Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Моя методичка по А.М,.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
406.07 Кб
Скачать

Тема 2.1. Природні кам’яні матеріали. План :

2.1.1. Загальні відомості.

2.1.2. Походження та класифікація гірських порід.

2.1.3. Характеристика породотвірних мінералів.

2.1.4. Магматичні гірські породи.

2.1.5. Осадові породи.

2.1.6. Метаморфічні гірські породи.

2.1.7. Природні кам'яні матеріали.

2.1.8. Використання відходів видобування і обробки гірських порід.

2.1.9. Корозія природних кам’яних матеріалів та захист від неї.

Контрольні запитання.

2.1.1. Загальні відомості.

У будівництві природні кам'яні матеріали застосовують з глибокої давнини, про що свідчать пам'ятки архітектури багатьох країн сві­ту, у тому числі і нашої країни.

Природними кам’яними матеріалами називають матеріали і вироби, які одержують механічною обробкою (подрібненням, розколюванням, розпилюванням тощо) гірських порід, не змінюючи їхньої природної структури й властивостей.

Гірські породи – це природні мінеральні утворення, які сформувались внаслідок геологічних процесів у земній корі, відрізняються ступенем щільності, складаються з одного або кількох мінералів, характеризуються відносно сталим мінералогічним складом, певними будовою і властивостями і мають великі площі залягання.

Природні мінерали це новоутворення, що відрізняються постійними хімічним складом, структурою, властивостями і беруть участь у формуванні гірських порід.

Залежно від виду обробки природні кам'яні матеріали бувають та­кі: подрібнені (щебінь, висівки), колоті (бутовий камінь, шашка), пи­ляні /блоки, плити) та штучні вироби різного ступеня обробки.

У сучасному будівництві визначилися такі основні напрями використання згаданих матеріалів:

  • штучне каміння та вироби для зведення стін будівель, улаштування підлог, сходів тощо;

  • облицювальні вироби – плити, каміння, профільовані вироби;

  • каміння та вироби для дорожнього будівництва – брущатка, шашка для брукування, плити, бордюрний камінь;

  • каміння та вироби різних типів для гідротехнічних та інших споруд;

  • нерудні матеріали – бутовий камінь, заповнювачі для бетону (щебінь, гравій, пісок).

Гірські породи широко застосовують як сировину для одержання мінеральних в’яжучих речовин, кераміки та інших матеріалів.

2.1.2 Походження та класифікація гірських порід.

Щоб зрозуміти процеси утворення в природі гірських порід, їхню структуру та властивості, потрібно знати основи геологічних наук.

Геологія — це наука про склад, будову та історію розвитку Зем­лі. Основний об'єкт вивчення цієї науки — земна кора, її склад, струк­тура й процеси, що в ній відбуваються, умови утворення та законо­мірності розподілу корисних копалин.

У розрізі Землі можна розрізнити ряд накладених одна на одну сферичних оболонок. Верхня оболонка — літосфера, або земна кора; товщина ЇЇ коливається від 5... 10 км під дном океану до 70...80 км у гірських районах материків. Далі йдуть симатична оболонка (термін «сима» виник від перших складів слів «силіцій» та «магній», що відби­ває хімічну природу цієї оболонки), проміжна оболонка та центральне ядро Землі.

Літосфера складається з трьох шарів: верхнього, утвореного з оса­дових (вторинних) порід, середнього й нижнього — базальтового. Важливий вплив на склад і будову земної кори мають температура та тиск. Із заглибленням у середньому на 33 м температура зростає на 1 °С. Так, у свердловині завглибшки 4,5 км температура становить майже 130 °С.

Проте не лише ці фактори впливають на літосферу. Земна кора за­знає безперервних змін під дією різних геологічних процесів, які поді­ляються на внутрішні та зовнішні.

До внутрішніх (ендогенних) процесів належать: тектонічні рухи — переміщення гірських порід; вулканізм — сукупність явищ, зумов­лених діяльністю магми як на глибині, так і на поверхні; сейсмічні явища (землетруси); метаморфізм — фізико-хїмічні процеси зміни структури, мінерального, а інколи й хімічного складу гірських порід під впливом підвищених температур, тиску, розчинів і газів.

До зовнішніх (екзогенних) процесів належать: вивітрювання, яке в свого чергу поділяється на фізичне (механічне) — дія температури, морозу, кристалізації солей у капілярах, хімічне — руйнування, яке супроводжується зміною хімічного складу, та органічне — під дією життєдіяльності організмів і рослин; дія вітру (еолові процеси) — видування часточок, обточування їх, перенесення й відкладення; ді­яльність плинних вод — ерозійне розмивання порід, перенесення й акумуляція осадів; діяльність моря — руйнування берегів, транспор­тування часточок та їх відкладання; діяльність льодовиків — пере­несення маси уламків гірських порід.