34

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

В СЕРЕДНІЙ ЛАНЦІ………………………………………………....6

1.1. Суть та специфіка психологічних процесів у навчанні………………...…6

1.2. Поняття активізації пізнавальної діяльності учнів…………….…………11

РОЗДІЛ ІІ. АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ

МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В СЕРЕДНІЙ ЛАНЦІ………….…14

2.1. Шляхи активізації пізнавальної діяльності на уроках музичного мистецтва в середній ланці……………………………………………………..14

2.2. Етапи роботи та загально педагогічні чинники у процесі активізації пізнавальної діяльності на уроках музичного мистецтва ………………….... 22

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..30

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….31

ДОДАТКИ…………………………………………………………………….....32

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Одним з дійових засобів естетичного виховання людини є музика. «Пізнання світу почуттів неможливе без розуміння і переживання музики, без глибокої духовної потреби слухати музику й діставати насолоду від неї», – писав В. Сухомлинський. Без музики важко переконати людину, яка вступає у світ, у тому, що вона прекрасна, а це переконання, по суті, є основою емоційної, естетичної, моральної культури.

Відповідно до програми «Музичне мистецтво» головною метою в музичному вихованні школярів є формування музичної культури як важливої невід’ємної частини їхньої духовної культури. Щоб якісно реалізувати це завдання, на мою думку, головним чинником повинно стати вдосконалення методики проведення уроків музики як основної форми музичного виховання школярів.

Підвищення загальноосвітнього рівня, забезпечення учнів глибокими знаннями й практичними вміннями базується на грунті активізації навчально-пізнавальної діяльності. На цих умов використання інформаційно-комп’ютерних технологій для активізації навчально-пізнавальної діяльності і природним результатом розвитку суспільства. У Національній програмі інформатизації України зазначається таке: «В області просвіти очікується подальше оснащення навчальних установ комп'ютерною технікою і комп'ютерними технологіями навчання, які революціонізують та інтенсифікують процеси навчання у всіх предметних галузях. Розширяться межі знань і способи доступу до державних і зарубіжних академічних видань; комп'ютерні дидактичні лабораторії для підготовки викладачів нового типу; перспективні технології для формування знань, електронні підручники, довідники, навчальні посібники та ін. Активізація навчально-пізнавальної діяльності - процес, направлений на мобілізацію вчителем (за допомогою спеціальних заходів) інтелектуальних, морально-вольових та фізичних сил учнів, розвиток здібності подолати труднощі, активну самостійну роботу.

Навчальний матеріал може здаватися учням «сухим» і нецікавим, тому завдання викладача - зацікавити їх. Це можна зробити за допомогою інформаційних технологій, науково-популярних фільмів, Інтернету, а також за допомогою дидактичних ігор. За Ф. Діствергом, будь-який метод поганий, якщо привчає учня до пасивності, і гарний, якщо пробуджує в ньому самодіяльність.

Як видно зі вказаного вище, проблема активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках музичного мистецтва потребує більш глибокого вивчення. Саме це обумовило вибір теми курсової роботи.

Об’єктом дослідження є процес активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках музичного мистецтва.

Предметом дослідження є форми та методи активізації пізнавальної діяльності на уроках музичного мистецтва в середній ланці.

Мета роботи полягає у розкритті найбільш ефективних у сучасних умовах форм та методів активізації пізнавальної діяльності кожного учня на уроках музичного мистецтва.

Для реалізації поставленої мети в роботі виконано такі завдання:

• визначити теоретичні основи активізації пізнавальної діяльності школярів;

• розглянути основні психологічні процеси у навчанні;

• дослідити основні форми та методи активізації пізнавальної діяльності учнів.

Методи дослідження: джерелознавчий, історичний, аналітично-описовий, критичний аналіз, узагальнення.

Теоретичне і практичне значення роботи полягає у систематизації та дослідженні матеріалу, у можливості використання даної роботи на семінарах методичного об’єднання вчителів музичного мистецтва.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 34 сторінки. Список використаних джерел нараховує 11 найменувань.

Розділ і теоретичні аспекти активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках музичного мистецтва в середній ланці

Проблема активізації пізнавальноїдіяльності учнів була, є і буде актуальною завжди. Від її розв’язання залежить ефективність навчальної діяльності, розвиток інтересу до навчання.

