4. Головні напрями здійснення інформаційної політики держави

Державна інформаційна політика – це сукупність основних напрямів і способів діяльності держави з отримання, використання, поширення та зберігання інформації.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про інформацію» головними напрямами державної інформаційної політики є:

• забезпечення доступу кожного до інформації;

• забезпечення рівних можливостей щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації;

• створення умов для формування в Україні інформаційного суспільства;

• забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб’єктів владних повноважень;

• створення інформаційних систем і мереж інформації, розвиток електронного урядування;

• постійне оновлення, збагачення та зберігання національних інформаційних ресурсів;

• забезпечення інформаційної безпеки України;

• сприяння міжнародній співпраці в інформаційній сфері та входженню України до світового інформаційного простору.

5. Державна політика у сфері національної програми інформатизації: сутність, сфера дії та основні принципи. Основні сфери інформатизації.

Державна політика у сфері інформатизації України визначається двома базовими законами: Законом України «Про Національну програму інформатизації» від 4 лютого 1998 р. та Законом України «Про Концепцію Національної програми інформатизації» від 4 лютого 1998 р.

Національна програма інформатизації становить комплекс взаємопов’язаних окремих завдань (проектів) інформатизації, спрямованих на реалізацію державної політики та пріоритетних напрямів створення сучасної інформаційної інфраструктури України за рахунок концентрації та раціонального використання фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, виробничого і науково-технічного потенціалу держави, а також координації діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і громадян у сфері інформатизації.

Національна програма інформатизації включає:

• Концепцію Національної програми інформатизації;

• сукупність державних програм з інформатизації;

• галузеві програми та проекти інформатизації;

• регіональні програми та проекти інформатизації;

• програми та проекти інформатизації органів місцевого самоврядування.

Державна політика у сфері інформатизації охоплює всі ділянки життєдіяльності людини, суспільства і держави: організаційно-правову, економічну, фінансову, адміністративну, науково-технічну, промислову, соціальну, освітню, міжнародну й інформаційної безпеки. Вона визначає основи усіх видів інформаційних відносин, що виникають у процесі побудови і розвитку інформаційного суспільства в Україні.

Сфера дії Закону України «Про Національну програму інформатизації» поширюється на відносини, що виникають у процесі формування та виконання Національної програми інформатизації. До суб’єктів, які беруть участь у відносинах, що регулюються зазначеним Законом, належать:

• замовники робіт з інформатизації;

• виконавці окремих завдань (проектів) інформатизації;

• організації, що здійснюють експертизу окремих завдань та проектів інформатизації;

• користувачі автоматизованих та інших інформаційних систем і засобів інформатизації.

Державна політика у сфері інформатизації охоплює всі ділянки життєдіяльності людини, суспільства і держави: організаційно-правову, економічну, фінансову, адміністративну, науково-технічну, промислову, соціальну, освітню, міжнародну й інформаційної безпеки. Вона визначає основи усіх видів інформаційних відносин, що виникають у процесі побудови і розвитку інформаційного суспільства в Україні.

Основні види діяльності держави у сфері інформатизації:

• забезпечення інформаційних прав людини й основоположних свобод;

• забезпечення балансу інформаційних прав людини, суспільства і держави;

• створення, збереження, використання і поширення інформаційних ресурсів економічного, екологічного, фінансового, інформаційного й іншого призначення;

• охорона і захист інформаційних ресурсів та інформаційних послуг;

• підтримка інформаційної безпеки держави;

• експертиза проектів інформаційних систем і мереж;

• наукові дослідження і конструкторські розробки у сфері інформатизації;

• підготовка та підвищення кваліфікації кадрів для сфери інформатизації;

• освітня робота у сфері інформатизації.

Державна політика у сфері інформатизації є складовою соціально-економічної політики держави в цілому та засновується на наступних принципах:

1) відкритість і загальнодоступність інформаційних ресурсів у межах конституційних прав і свобод, що в свою чергу передбачає:

• надання права кожному громадянину ознайомлюватися в органах державної влади й органах місцевого самоврядування, установах і організаціях усіх форм власності з відомостями, що не є державною або іншою захищеною законом таємницею;

• дотримання конституційного права кожної людини вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір;

2) забезпечення охорони і захисту права власності на інформаційні ресурси;

3) забезпечення охорони і захисту авторського, патентного та інших прав на засоби інформаційного, лінгвістичного, програмного, науково-методичного й іншого видів забезпечення сфери інформатизації як об’єктів інтелектуальної власності;

4) розвиток сумлінної конкуренції і забезпечення рівності в правах усіх суб’єктів інформаційного ринку;

5) вирішення задач інформаційної безпеки держави;

6) гармонізація національного законодавства із законодавством інших країн і міжнародним правом у сфері інформатизації.

Відповідно до Закону України «Про Концепцію Національної програми інформатизації» основними сферами, на які спрямовані процеси інформатизації є:

• стратегічні напрямки розвитку державності, безпеки та оборони;

• процеси соціально-економічного розвитку;

• пріоритетні галузі економіки;

• фінансова та грошова систем, державного фінансово-економічного контролю;

• соціальна сфера;

• галузь екології та використання природних ресурсів;

• сфера науки, освіти і культури;

• сфера міжнародного співробітництва.