4. Філософія освіти Давнього Світу. Давній Китай.

Про філософію освіти таких країн говорити доволі важко. Адже на відміну від Античної Греції, де можна дійсно побачити зародки філософії освіти, в архаїчних культурах Єгипту, Шумеру, Китаю та Індії знання вважались недоступними для непосвячених та передавались в містично-сакральній формі лише у вузькому колі жерців, халдеїв, ченців та ін. Доведення цьому ми знайдемо, поглянувши на систему освіти у Китаї.

У Древньому Китаї перші навчальні заклади з’явилися на початку періоду Шань-Інь (1766р. до н.е.). У ці часи школи мали назви: Сянь, Сюй, Сюе. Зміст навчання передбачав оволодіння мистецтвом “Лю-ї”, етикетом, письмом, лічбою, музикою, стрільбою з лука, керуванням колісницею. Навчалися у школах понад 15 років, десять з яких хлопчики навчалися читати й писати ієрогліфи (3-4 тис. знаків). Згодом у Китаї виникає культ писемності, ієрогліфа, культ конфуціанських освічених моралістів-начотчиків, вчених- чиновників, які вміють читати, розуміти і тлумачити мудрість священних книг, прошарок письменних інтелектуалів, які зосередили в своїх руках монополію на знання, освіту й керівництво, зайняли в Китаї місце, яке в інших суспільствах посідало духовенство, дворянство, бюрократія разом узяті.

5. Базова освіта як вступна карта у життя.

До поняття базової освiти належить шкільна й позашкiльна освiта як «вступна карта в жяття», що охоплює дiтей у вiцi вiд 3-х до 12-ти рокiв i спирається в обов’язковому порядку на початкову освiту для усiх вiкових груп — позашкiльну освiту, освiту для дорослих, програми з лiквiдацiї неписьменностi. Базова освiта розглядається як абсолютна необхiднiсть, метою якоїє повне розкритгя людської особистостi, а не тiлькиїївикористання як продуктивного засобу. Тому базова освiта повинна охоплювативсi знання, якi необхiднідля того, щоб у подальшому досятивищих сходинок освiти. В Українi встановлено такi освiтнi рiвнi: початкова загальна освiта; базова загальна середня освiта; повна загальна середня освiта; професiйно-технiчна освiта; базова вища освiта; повнавища освiта (стаття 30 Закону Україна«Про освiту»). Пiд час Всеукраїнського перепису населения (2001) базова вища освiта вiдмiчалась особам, якi закiнчиласьколедж та iншi прирiвнянi до нього навчальнi заклади або продовжують навчатися у вищому навчальному закладi — iнститутi, консерваторii, академiї, унiверситетi та iнших прирiвняних до них навчальних закладах освiти i отримали документ про набуття освiтньоквалiфiкацiйного рiвня бакалавра. Базова загальна середня освiта вiдмiчалась особам, якізакiнчили основну школу, а саме: восьмирiчку школу у 1963—89 навчальних роках i ранiше, закiнчилисемирiчку школу, або 7 класiв у 1961 р. i ранiше; 8, 9 класiв у 1989 р. i ранiше; закiнчили 10 класiв середньоїшколи; закінчили 10 класiв школи-одинадцятирічки, навчаються в 10—11-х класах; у професiйно-технiчному навчальному закладi (крiм осiб з повною загальною середньою освiтою); тим, кто вибув iз 8-го класу в 1959/60 н.р. i ранiше; вибув iз 9—11 класiв або iз професiйно-технiчного закладу в будь-якому році(крiм осiб iз повною загальною середньою освiтою).