4. Правові відносини

Норми права регулюють відносини між людьми, надаючи їм особливого характеру – після врегулювання вони стають захищеними засобами державного впливу. І щоб відрізняти такі відносини від інших (неврегульованих нормами права), їх позначають терміном «правовідносини».

Скажімо, відносини між батьками та дітьми щодо надання допомоги по утриманню регулюються правом, а відносини між сторонніми людьми з цього приводу – ні. Так, якщо повнолітній син утримував свою немічну матір, а згодом перестав надавати їй допомогу, вона може стягнути з нього аліменти у судовому порядку. У випадку надання такої ж допомоги сусідці, вона не може просити захисту в суді.

ПРАВОВІДНОСИНИ – це врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких виступають як носії суб’єктивних прав і юридичних обов’язків, що забезпечуються державою

Суб’єкти правовідносин

Фізичні особи - люди (громадяни України, іноземці, особи без громадянства).

Юридичні особи - організації, підприємства, установи

Різні спільноти (трудові колективи, населення відповідного регіону, народ тощо)

Основною ознакою суб’єктів правовідносин є наявність у них правосуб’єктності – здатності бути носіями прав та обов’язків, здійснювати їх від свого імені та нести юридичну відповідальність за неправомірні дії.

Правосуб’єктність фізичної особи

Правоздатність – це здатність суб’єктів правовідносин бути носіями прав та обов’язків

Дієздатність – це здатність самостійно набувати і реалізувати такі права та обов’язки

Деліктоздатність - здатність суб’єктів правовідносин нести юридичну відповідальність за скоєне правопорушення.

	Виникнення	Припинення	Позбавлення	Обмеження
Право-здатність	до народження	після смерті	немож-ливе	можливе (позбавлення батьківських прав, прав водія, позба-влення свободи)
Дієздат-ність	Часткова: до 14 років Неповна: з 14 до 18 років Повна: з 18 років	після смерті або за рішен-ням суду	за рішенням суду	за рішенням суду
Делікто-здатність	Кримінальна відповідальність – з 14 років (за тяжкі та особливо тяжкі злочини) Адміністративна - з 16 років Повна цивільна – з 18 років

Підставами виникнення, зміни чи припинення правовідносин є юридичні факти.

ЮРИДИЧНІ ФАКТИ – це конкретні життєві обставини, передбачені гіпотезою правової норми, що зумовлюють виникнення, зміну чи припинення правовідносин

Юридичні факти поділяють на дії та події.

Юридичні дії – це такі життєві обставини, які виникають за волею людини, наприклад: укладення договору, вступ у шлюб. Більшість юридичних фактів є діями.

Подіями є такі життєві обставини, які виникають, розвиваються і припиняються незалежно від волі суб’єктів правовідносин: наприклад, народження та смерть, стихійне лихо.

Юридичні дії, у свою чергу, поділяють на правомірні та неправомірні. Правомірні юридичні дії суб’єктів права відповідають приписам норм права або не суперечать їм. Неправомірні юридичні дії, як правило, є правопорушеннями.