ЛЕКЦІЇ З 21 ПО 30.

Загальні анатомо-фізіологічні дані про м’язи.

Розділ морфології, що вивчає будову і функцію м’язів, називається міологією (від грец. mys, мyos – м’яз). У людини понад 400 скелетних м’язів, більшість з яких парні, загальна їх маса у дорослого становить більше ніж 40% від загальної маси тіла.

М’яз (musculus) – це орган, який побудований з багатьох тканин, основною з яких є посмугована м’язова тканина, до складу м’яза також входить і сполучна тканина яка утворює тонкі прошарки між м’язовими волокнами, які мають назву ендомізію. Кожне м’язове волокно має самостійну іннервацію й оточене сіткою кровоносних капілярів. Комплекс волокна з елементами пухкої сполучної тканини, що його оточують, є структурною і функціональною одиницею скелетного м’яза і має назву – міон.

М’язові волокна об’єднуються в пучки, між якими розташовуються більш товсті прошарки пухкої сполучної тканини їх називають перимізієм (perimysium intemum). У ньому містяться також і еластичні волокна.

Сполучна тканина, що оточує м’яз у цілому, має назву епімізію.

М’яз має черевце - скупчення м’язової тканини та кінці – сухожилки, якими він прикріплюється до кісток (або до шкіри). Сухожилки сформовані щільною волокнистою сполучною тканиною.

За розмірами м’язи поділяють на довгі, короткі, широкі, за формою – веретеноподібні, квадратні, трикутні, колові, хрестоподібні, пірамідальні, дельтоподібні.

Довгі м’язи знаходяться переважно на кінцівках, вони мають веретеноподібну форму.

Короткі м’язи розташовуються між окремими ребрами і хребцями.

Широкі м’язи локалізуються переважно на тулубі у вигляді пласта різної товщини, сухожилки таких м’язів мають форму широкої пластинки і називаються – апоневрозами.

За направленням волокон виділяють м язи з прямими паралельними волокнами, косими, поперечними і коловими. Останні утворюють сфінктери, які оточують отвори. Якщо косі волокна приєднуються до сухожилка з одного боку, то мають назву одноперих, а якщо з двох боків – двоперих.

За функціями м’язи поділяють на згиначі та розгиначі, відвідні й привідні, привертаючи і відвертаючи, а також м’язи – замикачі( сфінктери).

За відношенням до суглобів, через які перекидаються м’язи, вони мають назву одно-, дво- або багато суглобових.

Скелетні м’язи мають допоміжний апарат м’язів, до якого належать:

- фасції (поверхнева або підшкірна – лежить під шкірою всього тіла, глибока або власна– вкриває м’язи);

- синовіальні сумки (герметично замкнений мішок, або мішок, що має сполучення з порожниною суглоба, біля якого розташовується);

- синовіальні піхви (оточують сухожилки в певних місцях);

- м’язові блоки (розташовані в місцях, де сухожилки м’язів змінюють свій напрямок);

- сесамоподібні кістки (розміщені у товщі сухожилків поблизу місця прикріплення).

М’язи голови.

М'язи голови (capitis), ділять на дві групи - мімічні та жувальні.

Жувальні м’язи:

1.Жувальний м’яз – починається від нижнього краю виличної кістки і виличної дуги і прикріплюється до жувальної гористості кута нижньої щелепи. Функція – підіймає нижню щелепу(закриває рот).

2.Скроневий м’яз – починається від скроневої ямки(лежить у скроневій ямці) і прикріплюється до вінцевого відростка нижньощелепної кістки. Функція – підіймає нижню щелепу(закриває рот), задні волокна під час двобічного скорочення зміщує щелепу назад.

3.Присередній крилоподібний м’яз – починається від крилоподібного відростка клиноподібної кістки і прикріплюється до крилоподібної гористості кута нижньощелепної кістки. Функція – підіймає нижню щелепу (закриває рот).

4.Бічний крилоподібний м’яз - починається від крилоподібного відростка і великого крила клиноподібної кістки і прикріплюється до шийки нижньощелепної кістки. Функція – під час двобічного скорочення зміщує нижню щелепу вперед, при однобічному– вбік.

М'язи голови:

1. Лобова.

2. Глазничная частина кругового м'яза ока.

3. Крильная частину носової м'язи.

4. Поперечна частину носової м'язи.

5. Мала скуловая.

6. Жувальна

7. Піднімає кут рота.

