10. Контроль якості продукції.

При отриманні сировини на базах органічних матеріалів виконують лабораторні випробування з метою встановлення хімічних та механіко фізичних властивостей з метою порівняння з параметрами вказаними у паспорті на сировину. Ці данні потрібні для визначення подальшого технологічного процесу.

Операційний контроль в основному заключається в дотриманні температурного режиму, терміну виконання операції, дозування хімічних домішок або ПАР (емульгатора).

Вихідний контроль складається в перевірці фізико-механічних властивостей та зовнішніх ознак, тобто: колір, однорідність, наявність домішок, пенетрація та розтяжимість (для бітумів та мастик), концентрація та в’язкість (для рідких бітумів та емульсій), хрупкість, температура розмягчання, тощо.

Також контролюються умови сберігання та відвантаження продукції.

На кожну партію готової продукції складається паспорт, де вказуються результати лабораторних випробувань.

Відділ технічного контролю (ВТК) здійснює контроль: за якістю отриманих матеріалів; за дотриманням всіх технологічних режимів на кожній операції виробничого процесу відповідно до ДСТУ, ДБН і ТУ; за відповідністю якості продукції, що випускається, вимогам технічної документації, а також виробляє маркіровку прийнятої, аналіз і оформлення забракованої продукції. Слід відзначити, що якість кінцевої продукції залежить від дотримання технологічних вимог на усьому протязі виробничого процесу.

Першим етапом роботи ВТК є правильна організація приймання матеріалів. Перед технічним прийманням перевіряють наявність всіх технічних документів (паспортів на органічне в’яжуче і мінеральний порошок, актів випробувань заповнювачів і т. п.), що надійшли разом з матеріалами.

Вхідний контроль складається із перевірки сировини, тобто – крупного заповнювача (щебеня, гарвію, шлаку, тощо), дрібного заповнювача (піску), органічного в’яжучого (дьогтю, бітуму, емульсії, мастики), хімічних добавок та ПАР (пластифікатори, армуючи добавки тощо). Результати лабораторних випробувань звіряють з паспортами на ці матеріали. У разі відповідності – виконується виробничий процес, якщо ні – то сировина або повертається до постачальника (рекламація) або виконується корегування технологічного процесу виробництва.

Операційний контроль залежить від використаного обладнання та складається:

- бітумосховище – температурний режим, дозування матеріалів;

- бітумоплавильний агрегат – температурний режим, кількість вологи, термін перемішування, дозування хімічних добавок та ПАР;

- бітумний насос та бітумопроводи – температура нагріву;

- силоси – об’єм мінерального порошку, продуктивність, термін зберігання матеріалу;

- сушильний барабан – температурний режим, кут підняття сушильного барабану, швидкість обертання барабану, термін знаходження матералу в барабані;

- змішувальна установка – температурний режим, термін перемішування;

- дозатори – точність дозування відповідних матеріалів;

- стрічковий конвеєр, ковшовий або гвинтовий елеватор, пневмотранспорт – продуктивність.

Готову продукцію перевіряють на колір, однорідність, температуру. Із партії суміші відбірають необхідну кількість для лабораторних випробувань: міцність на стиск, водопоглинання та морозостійкість (іноді на розтгяння/вигин та бокове зрушення). Результати випробувань заносять у паспорт. На кожну партію готової продукції складається паспорт, де вказуються результати лабораторних випробувань.