Вручення квітів батькам. Музичний супровід

Діалог доньки і мами «Скажи мені мамо»

Син: Розкажи мені, мамо, про квіти. Вони завжди і всюди цвітуть? Мати: Воно так. Та морози невтішні Часом цвіт їх прекрасний зведуть. Син: Розкажи мені, мамо, про юність Вона ж вічна в душі. Чи не так? Мати: З віком, сину, приходить лиш мудрість. Роки ж зупинити не зможеш ніяк. Син: Розкажи мені, мамо, про друзів. Їм можна в житті довіряти? Мати: Вірні друзі пізнаються в тузі. Будь розумним і вмій їм прощати. Син: Розкажи мені, мамо, про долю. Чи людині підвладна вона? Мати: Наша доля, мій сину, як море. Той пливе лиш, хто має човна. Син: Розкажи мені, мамо, про серце. Чом страдає найбільше від слів? Мати: У житті все пізнати прийдеться. Головне, щоб любити умів. Син: Розкажи мені, мамо, про роки. Для батьків чом не вічні вони? Мати: Роки, синку, не згаснуть допоки Матерів пам’ятають сини.

 

Благословення батьків Мати. 1.Дорогі наші діти! Все, що визріло, мусить почати нове життя: насінина кульбаби, що полетіла за вітром, щоб засвітитися сонечком, упавши десь серед світу; яблуко, що відірвалось від гілки, обважніле від соків… Це неминуче. Це поступ невідворотний. Підношу цей коровай над вами в благословенні на дороги у світі нелегкі, на любов до Вітчизни палку. 2.Благословляю вас неспокоєм за долю вашу високу, поглядом у майбутнє тривожним. Оборонити хочу від лиха молитвою щирою, нелукавою, на прощення щедрою; освятити ваші помисли незрадливою вірою у людей, у добро. 3. Благословляю вас святою маминою сльозою, що її ви не помітили, якраз на той час відвернувшись ненавмисне. Нехай та сльоза вам зблисне серед темної ночі невдач, нехай породить ридання-плач, що душу очистить. 4.Благословляю вас зеленим яблуком вашого дитинства, що було символом доброти, цеглиною світобудови, щаблем, що піднімав до розуміння істини. Якщо безвихідь наступить жорстокою ногою на серце, дотягніться рукою, заплющивши очі, до того далекого зеленого яблука – може, його кислинка до тями вас верне… 5. Благословляю вас сонячним зайчиком, що жив колись на вашій парті; він інколи був посланцем вашим і перестрибував на сусідню, запалюючи рум’янці у дівчини, розцілованої сонцем… той зайчик любив ловити добрий погляд учителя і нести його вам для певності: все гаразд, ростіть! 6. Благословляю вас дзвоном бджоли, що будила на вашім подвір’ї медами обтяжену липу. А липа зустрічала вас із недалеких доріг, плескаючи в зелені долоньки, даруючи мед, що був такий невтоленно-солодким. Гіркоти ані краплі не принесла вам мудра бджола. 7. Благословляю вас болем у серці, бо вже не втримати вас, не спинити, від негоди не затулити. Сміло крокуйте вперед! Та назад оглядайтесь – там лишаються ті з кого ви проростали, хто наповнював любов’ю!

Ведуча: Учні, пам`ятайте, що скоро старіють батьки не тільки від праці і втоми, скільки від сердечних хвилювань, переживань, прикростей і кривд. Ваше недобре слово — це подряпина на ніжній тканині батьківської душі. Батьки знесуть усе — біль і горе. Але від кожної такої подряпини залишається рана на все життя. Ведуча: Будьте добрими дітьми для своїх батьків, скільки років вам би не було. Питайте у них поради, несіть їм свої радості і печалі. А одержите свій перший заробіток — купіть батькам подарунок. Це буде вияв вашої вдячності. Завжди несіть у сім`ю мир і спокій, радість і щастя.