8. Велика скуловая.

9. Щічний

10. Опускає кут рота.

11. Опускають нижню губу.

12. Подбородочная.

13. Підшкірна м'яз шиї.

14. М'яз сміху.

15. Круговий м'яз рота.

16. Розширює ніздрі.

17. Піднімає верхню губу.

18. Поднімателя верхньої губи носової м'язи.

19. Вікова частина кругового м'яза ока.

20. Скронева.

21. Сухожильний шолом.

М'язи голови вид збоку:

1 Лобова

2 Глазничная частина кругового м'яза ока

3 Вікова частина кругового м'яза ока

4 Крильная частину носової м'язи

5 поднімателя верхньої губи носової м'язи

6 Поперечна частину носової м'язи

7 піднімає верхню губу

8 Мала скуловая

9 розширює ніздрі

10 піднімає кут рота

11 Кругова м'яз рота

12 М'яз сміху

13 опускають нижню губу

14 Подбородочная

15 опускає кут рота

16 щічний

17 Підшкірна м'яз шиї

18 Велика скуловая

19 Ремінна м'яз голови

20 Жувальна

21 трапецевидне

22 Полуостістая м'яз голови

23 грудинно-ключічнососцевідная

24 Задня вушна

25 Потилична

26 Скронева

27 Сухожильний шолом

Мімічні м'язи:

1.Надчерепний м'яз – має широку сухожилкові частину, або сухожилків шолом, і м'язові черевця: переднє, або лобове, і задне, або потиличне. Функція – підіймає брови, зміщує шкіру чола вгору і назад, утворюючи складки шкіри на чолі (м'яз здивування).

2.Вушні м'язи – розвинуті у людей, які вміють рухати вухами.

3.Гордіїв м'яз – починається від кісток спинки носа і вплітається в шкіру надперенісся (грабели).

4.Коловий м'яз ока – розташований навколо щілини повік, під шкірою верхньої і нижньої повік, а також біля сльозового мішка, складається з трьох частин: орбітальна – звужує очну щілину, повікова – опускає повіку, сльозова – витискає сльозу зі сльозового мішка. Функція – змикає повіки, розширює сльозовий мішок, тягне брови донизу.

5. М'яз – зморщувач брови – зводить брови (сердитий м'яз).

6.Коловий м'яз рота – пронизує товщу губ, цей м'яз відіграє роль затискача (сфінктера). Функція - закриває ротову щілину, в результаті губи витягуються і притискаються до зубів.

7.Щічний м'яз – утворює бічну стінку ротової порожнини. Починається від верхньої і нижньої щелеп і вплітається в коловий м'яз рота. Функція – притискає губи до зубів, розтягує ротову щілину, під час однобічного скорочення відтягує кут рота.

8. М'яз – підіймач верхньої губи – починається від верхньої щелепи і закінчується в товщі шкіри верхньої губи. Функція – підіймає верхню губу.

9. М'яз – опускач нижньої губи – бере початок від краю нижньої щелепи і прикріплюється до шкіри нижньої губи. Функція – опускає нижню губу.

10. М'яз сміху – йде від фасції привушної слинної залози і до кута рота. Функція – відтягує кут рота.

М'язи шиї

М'язи шиї усі парні, покриваючи одна одну, утворюють три групи - поверхневу, серединну і глибоку.

• 1. Ременная мышца

• 2. Кивательная мышца

• 3. Мышца поднимающая лопатку

• 4. Трапеции

• 5. Акромион лопатки

• 6. Лестничные мышцы

• 7. Мышца поднимающая лопатку

• 8. Подзатылочные мышцы

• 9. Многораздельная мышца

• 10. Первый грудной позвонок

• 11. Ременная мышца (обрезана)

• 12. Длиннейшая мышца

• 13. Полуостистая мышца

І. До поверхневих м'язів належать:

1. Підшкірний м'яз – розміщується під шкірою у вигляді тонкої м'язової пластинки, що тягнеться від грудної фасції до жувальної. Функція – натягує шкіру шиї і відтягує кут рота донизу.

2. Груднинно – ключично – соскоподібний м'яз – починається від груднини, ключиці і кріпиться до соскоподібного відростка скроневої кістки. Функція – при двобічному скороченні м'яз відводить голову дозаду, а при однобічному – у бік м'яз, що скорочується.

ІІ. Середньої групи м'язів – це м'язи, що кріпляться до під’язикової кістки. Виділяють надпід’язикові й під’язикові м'язи.

