6 Технологія та організація виконання

РОБІТ З ЕКСПЛУАТАЦІЙНОГО УТРИМАННЯ ОЗЕЛЕНЕННЯ

ДОРОГИ

Невід’ємною частиною дороги є зелені насадження, які мають різноманітне значення: захисне, технічне, декоративне тощо.

У залежності від конструктивних особливостей насадження класифікують на лісосмуги, рядові алейні насадження, комбіновані, плодово-ягідні.

На автомобільних дорогах першочергове значення мають лісонасадження.

До робіт з озеленення входять наступні заходи: видалення та прибирання старих, повалених та аварійних дерев, які створюють або можуть створити аварійну ситуацію; видалення дерев, які розташовані на меншій відстані від кромки проїзної частини, ніж дозволено нормами ДСТУ - 3587; обрізання дерев, що заважають видимості водіям транспортних засобів; ліквідація чагарникової порослі та порослі дерев у межах смуги відведення; періодичне скошування трави, боротьба з бур’янами у межах земляного полотна на узбіччях і в межах смуги відведення, бермах; підсівання травосуміші на окремих ділянках; догляд за придорожніми лісонасадженнями, розташованими в межах смуги відведення; вирощування саджанців в розсадниках та посадка їх замість видалених, забезпечення елементами декоративного оформлення; засівання багаторічними травосумішами поверхні укосів насипів і виїмок, розділювальної смуги, місць біля майданчиків зупинок транспортних засобів, майданчиків відпочинку, влаштува ння квітників з додаванням гумусового ґрунту і проведення агротехнічних заходів; висаджування молодих дерев; влаштування алейних чи декоративних насаджень; висаджування саджанців дерев та кущів для укріплення зсувних ділянок укосів земляного полотна.

1) Виконаємо розрахунок для скошування трав.

Розрахунок виконуємо згідно [5].

Група 5-14; норма 3.

Вимірник: 100 м² поверхні, 1 км проходу.

Обсяг робіт: 1410000 м².

Норма часу: 0,66 люд.год.

Т_роб. = 14100000 : 100  0,66 = 9306 люд.год;

Т = 9306 : 8 = 1163,25 люд.зм.

Висновок: для скошення 1410000 м² трав необхідні витрати труда тобітників складають 1163,25 люд.зм. Розіб’ємо робітників на 10 бригад по 8 чоловік. Вони виконають роботу за 15 робочих днів.

2) Виконаємо розрахунок для видалення чагарнику.

Розрахунок виконуємо згідно [5].

Група 5-6; норма 1.

Вимірник: 100 кущів.

Обсяг робіт: 4700 шт.

Норма часу: 3,80 люд.год.

Т_роб. = 4700 : 100  3,80 = 178,6 люд.год;

Т = 178,6 : 8 = 22,32 люд.зм.

Висновок: видалення 4700 кущів потребує витрат труда робітників 22,32  люд.зм. Приймаємо, що роботи з видалення чагарнику виконуватимуться протягом 2-х робочих змін. Розіб’ємо робітників на 2 бригади по 6 чоловік.

7 ТЕХНОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБІТ ІЗ СНІГОЗАХИСТУ ДОРОГИ

У залежності від характеру регулювання швидкості сніжно вітрового потоку заходи зі снігозахисту доріг діляться на: снігозатримуючі (при мінімальній швидкості вітру), снігоізолюючі (при нульовій швидкості вітру), снігопередуваючі

(при максимальній швидкості вітру).

Снігозатримуючі засоби мають забезпечувати найбільше накопичення снігу на підходах до дороги – на проїзну частину може потрапляти лише невелика кількість снігу як виключення. Снігоізолюючі заходи мають повністю затримувати сніг, що переноситься до дороги, а снігопередуваючі – забезпечувати перенос снігу через полотно в результаті високої транспортуючої здатності сніговітрового потоку.

У сьогоденні застосовують наступні конструкції: снігозатримуючі ‑ лісонасадження, снігові влаштування, тимчасові щити; снігоізолюючі галереї; снігопередувні – забори та щити спеціальних конструкцій.

Основне місце в снігозахисті доріг займають снігозатримуючі влаштування. Дуже розповсюдженим та ефективним заходом є захист доріг за допомогою лісонасаджень. Строк служби цього захисту значно більший, а щорічні витрати менше, ніж переносних щитів. Крім того, снігозахисні озеленення підвищують архітектурні якості доріг.

До снігозахисного озеленення пред’являють наступні вимоги: озеленення повинно повністю захищати дорогу від снігу, тобто W₀  q_cер; відстань від насаджень до полотна має бути мінімальним, але забезпечувати розміщення всього об’єму снігу, що переноситься до дороги; площа, що зайнята снігозахисним озелененням має бути мінімальною; озеленення не має створювати перешкод для механізованої обробки грунту.

У курсовому проекті розроблено технологія захисті від снігу за допомогою існуючих лісосмуг, запроектованих лісосмуг та снігозахисних щитів.