МатерІ:

1.СИПЕМО НА ВАС ЖИТО, ЩОБ ДОБРЕ БУЛО ВАМ ЖИТИ

2.СИПЕМО ЩЕ Й ОВЕС, ЩОБ ВАМИ ПИШАВСЯ РІД НАШ УВЕСЬ

3.ЩЕ Й ХМІЛЬ І КВІТИ, Щоб БУЛИ ВИ ЩАСЛИВІ,НАШІ ДІТИ

4.БУДЬТЕ Ж БАГАТІ. ЯК ЗЕМЛЯ. А ЩАСЛИВІ. ЯК ВЕСНА

5.ЧАСТІШЕ ПРИЛІТАЙТЕ ДО ШКІЛЬНОГ ТА БАТЬКІВСЬКОГО ГНІЗДА

6.З УСЬОГО ВАМ ЩАСТИ: ІЗ РОСИ. ІЗ ВОДИ

7.ЩОБ З ТОЛКОМ ТА ДО ПУТТЯ ВИ ПРОЖИЛИ УСЕ СВОЄ ЖИТТЯ

Маленький принц.

А далі ви полинете самі. Хто знає, яку планету оберете для свого існування, але нехай же доля не розкидає вас у буремному вихорі життя. Дружіть між собою, приходьте до школи, приводьте до нашої школи своїх дітей.

В.1. Рідний наш 11 клас! 

Ті, що першим колись називали

Що ж тепер побажати в цей час

Ніби все, що могли вже сказали?

В.2. Ви рушайте в довге життя 

Із новим XXI століттям

Побажаємо щастя й добра

Вам, тепер подорослішим дітям.

В.1. Бережіть свою вірність і честь 

Те святе, чому школа навчила

I щоб кожний, хто знав вас в лице,

Міг сказати: «Це добра людина».

В.2. Хай не згасне вогонь у серцях 

Хай буяє наснага і сила

Хай вам буде завжди вороття

До землі, що так любо зростила.

В.1. Хай таланить рукам молодим і 

Не впадіть на життєвому полі,

Хай завжди для вас буде святим

Той вогонь, що у батьківськім домі.

В.2.Щоб життя датувало добро 

Йдіть твердим І упевненим кроком

Щоб не соромно потім було

Перед совістю і перед Богом.

В.1. Не чекайте під камінь води, й 

Прокладаючи щастю дорогу

Ви приходьте частіше сюди

До оцього шкільного порогу.

В.2. Бережіть вірних друзів своїх

I вшановуйте батьківське слово

Не забудьте порад цих простих

їх дотримуйтесь обов'язково.

А зараз, як ви вже здогадалися, наш традиційний «Випускний вальс».

(вальс)

В.1. Ідіть в життя замріяні, вродливі,

Між квітами і добрими людьми,

Несіть свої і мрії і надії,

Хай вірність і любов в серцях живуть

Хай Україна-мати порадіє

Благословляєм всіх в щасливу путь.

Музичний супровід  «Пісня про рушник» В3. Так уже повелося у нас на Україні, що завжди перед усіма важливими подіями людину благословляли на щастя, на долю і дарували найдорожче, найсвятіше. А що може бути ціннішим, як не вишитий маминими руками рушник, яким мати благословить своїх дітей у щасливу дорогу майбутнього.

В4. Рушник – на щасті – долю оберіг, Прийміть в дарунок від своєї мами Щоб він завжди вас у путі беріг Й вертав додому рідними стежками.

Світ багатий на добрих людей, Та вдивляйтесь ровесникам в лиця, Може, більше ніколи й ніде Вам не випаде з ними зустріться.

В4. Все, що здійснилось, все, що наснилось, Вічно вам буде зоріть, Разом: Те, що зоріло, вам серце гріло, Не розгубіть, не розгубіть… Батьки роблять арку з рушників, звучить музика і класний керівник виводить дітей зі сцени до коридору

В1. Дякуємо всім, хто цінує, поважає колектив нашої школи, і всім тим, хто прийшов до нас на свято! Разом: До нових зустрічей!