5

Ужгородське державне музичне училище імені д.Є. Задора

Циклова комісія «Фортепіано»

Історія виконавства

Лекція № 15

Тема заняття: Виконавська діяльність та фортепіанна творчість Л. Бетховена

Структура та зміст заняття:

1. Л. Бетховена як піаніст – виконавець і педагог.

2. Виконавський стиль Л. Бетховена.

3. Звучання фортепіано у Л. Бетховена.

4. Значення темпоритму у грі Л. Бетховена.

5. Виконавська техніка композитора.

6. Педагогічні засади Л.ван Бетховена

Тема 3.7. Фортепіанна твор­чість і виконавство Бетховена - 1 год.

Зв’язок творчості Бетховена з ідеями Французької буржуазної революції. Фортепіанний стиль та особливості його розвитку. Періодизація творчості. Принцип симфонізму в фортепіанній творчості. Жанри у фортепіанній музиці Бетховена. 32 сонати, періодизація та еволюція від ранніх до останніх сонат. Концерти - віртуозний стиль та особливості музичної мови. Бетховен – піаніст. Характеристика виконавського стилю Бетховена його сучасниками. Виконавські та педагогічні принципи Л. Бетховена.

Зміст

Людвіг ван Бетховен (1770-1827) вінчає своєю творчістю діяльність класичної віденської школи. Він зберіг і підняв до нової якості істотні засади класицизму: ясність та раціональність, монументальність і структурність композиції. Всі надзвичайні твори композитора були написані вже в ХІХ ст.., але це останній композитор ХІХ ст., для якого природною і доцільною формою музичного вислову була соната.

Властиві Бетховеновій музиці величезна енергетична напруга, збудженість почуттів, драматизм боротьби робили її близькою романтикам.

Властивий творчий стиль Бетховена зазнав відчутних змін на шляху розвитку, і відомий поділ на три періоди наочно виявляє то безпосередні зв’язки його з класичними традиціями Гайдна й Моцарта( на першому етапі), то очевидне зближення до романтичних засад ( та третьому), або ж найвищу зрілість неповторної творчої особистості (в середньому періоді). Проте особлива тема Бетховена, тема титанічної боротьби героя, більшою чи меншою мірою виявляється у його творах на всіх етапах творчого шляху, незалежно від переважаючої класичної чи романтичної забарвленості.

1. Л. Бетховена як піаніст – виконавець і педагог.

Недовгий період фортепіанно – виконавської діяльності Бетховена належав до 1790 – х та 18000-х років і проходив переважно у Відні.

Перший публічний виступ Бетховена відбувся 1795 року також у Відні це була прем‘єра Концерту B-Dur для фортепіано з оркестром. Потім була концертна поїздка: Прага, Нюрберг, Ляйпціг, Берлін. А 18000 року в театральному залі Відня прозвучала власна академія Бетховена. Розквіт його концертової діяльності припав на 1793-1802 рр. Далі на перешкоді стала хвороба слуху. 1808 року відбувся останній публічний концерт. 1815р. композитор останній раз з‘явився як акомпаніатор.

Піаністично – виконавська діяльність Бетховена припала на початковий період поширення блискучого віртуозного напрямку, представленого Гумелем, Клементі та інш. Бетховен об‘єднав у своєму піанізмі кращі риси віденської та лондонської шкіл, але стояв на голову вище від усіх цих віртуозів як творча індивідуальність, як геній.

Сучасники повною мірою цінували тільки імпровізацію Бетховена. Він не тільки імпровізував у формах (сонати),які. Здавалося б вимагають підготовчої роботи, але він міг і повторити свою імпровізацію, настільки міцною була її внутрішня логіка.