- •Філософія освіти її предмет та основні функції.
- •Філософія освіти давнього світу. Єгипет. Шумер. Індія.
- •Проблеми сучасної філософії освіти.
- •Філософія освіти Давнього Світу. Давній Китай.
- •Базова освіта як вступна карта у життя.
- •6. Філософія освіти Давньої Греції: афінська й спартанська системи виховання
- •7. Вихідні позиції освіти в Європі
- •8. Філософія освіти Давньої Греції: софісти й Сократ
- •9. Ключові виклики для освітньої політики в Україні
- •10. Філософія освіти Давньої Греції: Платон
- •11. Суспільні ризики реформування освіти
- •12. Філософія освіти Давньої Греції. Арістотель.
- •13. Співвідношення філософії і освіти.
- •15. Найважливіші проблеми сучасної філософії освіти.
- •16. Філософія освіти Середньовіччя: основні проблеми, геоцентризм
- •17. Головні суперечності педагогічного процесу
- •18. Філософія Середньовіччя: Тома Аквінський
- •19. Ідеї плюралізму як основи філософії освіти
- •20. Філософія освіти Відродження
- •21.Основні етапи розвитку взаємодії філософії та освіти
- •22 Філософія освіти Нового часу: Локк Гоббс
- •23. Найважливіші проблеми філософії освіти в сучасну епоху
- •24. Філософія освіти Просвітництва: Руссо, монтеск’є, Монтень
- •25. Історія становлення та розвитку філософії освіти
- •26. Філософія освіти Нового часу: формування народної школи
- •27. Філософія освіти Середньовіччя: формування середньовічних університетів
- •28. Специфіка предмету філософії освіти
- •29. Філософський аналіз процесу навчання
- •30. Етапи формування ідей філософії освіти на території України
- •31. Наука і освіта.
- •32. Зв’язок педагогіки з політикою та економікою.
- •33. Наука та коло задач її в суспільстві.
- •34. Перспективи і межі комп’ютеризації освіти.
- •35. Філософія освіти як відповідь на запити реформування освітньої практики.
- •36 Основні тенденції розвитку культури інформаційного суспільства, та їх вплив на систему освіти
- •37 Становлення сучасної філософії освіти
- •38 Міждисциплінарний характер філософії освіти
- •39 Специфіка педагогічного пізнання
- •40 Сутність управління освітою
31. Наука і освіта.
Образование и наука являются основами формирования личности человека, его постоянного развития и понимания окружающего мира. Их взаимосвязь мы видим даже в их обозначениях. К примеру Наука - система научных знаний о мире. А Образование - целенаправленный и организованный процесс приобретения основ научных знаний, умений и подготовка человека к включению в различные сферы жизнедеятельности общества. То есть грубо говоря, наука выступает основой образования.
Углубляясь можно говорить, о том, что Наука — сфера человеческой деятельности, основная роль которой заключается в создании и приведении в систему знаний об окружающем мире. Она описывает, объясняет и предсказывает процессы и явления природы и общества.
Зарождение наук произошло еще в Древнем мире. Но складываться они начали с XVI—XVII веков и в ходе исторического развития превратились в важнейшую силу, оказывающую влияние на все сферы жизни общества и культуру в целом. С XVII века примерно каждые 10— 15 лет удваивается рост числа открытий, научной информации, научных работников.
Науки условно делятся на естественные(физика, химия, биология), общественные(экономика, политология), гуманитарные(философия, социология, культурология, религиоведении) и технические. И конечно знание, об этих науках постигается путем образования. Однако последнее является чем-то более весомым, нежели, простое овладение науками.
Оно включает не только обучение, но и воспитание человека, его нравственных и гражданских качеств. Образованность является основой общей культуры человека и общества, одним из важных показателей социального прогресса. Благодаря системе образования страна получает высококвалифицированных работников, сознательных и активных граждан. Качественное образование помогает внедрению новых технологий в производство, а это приводит к росту производительности труда и ускоряет темпы развития страны. Образование имеет большое значение и для человека в достижении его жизненных целей, благополучия, в профессиональной карьере, повышает его престиж (авторитет). Человек может надеяться сделать карьеру в бизнесе, политике, в сфере культуры и быть полезным обществу.
К функциям образования ученые относят: передачу знаний от поколения к поколению и распространение культуры; освоение социальных и культурных норм общества, обеспечение профессиональной ориентации и профессионального образования молодежи и др.
Образование — это непрерывный процесс, который продолжается в течение всей жизни. Удовлетворяя свои потребности в познании окружающего мира, меняя профессию, род занятий, мы всю жизнь пополняем и обновляем свои знания и умения, совершенствуя себя как личность. Чтобы соответствовать требованиям быстро меняющегося мира, необходимо пожизненное образование людей, «обучающееся общество».
32. Зв’язок педагогіки з політикою та економікою.
Педагогіка пов'язана з багатьма науками: філософією, політологією ,економікою, психологією тощо. Міжпредметні зв'язки педагогіки з іншими науками дають змогу глибше пізнати педагогічні факти, явища і процеси.
Відносини між педагогікою і економічними науками складні і неоднозначні. Економічна політика в усі часи була необхідною умовою розвитку освіченості суспільства. Важливим фактором розвитку педагогіки залишається економічне стимулювання наукових досліджень в цій області знань. Зв'язок цих наук послужила відокремлення такої галузі знання, як економіка освіти, предметом якої є специфіка дії економічних законів у сфері освіти. Загалом економічні науки дають змогу простежити вплив закономірностей розвитку виробничих відносин, економічних процесів, навчання й виховання.
Зв'язок педагогіки з політологією обумовлений тим, що освітня політика завжди була відображенням ідеології панівних партій і класів, відтворюючи її в концептуальних схемах і теоріях. Педагогіка прагне виявити умови і механізми становлення людини як суб'єкта політичної свідомості, можливості засвоєння політичних ідей, установок, політичного світогляду. Також політика дозволяє педагогіці враховувати особливості політичних явищ та процесів для визначення змісту соціальної політики щодо дітей та молоді, соціального виховання та характеристик процесу соціалізації особистості.