1.До надпід'язикових м'язів відносять:

А).Щелепно - під'язиковий м'яз – починається від щелепно – під’язикової лінії нижньої щелепи і прикріплюється до під’язикової кістки (формує дно ротової порожнини).

Б).Двочеревцевий м'яз – має два черевця: передне черевце, яке починається від двочеревцевої ямки нижньощелепної кістки, і заднє, яке починається від соскоподібного відростка і прикріплюється до під’язикової кістки.

В).Підборідно – під’язиковий м'яз – починається від підборідної ості нижньощелепної кістки і прикріплюється до під’язикової кістки.

Г).Шило – під’язиковий м'яз – починається від шилоподібного відростка скроневої кістки і прикріплюється до під’язикової кістки.

2.До під’язикових м'язів належать:

А). Груднинно – під’язиковий м'яз– починається від ручки груднини і прикріплюється до під’язикової кістки.

Б). Лопатково- під’язиковий м'яз – починається від вирізки лопатки, прикріплюється до підязикової кістки, має два черевця – нижнє і верхнє.

В). Груднинно- щитоподібний м'яз – починається від ручки груднини і хряща І ребра, прикріплюється до щитоподібного хряща.

Г). Щито – під’язиковий м'яз – починається від щитоподібного хряща, прикріплюється до під’язикової кістки.

Функції – підпід' язикові м'язи опускають під’язикову кістку, груднино – щитоподібний м'яз опускає гортань, щито – під'язиковий м'яз

При фіксованій під'язиковій кістці підіймає гортань.

ІІІ. Глибокі м'язи шиї поділяються на дві групи:

1.Латеральна група – драбинчасті м'язи.

А). Передній драбинчастий м'яз – починається від поперечних відростків шийних хребців, прикріплюється до І ребра спереду від борозни підключичної артерії.

Б). Середній драбинчастий м'яз – починається від поперечних відростків шийних хребців, прикріплюється до І ребра позаду від борозни підключичної артерії.

В).Задній драбинчастий мяз - – починається від поперечних відростків шийних хребців, прикріплюється до ІІ ребра.

Функція – у разі двобічного скорочення згинають шию, при однобічному – відводять у свій бік, при фіксованій шиї підіймають І та ІІ ребра.

Між переднім і середнім драбинчастим м'язоми є міжм'язовий між драбинчастий простір, в якому проходить підключична артерія; спереду від переднього драбинчастого м'яза знаходиться перед драбинчастий простір, в якому проходить підключична вена.

2.Медіальна група – перед хребтові м'язи:

А). Довгий м'яз голови та довгий м'яз шиї – лежить на тілах шийних та трьох грудних хребців; прикріплюються до основної частини потиличної кістки.

Б).Передній і бічний прямі м'язи голови – йдуть від бічної маси (передній) і поперечного відростка (бічний) атланта до потиличної кістки.

===========================================

Многораздельная м'яз шиї (m. multifidus cervicis) відноситься до сильних глибоким м'язам спини і перекидається через 3-4 хребця. При двосторонньому скороченні вона розгинає шийний відділ хребта, а при односторонньому нахиляє його в ту ж сторону і ротирует в протилежну. При збільшенні довжини м'язи сила нахилу збільшується, а ротація зменшується.

Початок

• Нижні суглобові відростки хребців С7-С4

Прикріплення

• Остисті відростки хребців С7-С2

Іннервація

• Задні гілки спинномозкових нервів ВЗ-С8

• 1. Привушна залоза.

• 2. Шипо-под'языковый м'яз

• 3. Под'языково языковый м'яз.

• 4. ремінний м'яз голови

• 5. м'яз підіймч лопатки

• 6. передній драбинчастий м'яз

• 7. середній драбинчастий м'яз

• 8. задній драбинчстий м'яз

• 9. лопатково-під'язиковий м'яз

• 10. грудинно - ключично - соскоподібний м'яз

• 11. грудино - під'язиковий м'яз

• 12. лопатково - під'язиковий м'яз

• 13. щито - під'язиковий м'яз

• 14. під'язикова кістка

• 15. двочеревний м'яз

• 16. щелепно - під'язиковий м'яз

• 17. двочеревцевий м'яз

• 18. шипо - під'язиковий м'яз

М'язи тулуба поділяються на м'язи спини, грудей і живота.

