Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті

На початку заняття буде проведено визначення рівня підготовки до заняття шляхом написання тестових завдань.

Після корекції вихідних знань Ви будете займатися самостійною роботою: проводити прийом хворого, що звернувся за допомогою після травми, збирати скарги, докладний анамнез захворювання і життя. Якщо хворий доставлений у шоковому стані і з відкритим переломом, проводити термінові заходи щодо припинення кровотечі і одночасно по виведенню хворого з шоку, проводити об'єктивне дослідження, рентгенографію, накладати гіпсову пов'язку. Потім буде проведено аналіз та корекція самостійної роботи.

Наприкінці заняття буде проведено заключний тестовий контроль та підведено підсумки заняття з оцінюванням практичних навичок та теоретичних знань (за підсумками тестового контролю та самостійної роботи).

Додаток 1.

Граф логічної структури теми «Переломи».

ПЕРЕЛОМИ

Об’єктивні

Суб’єктивні

Скарги

Анамнез

Фізикальні:

огляд (деформація, укорочення кінцівки)

Пальпація (патологічна рухливість, крипітація)

Рентгенографія:

порушення цілості кісток;

наявність осколків, відламків кісток.

Вродженні

Придбані

Патологічні

Травматичні

Поперечні, повздовжні, косі

спиралевидні, т-подібні, вколочені, відривні, оскольчаті, по типу “зеленої гілки”

Одиночні, множенні, прості, ускладненні, комбіновані

Зі зміщенням:

по осі, по ширині, по довжині, під кутом

Без зміщення

Епіфізарні

Метафізірні

Діафізарні

Транспортна

іммобілізація

Тема 1.12. Гостра та хронічна хірургічна інфекція. Діагностика та основні напрямки лікування та профілактики.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: В повсякденній практиці кожен лікар може зустрітись з таким перебігом запального та ранового процесу, який відрізняється від звичайних варіантів неспецифічної запальної реакції як місцевими змінами, так і загальними проявами, що зумовлені специфічністю виду збудника. Такі види інфекції як правець, газова гангрена, сибірка віднесені в розряд особливо небезпечних інфекцій для життя.

Хронічна специфічна хірургічна інфекція найчастіше має первинній характер, викликається специфічним збудником і відрізняється в’ялою течією. До хірургічної хронічної специфічної інфекції відноситься хірургічний туберкульоз, актиномікоз, кістково-суглобовий сифіліс; набагато рідше зустрічаються хірургічні форми лепри, бруциллюзу туляремії, лейшманіозу. Кожне з цих захворювань викликається своїм збудником, проте всі вони характеризуються повільним, по початку зазвичай малопомітною течією.

Враховуючи також фактор надзвичайної розповсюдженості та стійкості збудників даних захворювань в зовнішньому середовищі, дуже важливою є система специфічної профілактики, зокрема правця, яку широко проводять не тільки лікарі-хірурги, але й практичні лікарі любого лікувального закладу.