинах використання електроенергії за добу:

базовим варіантом кВт·год,

проектованого кВт·год.

Тоді річний діючий фонд часу:

базового варіанту кВт·год,

проектованого кВт·год.

Відвернений екологічний збиток:

грн.

Таким чином можна сказати, що при проведенні даної роботи буде спостерігатися зменшення негативного впливу на навколишнє середовище в результаті виробництва електроенергії на електростанціях: зменшення викидів в атмосферу шкідливих речовин, радіоактивних і електромагнітних випромінювань.