Важливим завданням художньо-естетичного виховання в школі є формування культури почуттів учнів як необхідної частини їх духовної культури, збагачення їх емоційно-естетичного досвіду, інтересів, поглядів у процесі спілкування з мистецтвом та розвиток універсальних якостей творчої особистості.

1. Суть та специфіка психологічних процесів у навчанні.

У педагогічних дослідженнях найчастіше активізацію пізнавальної діяльності розглядають як таку організацію сприйняття навчального матеріалу учнями, при якій засвоєння знань відбувається шляхом розкриття взаємозв'язків між явищами, порівняння нової інформації з відомою, конкретизації, узагальнення, оцінки навчального матеріалу з різних точок зору. Також, відмічається, що активізація – це діяльність, яка спрямована на стимулювання процесу усвідомлення учнями їхніх загальних інтересів і потреб як єдиної групи, визначення необхідних засобів та активних дій для досягнення усвідомлених цілей.

Дуже частовідбувається ототожнення понять «активізація навчання» та «активізація пізнавальної діяльності». Більш чіткіше означення активізації пізнавальної діяльності учнів знаходимо у Т.Г.Шамової, яка вважає, що активізацію навчально – пізнавальної діяльності слід розуміти не як підвищення інтенсивності її протікання, а як мобілізацію інтелектуальних, емоційно – вольових та фізичних сил учня, що здійснюється викладачем за допомогою певних засобів і спрямовується на досягнення конкретних цілей навчання та виховання. Активність учнів виражається через запитання, прагнення мислити,пізнавальну самостійність в процесах сприйняття, відтворення, розуміння, творчого застосування. Ознаками сформованості активності особистості виступають: ініціативність, характеристика діяльності, енергійність, інтенсивність, ставлення до діяльності, добросовісність, інтерес, самостійність, усвідомлення дій, воля, наполегливість в досягненні мети та творчість. Тому можна виділити певні рівні до музики: це створення проблемних, ігрових ситуацій на уроках, демонстрація найкращих зразків музичної класики, створення творчих проектів та ін. Ці методи сприяють розвитку музичного інтересу дітей та активності учня внавчальній діяльності:

1. Низький – вчитель повідомляє знання, ставить запитання, дає відповіді, показує як розв’язується завдання, а учень слухає, записує, пригадує повідомлене.

2. Середній – завдання розв’язуються спільними зусиллями викладача та учнів; учні залучаються у частковий пошук.

3. Високий – самі учні здійснюють активний пошук відповіді, знаходять власні способи розв’язання.

Активізація музичної діяльності школярів залежить від методів стимулювання їхнього інтересу успішно використовуються на уроках. Адже сучасні діти, це діти інформаційно – екранного віку. А предмети художньо – естетичного циклу найкраще сприймаються через інформаційно – комунікаційні технології. «Краще один раз побачити, аніж сто разів послухати» - це прислів’я є актуальним при викладанні уроків музичного мистецтва. Тож, говорячи про шедеври мистецтва, розповідаючи про біографію відомих композиторів чи художників, вивчаючи теми «Балет», «Опера» т.ін. – доречно на уроці супроводжувати викладання теми фото- та відеоматеріалами, комп’ютерною презентацією, в якій діти можуть побачити як теоретичний матеріал, змістовно і коротко викладений, так і ілюстрації та відеоролики, що повною мірою розкривають зміст матеріалу.

Сучасні комп’ютерні технології в мистецькій освіті учнів базуються на ідеї їхньої інтеграції із традиційними навчальними методиками.

Кажучи про вдосконалення педагогічних технологій, мається на увазі передовсім інформаційні технології, тобто технології, що несуть у своїй основі максимальну кількість інформації, що діють на всі органи сприйняття, і дозволяють найповніше діяти на учня, враховуючи їх індивідуальність. Отриманий у результаті обсяг знань не завжди передбачає акцент на теоретичному освоєнні матеріалу. Адже на уроках музичного мистецтва особливо важливим є процес безпосереднього сприйняття учнями конкретного витвору музичного мистецтва.

Головна мета активізації – формування активності учнів, підвищення якості навчально-виховного процесу.

