V. Вимоги стосовно вивчення даної теми

В результаті вивчення даної теми студент зобов’язаний:

Знати: - Вимоги керівних документів щодо виконання завдань військовослужбовцями у стабілізаційних, специфічних діях військ та у спеціальній операції.

Уміти: - практично користуватись зазначеними вимогами керівних документів щодо виконання завдань військовослужбовцями у стабілізаційних, специфічних діях військ та у спеціальній операції.

Актуальність теми

Полягає в тому що ретельне вивчення досвіду бойових дій незаконно створених збройних формувань надало можливість систематизувати та узагальнити існуючі погляди щодо організації формувань бойовиків. Так, незаконне збройне формування (НЗФ) у Чечні – це велике воєнізоване з’єднання під керівництвом авторитетного політичного або воєнного лідера, створене для силового захисту інтересів визначеного фінансово-економічного та політичного (релігійного) угруповання, а саме ваххабитів. Збройне формування, як вже зазначалось вище, включало представників одного або декількох тейпів, було можливе підсилення найманцями та спеціалістами по веденню мінної війни, снайперами, операторами ПТКР та іншими. До складу збройного формування входили: командир, штаб (на період бойових дій), два приблизно однакових за чисельністю (до 500 чоловік) угруповання – бойове, призначене для безпосереднього проведення операції у визначеному районі, та резервне, що було розгорнуте на території Чечні і призначене для нарощування зусиль та планової (як правило, через тиждень) заміни бойовиків які воюють.

Збройне формування поділялося на 5-6 загонів, якими керували еміри (польові командири). Загони, в свою чергу, поділялися на групи.

Загін, як правило, складався з трьох груп.

Антитерористичні дії — це організоване застосування зброї і техніки у збройній боротьбі між законно і незаконно створеними військовими формуваннями з метою розгрому незаконно створених військових формувань.

Зростання політичних, економічних, міжнаціональних (міжетнічних), релігійних і інших протиріч у виникненні збройних конфліктів, розповсюдження терористичних актів, застосування Збройних Сил держав з використанням нових форм і способів бойових дій, щодо боротьби з незаконними збройними формуваннями в цих конфліктах, привело до необхідності розвитку воєнного мистецтва в бік нестандартних підходів до підготовки і ведення бойових дій та появі нової форми застосування військ — антитерористичної операції.

Антитерористична операція являє собою сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем, часом, способами виконання завдань оперативних та тактичних дій, що проводяться з’єднаннями і частинами Збройних Сил у взаємодії з підрозділами та і частинами інших силових структур і спрямованих на знищення терористичних, диверсійних та інших незаконних збройних формувань.

Головна особливість антитерористичної операції полягає в тому, що вона проводиться проти незаконних збройних формувань які, як правило, не ведуть відкриту збройну боротьбу, а наносять раптові удари, використовуючи виснажуючі терористичні і партизанські дії. Військам протистоїть противник, який може зникнути та з’явитися не очікувано в любий час і в любому місці. Тому тут немає чітко означеної лінії фронту, а є боротьба на всій території, немає тилу, повсюди є фронт, всюди підстерігає небезпека, яка впливає на психологічний стан військ.

Миротворчі дії — це організоване застосування зброї і техніки у збройній боротьбі військовими формуваннями нейтральної сторони між супротивними сторонами з метою їх примирення або припинення воєнних дій.

До операції з підтримання миру відносяться:

Миротворчі операції які являють собою сукупність заходів, направлених на збереження миру в регіоні конфлікту. Миротворчі операції проводяться у відповідності до Статуту ООН після досягнення згоди між ворогуючими сторонами, з метою спостереження за виконанням угод про припинення вогню.