1.М’язи спини (musculi dorsi) поділяються на:

- поверхневі мязи (musculi superficiales);

- глибокі м’язи (musculi profundi) або власні м’язи спини (musculi proprii dorsi).

До поверхневих м’язів спини (musculi superficiales dorsi) належать:

1.Трапецієподібний м’яз (musculus trapezius) – починається від верхньої каркової лінії, зовнішнього потиличного виступу, каркової зв'язки, остистих відростків грудних хребців і прикріплюється до акроміального кінця ключиці, акром іона, лопаткової ості.

Функція – верхні пучки м'яза підіймають плечовий пояс,нижні – опускають. Під час двобічного скорочення зводяться лопатки (зміщення плечового пояса назад), розгинається шия.

2.Найширший м'яз спини – починається від остистих відростків 4 – 5 нижніх грудних і всіх поперекових хребців, крижової кістки, клубової кістки, нижніх ребер і прикріплюються до плечової кістки (малого горбка).

Функція – розгинає, приводить, пронує плече (обертає всередину); при фіксованих кінцівках – підтягує тулуб, бере участь у диханні.

3.Великий ромбоподібний м'яз і малий ромбоподібний м'яз– починаються від остистих відростків двох нижніх шийних (малий) і чотирьох верхніх грудних (великий) хребців і прикріплюються до при середнього краю лопатки.

Функція – підіймає лопатку, наближує лопатку до хребта (зміщує плечовий пояс назад),фіксує лопатку.

3.М'яз – підіймач лопатки – починається від поперечних відростків чотирьох верхніх шийних хребців, прикріплюється до верхнього кута лопатки.

Функція – підіймає лопатку.

4.Задній верхній зубчастий м'яз – починається від остистих відростків двох нижніх шийних і двох верхніх грудних хребців і прикріплюється до ІІ – V ребер.

Функція – опускає нижні ребра.

До глибоких м'язів спини належать:

1.Ремінний м'яз голови і шиї – починається від остистих відростків шийних (м'яз голови), грудних (м'яз шиї) хребців і прикріплюється до соскоподібного відростка і верхньої каркової лінії (м'яз голови), потиличної кістки, до поперечних відростків шийних хребців (м'яз шиї).

Функція – у разі однобічного скорочення обертає голову у свій бік, при двобічному – розгинає шию.

2.М'яз – випрямляч хребта – латеральний тракт глибоких м'язів спини. Цей м'яз починається від крижової кістки, клубової кістки, остистих і поперечних відростків поперекових хребців і має три частини.

Функція – розгинає хребет, опускає ребра, у разі однобічного скорочення згинає хребет у свій бік.

3.Поперечноостьовий м'яз –йде окремими пучками від поперечних відростків до остистих уздовж усього хребтового стовпа. Оскільки м'язові різної довжини, розрізняють три частини: півостьовий м'яз, багато роздільні м'язи, м'язи – обертачі.

Функція – розгинає хребтовий стовп; при однобічному скороченні обертає тулуб у бік.

4.Міжостьові м'язи – розгинають хребет.

5.Міжпоперечні м'язи – відводять хребет у свій бік.

6.Ременні м'язи голови та шиї – починаються від остістих відростків п'яти нижніх шийних та шести верхніх грудних хребців і прикріплюються до потиличної кістки та соскоподібного відростка скроневої кістки.

Функція – розгинає шийний відділ хребтового стовпа, однобічне скорочення обертає голову в той самий бік і піднімає обличчя до гори.

Підпотиличні м'язи.

1.Великий задній прямий м'яз голови – починається від остистого відростка осьового хребця і прикріплюється до нижньої каркової лінії потиличної кістки.

2.Малий задній прямий м'яз голови – починається від заднього горбка атланта, прикріплюється до нижньої каркової лінії потиличної кістки (лежить під попереднім м'язом).

3.Нижній косий м'яз голови – починається від остистого відростка осьового хребта і прикріплюється до поперечного відростка атланта.

4.Верхній косий м'яз голови – починається від поперечного відростка атланта і прикріплюється до нижньої каркової лінії потиличної кістки.

Функція – у разі двобічного скорочення підпотиличні м'язи розгинають шию, при однобічному – відводять і обертають голову у свій бік.

Фасції спини.

1.Грудо – поперекова фасція – власна фасція спини – поділяється на два листки:

А) Поверхневий (задній) листок, який медіально зростається з остистими відростками хребців, а латерально переходить на ребра.