У педагогічній практиці використовують різні шляхи активізації навчальної діяльності, основні у тому числі – різноманітні нестандартні форми, методи, засоби, та вибір їх поєднань, які стимулюють активність і самостійність учнів. Найбільш активізуючий ефект, під час занять, дають ситуації, у яких учні самі повинні: відстоювати свою думку;брати участь у дискусіях і обговореннях;ставити питання своїм товаришам та вчителям; рецензувати відповіді своїх товаришів; оцінювати відповіді й письмові роботи товаришів; займатися навчанням відстаючих; пояснювати слабшим учням незрозумілі місця; самостійно вибирати посильне завдання; знаходити кілька варіантів можливого рішення проблеми; створювати ситуації самоперевірки, аналізу особистих пізнавальних і практичних дій; вирішувати пізнавальні завдання шляхом комплексного застосування відомих їм способів вирішення.

Умовою успіху в розвитку мислення є висока пізнавальна активність учнів. Ефективне засвоєння знань передбачає таку організацію пізнавальної діяльності учнів, за якої навчальний матеріал стає предметом активних розумових і практичних дій кожної дитини. Пошуки методів навчання, що підсилювали б активізацію процесу навчання, призводять до підвищення актуальності розвивальних і проблемних методів, самостійної роботи, творчих завдань. При цьому психологічно обґрунтованою видається така організація уроку, за якої діти вчаться не з примусу, а за бажанням і внутрішніми потребами.

Традиційні уроки дають дитині змогу активно діяти всього кілька хвилин протягом навчального дня, коли, наприклад, вона відповідає біля дошки. Левову частку іншого часу учень, у кращому разі, слухає вчителя, а частіше - просто очікує перерви. Пасивність неминуче призводить до втрати інтересу до предмета і до навчання загалом, енергія знаходить вихід у порушеннях дисципліни тощо...

Як же знайти засіб, що залучає учня до навчальної праці, що дозволяє йому відчути радість пізнання?

У процесі навчання учень здійснює різні дії, в яких виступають основні психічні процеси: відчуття, сприймання, уява, мислення, пам'ять тощо. Оскільки з усіх пізнавальних психічних процесів провідним є мислення, то можна сказати, що активізувати діяльність учнів - це активізувати їх мислення. Разом з тим треба пам'ятати, що без бажання учня вчитися, всі старання викладача, не дадуть очікуваних наслідків. Звідси випливає висновок, що потрібно формувати мотиви навчання, бажання учнів розв'язувати пізнавальні задачі.

Як відмічалось, активізація пізнавальної діяльності учнів тісно пов'язана з активізацією їх мислення. У мисленні виділяється три рівні: рівень розуміння, рівень логічного мислення і рівень творчого мислення.

Розуміння - це аналітико-синтетична діяльність, яка спрямована на засвоєння готової інформації, що повідомляється викладачем чи черпається з книжки. Викладач повідомляє нові факти, аналізує результати дослідів, виконує розумові операції (аналіз, синтез, абстракція, узагальнення) та застосовує прийоми розумової діяльності (порівняння, класифікація, означення). Учні слідкують за ходом мислення викладача, за логічністю і несуперечливістю доведень. Це вимагає від учнів певних розумових зусиль, певної аналітико-синтетичної діяльності.

Під логічним мисленням розуміють процес самостійного розв'язання пізнавальних задач. Логічне мислення, як і розуміння, теж є аналітико-синтетичною діяльністю, але між ними є суттєва відмінність за джерелом, дидактичною функцією і суб'єктивним переживанням. У процесі логічного мислення учень сам приходить до нових висновків, тоді як суть розуміння полягає в пізнаванні, усвідомленні і фіксації того, що сприймається і засвоюється.

Логічне мислення розвивається під час евристичних бесід, виконання логіко-пошукових завдань, застосування деяких прийомів роботи з підручником тощо.

Рівень творчого мислення формується при виконанні творчих завдань. Творчими завданнями у навчальному процесі вважають такі завдання, принцип виконання яких учням не вказується і в явному вигляді їм невідомий. За сучасними поглядами творче мислення здійснюється у три етапи. Перший етап характеризується виникненням проблемної ситуації, її попереднім аналізом і формулюванням проблеми. Другий етап - це етап пошуку розв'язку проблеми. На третьому етапі знайдений принцип розв'язку реалізується і здійснюється його перевірка.