Ширину лісосмуги приймаємо в залежності від об’ємів снігопереносів, які розраховані за даними Херсонської метеостанції.

Вихідні дані:

Обсяг снігоприносу: табл. 7.1

Ділянки снігозахисту: №1 довжина 16 км, напрям 325 ;

№2 довжина 12 км, напрям 15 ;

№3 довжина 19 км, напрям 50 .

Таблиця 7.1 – обсяги снігопринесення Миколаївської області.

	Пн	ПнПнС	ПнС	СПнС	С	СПдС	ПдС	ПдПд	Пд	ПдПдЗ	ПдЗ	ЗПдЗ	З	ЗПнЗ	ПнЗ	ПнПнЗ
Зліва	5,9	10,2	13,6	19,8	25,4	28,6	32,1	33,3	30,6	25,5	17,3	11,2	5,8	1,0	1,4	3,0
Зправа	30,6	25,5	17,3	11,2	5,8	1,0	1,4	3,0	5,9	10,2	13,6	19,8	25,4	28,6	32,1	33,3

Розрахунок першої ділянки:

Снігозаносима ділянка автомобільної дороги має дирекцій ний кут 325 , найближча метеостанція у м. Миколаїв.

Лівий румб має напрям 315 (ПнЗх);

Правий румб має напрям 337,5 (ПнПнЗ);

Виконаємо розрахунок снігоприносу зліва:

(7.1)

.

Порівняємо отримане значення з допустимим, так як =3м³/м то =5м³/м. Так як отримане значення то приймаємо м³/м.

Виконаємо розрахунок снігоприносу зправа:

(7.2)

.

Порівняємо отримане значення з допустимим , так як =33,3 м³/м, то =5 м³/м. Так як отримане значення то приймаємо м³/м.

Розрахунок другої ділянки:

Снігозаносима ділянка автомобільної дороги має дирекцій ний кут 15 , найближча метеостанція у м. Миколаїв.

Лівий румб має напрям 0 (Пн);

Правий румб має напрям 22,5 (ПнПнС);

Виконаємо розрахунок снігоприносу зліва:

.

Порівняємо отримане значення з допустимим , так як =10,2 м³/м, то = 5м³/м. Так як отримане значення то приймаємо м³/м.

Виконаємо розрахунок снігоприносу зправа:

.

Порівняємо отримане значення з допустимим, так як =30,6 м³/м, то =5 м³/м. Так як отримане значення то для визначення виконаємо інтерполяцію, звідки маємо м³/м.

Розрахунок третьої ділянки:

Снігозаносима ділянка автомобільної дороги має дирекцій ний кут 50 , найближча метеостанція у м. Миколаїв.

Лівий румб має напрям (ПнС);

Правий румб має напрям 67,5 (СПнС);

Виконаємо розрахунок снігоприносу зліва:

.

Порівняємо отримане значення з допустимим , так як =19,8 м³/м, то =5 м³/м. Так як отримане значення то для визначення виконаємо інтерполяцію, звідки маємо м³/м.

Виконаємо розрахунок снігоприносу зправа:

.

Порівняємо отримане значення з допустимим, так як =17,3 м³/м, то =5 м³/м. Так як отримане значення то для визначення виконаємо інтерполяцію, звідки маємо м³/м.

Виходячи з отриманих даних снігоприносу призначимо заходи снігозатримання:

На першій ділянці ( 0…16 км) зліва від проїзної частини влаштовуються снігові вали, розраховані на затримання об’єму снігу W= 3 м³/м. Справа від проїзної частини є існуюча лісосмуга шириною 14 м, яка розрахована на затримання об’єму снігу W= 45 м³/м, тому затримає сніг, що переноситиметься W= 33,3 м³/м..

На другій ділянці ( 16…28 км) справа від проізної частини є існуюча лісосмуга шириною b=13 м, яка розрахована на затримання об’єму снігу W= 40 м³/м, тому затримає сніг, що переноситиметься W= 27,2 м³/м. Зліва влаштуємо дерев’яні снігозатримуючі щити висотою 1,5 м у один ряд на відстані 30 м від бровки дороги для затримання снігу об’ємом W= 10,2 м³/м.

На третій ділянці ( 28…47 км) зліва є існуюча лісосмуга шириною b=20 м, вона розрахована на об’єм снігу W= 46,15 м³/м, тому затримає сніг, що переноситиметься W= 15 м³/м. Зправа влаштуємо дерев’яні снігозатримуючі щити висотою 2 м у один ряд на відстані 30 м від бровки дороги для затримання снігу об’ємом W= 15,9 м³/м.

Схеми розміщення снігозахисних лісосмуг, рекомендованих Союздорніі в залежності від об’ємів снігопереносів, та розміщення захисних щитів представлені на рис. 7.2. Епюра обсягів снігоприносу до дороги –рис 7.1.