Б) Глибокий (передній) листок, який вкриває передню поверхню м'яза – випрямляча хребта.

М'язи грудей.

М'язи грудей поділяються на поверхневі м'язи, які починаються від грудної клітки і йдуть до пояса верхньої кінцівки та вільної верхньої кінцівки, і глибокі (власні) м'язи грудної клітки, які входять до складу стінок грудної порожнини.

Поверхневі м'язи грудної клітки:

1.Великий грудний м'яз – починається від гру динного кінця ключиці,

груднини,хрящів ІІ – VІІ ребер і прикріплюються до великого горбка плечової кістки.

Функція – згинає, приводить, обертає всередину плече.

2.Малий грудний м'яз – лежить під великим грудним м'язом, починається від ІІ – V ребер і прикріплюється до дзьобоподібного відростка лопатки.

Функція – зміщує лопатку вниз і вперед.

3.Підключичний м'яз – розміщений між ключицею та І ребром.

Функція – зміщує ключицю вниз.

4.Передній зубчастий м'яз – починається зубцями від дев'яти верхніх ребер і прикріплюється до при середнього краю лопатки.

Функція – зміщує лопатку до тулуба.

Поверхневі м'язи грудної клітки при фіксованих верхніх кінцівках підіймають ребра і таким чином беруть участь у диханні (поверхневі м'язи грудної клітки називають допоміжними дихальними м'язами).

Глибокі м'язи грудей:

1.Зовнішні міжреброві м'язи – починається від нижнього краю ребра, йдуть зверху вниз і ззаду наперед і прикріплюються до верхнього краю нижнього ребра.

Функція - підіймають ребра, розширюючи грудну клітку, і таким чином беруть участь у диханні (вдих).

2.Внутрішні міжреброві м'язи – лежать під зовнішніми, їхні волокна ідуть у напрямку, протилежному напрямку зовнішніх міжребрових м'язів.

Функція – опускають ребра під час дихання (видих).

3.Поперечний м'яз грудної клітки – розміщений на внутрішній поверхні передньої стінки грудної клітки і починається від тіла груднини, мечоподібного відростка, прикріплюється до хрящів ІІ – VІ ребер.

Функція – опускає ребра, бере участь у диханні (видих).

4.Діафрагма – відділяє грудну порожнину від черевної. Це плоский тонкий м'яз,який має форму купола, оберненого догори,зверху і знизу вкритий фасціями та серозними оболонками. М'язові волокна діафрагми починаються від груднини,ребер і поперекових хребців, тому в ній виділяють три частини: груднинну, реброву та поперекову, остання складається з двох ніжок (правої та лівої). Центральний відділ діафрагми складається із сухожилка,який носить назву сухожилкового центру.

Діафрагма має три отвори:

А) Отвір порожнистої вени – розміщений у сухожилковому центрі.

Б) Аортальний розтвір і стравохідний розтвір,які розміщенні в поперековій частині діафрагми,утворені переплетінням ніжок діафрагми.

У діафрагми є «слабки» місця, де відсутні м'язові волокна, вона утворена фасціями та серозними оболонками. Ці місця діафрагми парні, вони розміщенні між частинами діафрагми і мають назву трикутників (грудинно – ребровий та попереково – ребровий). Якщо трикутники діафрагми дуже широкі, можливі діафрагмові грижи (випинання вмісту черевної порожнини в грудну).

Топографічна анатомія грудей.

Поніття «груди» включає верхню частину тулуба, яка об'єднує в собі грудну стінку, грудну порожнину і органи, що залягають у ній.

Верхнею межею є лінія,яка проходить уздовж яремної вирізки груднини,верхнього краю ключиць, ключично – акроміального зчленування до остистого відростка VІІ шийного хребця.

Нижня починається від мечоподібного відростка груднини,а далі прямує вздовж нижнього краю ребрових дуг,через вільні кінці ХІ і ХІІ ребер і закінчуються на остистому відростку ХІІ грудного хребця. Груди від верхньої кінцівки спереду та ззаду обмежені дельтоподібним м'язом. Розташування органів грудної порожнини не відповідає межам грудей.

М'язи живота.

М'язи живота – утворюють передньобічну стінку черевної порожнини, заповнюючи проміжок між грудною кліткою і тазом. Вони розміщенні симетрично від середньої лінії,а їхні волокна йдуть у косому,поперечному та поздовжньому напрямках.

М'язи живота поділяються на три групи: