Наприкінці 18 ст. національний одяг носили міщани, купці та селяни.
Чоловічий костюм
Рубаха
Душегрейка
Зипун
Куфайка
Тулуп
Штани
Лапті/Сапоги
Чоловіки носили коротку рубаху без коміра, червоного, синього або білого кольору з полотна. Рубаху носили по штанах і підвязували поясом. Штани носили широкі, підв'язані біля коліна. Ноги нище колін обмотували онучами, по онучах носили лапті або короткі чоботи. Купці та міщани носили замість онуч - чулки. Зверху по рубасі одягали безрукавку на гудзиках, по безрукавці одягали коротку куфайку. Як верхній одяг носили також зипун, поли якого спереді заходили одна на одну. Зверху по зипуні носили пояс - кушак. Взимку носли короткі тулупи з овчини. Одяг купців та міщан відрізнявся від одягу селян кращими тканинами. Чоловіки бороду і вуса не голили. Волося ззаду підстригали.
Калузька купчиха в зимовому одязі 1781
Калузька дівиця 1781
Жіночий костюм
Рубаха
Сарафан
Душегрейка
Зипун
Тулуп
Лапті/коти/черевики
Кокошник/Сорока
Жінки та дівчата носять білі або кольорові сорочки з котону. По сорочці носили кумачевий, китайчатий або полотняний сарафан, з глибоким вирізом, без рукавів. Спереду сарафан мав зверху до низу ряд дрібних гудзиків. Сарафан пов'язували поясом і на поясі носили ключі. Сарафани міщанства та купчих були з парчі, шовку, могли бути обшиті також хутром. По сарафані одягали душегрейку без рукавів. В холодну пору року носили зипуни з сукна або полотна виготовленого домашнім способом, такі як і у чоловіків. На ногах носили як і чоловіки шерстяні або полотняні онучі та лапті, інколи шерстяні панчохи - чулки, а також коти - шкіряне взуття на подобі чобіт без халяв, обшиті червоним сукном або сап'яном. Взимку носять шуби з овчини, такі самі як і чоловіки. Прості селянки носили на голові сороки або кокошники з підзатильниками, підубрусами, кичками. Сорока була в вигляді півмісяця, обернутого рожками догори, спереді вона була вишита шовком, а ззаді підшита кумачем'. Під сорокою носили кички.
Міщанки та купчихи в кін 18 ст. носили влітку мантилії або асолопи, а взимку шуби або асолопи з парчі, підбиті хутром зайця, білки, куниці або лисиці. Душегрейки мали зверху вузький ліф, а від нього йшли числені збори. Душегрейки зимою обшивалися хутром.
На голові жінки носили кокошники, кички, повойники, підубрусники, шапки. Кокошники носили біля Калуги, Москви, Ярославля, тобто в губерніях навколо Москви. До кокошника носили фату (покривало), таке як у татарок, але висіло воно ззаду. На кожний день кокошник в цих місцях не носили, але до волося причіпляли покривало. Кокошники мали вигляд напівмісяця, опущеного ріжками вниз, спереду вони були розшиті перлами та дорогоцінним камінням. Кокошники були святковим вбранням голови, а на кожний день носили підубрусники. В західній Росії носили кички та повойники. На шиї купчихи та міщанки носили корали, перли та золоті ланцюжки. Сережки носили золоті або з перлин, на пальцях носили багато перстенів, на руках носили браслети або зарукав'я. Дівчата мішанки та купчихи носили черевики з парчі, шовку та сап'яну. Панчохи носили шерстяні з червоними стрілками або білі нитяні з червоними стрілками.
Дівчата в більшості волосся не покривали, а в деяких місцевостях носили на голові коронки. Дівчата заплітали косу, яка була вільно опущена по спині. Міщанки та купчихи завжди вживали дуже багато білил та рум'ян, а селянки збирали коріння, сушили його та добували з нього фарбу або використовували річну губку (бодягу) та натирали нею собі також щоки.
Неможливо уявити Росію без завзятих награвань, веселих плясовых і буйних гулянь. Багато музичних інструментів створив російський народ деколи з простих побутових предметів.
Спочатку російські музичні інструменти входять в склади різнорідних оркестрів світу: симфонічних, духових, естрадних і народних.
Наприклад, барабани, тарілки, литаври, бубон, вуздечка, а також ксилофон, дзвіночки. Це тільки ударні музичні інструменти.