- •1.Характеристика основних порід деревини та основні породи деревини.
- •2. Вплив дефектів на механічні властивості деревини.
- •3. Вплив вологи і температури на механічні властивості деревини.
- •4. Переваги і недоліки дерев’яних конструкцій.
- •5.Види дерев’яних конструкцій, які використовуються в сучасному будівництві.
- •6. Круглі лісометеріали, які використовуються у будівництві.
- •7.Сортамент пиломатеріалів.
- •8.Фанера для будівельних конструкцій
- •9. Дерев’яні пластини, їх види і застосування
- •10. Використання пластмас у будівництві.
- •11. Конструктивні заходи проти загнивання, і пошкодження комахами
- •12. Хімічні засоби проти загнивання дерев’яних конструкцій.
- •13. Захист дерев’яних конструкцій від вогню (Конструктивний захист).
- •14. Захист дерев’яних конструкцій від вогню (Хімічний захист).
- •15. Як визначити розрахунковий опір деревини для різних порід.
- •16. Розрахунок центрально-розтягнутих деревяних елементів.
- •17. Визначення розрахункової площі розтягнутих дерев яних елементів.
- •18. Розрахунок центрально стиснутих дерев’яних елементів.
- •19.Розрахункова площа для центрально-стиснутих деревяних елементів.
- •20. Значення коефіцієнта залежить від способу закріплення
- •21. Визначення коефіцієнта повздовжнього згину для стиснутих дерев’яних елементів.
- •22. Пояснити на схемах різні варіанти зминання деревини.
- •23.Розрахунок дерев’яних конструкцій на зминання.
- •24. Одно- і двостороннє сколювання деревини вздовж волокон і розподіл напружень при цьому.
- •25. Як вибирати довжину площини сколювання?
- •26 Розрахункова формула при розрахунку міцності на сколювання.
- •27. Визначення плеча прикладання сколювальної сили е.
- •29. Перевірка прогину зігнутої дерев’яної балки.
- •30. Позацентровий розтяг деревини. Елементи, що працюють на осьовий розтяг зі згином
- •31. Позацентровий стиск деревини (Елементи, що працюють на осьовий стиск зі згином).
- •32. Види з’єднань дерев’яних елементів.
- •33. Конструктивні врубки і їх схеми
- •34. Типи лобових упорів і їх схеми
- •36. Як визначити і вибрати глибину врубки з одним зубом.
- •37. Як розрахувати лобову врубку з одним зубом на зминання?
- •38. Як розрахувати лобову врубку з одним зубом на сколювання?
- •39. Розрахунок аварійного болта для лобової врубки з одним зубом.
- •40. Основні переваги клеєних з’єднань.
- •41. Вимоги до матеріалів клеєних конструкцій.
- •42. Схеми клеєних стиків і їх характеристика.
- •43. Клеєметалеві зєднання , класифікація і особливості.
- •44. Типи нагелів застосування і їх характеристики.
- •45. Схема роботи нагельного з’єднання.
- •46. Симетричні і не симетричні нагельні з’єднання.
- •47. Визначення необхідної кількості нагелів.
- •48. Схеми розміщення нагелів і відстані між ними.
- •49. Конструювання з’єднання на цвяхах.
- •50. Типи металевих кріплень і їх характеристика.
- •51. Типи дерев’яних прогонів.
- •52. Основні типи дерев'яних балок складеного перерізу і їх характеристика
- •53. Дощатоклеєні балки, конструкція і х-ка.
- •54. Клеєфанерні балки двотаврового і коробчатого перерізу.
- •55. Клеєфанерні балки з хвилястою стінкою.
- •56.Типи дерев'яних кроквяних ферм.
- •57. Металодерев’яні ферми з верхнім прямолінійним поясом.
- •58. Металодерев’яні сегментні ферми.
- •59. Трикутні ферми на лобових врубках.
- •60.Ферми на склеєних стержнях.
- •61. Трьохшарнірні рами
- •62. Арки. Рекомендації по проектуванню арок
60.Ферми на склеєних стержнях.
Останнім часом все більшого призначення знаходять ферми заводського виготовлення з клеєним верхнім поясом прямокутного чи кругового описання.Ці ферми характеризуються значними розмірами елементів решітки,невеликою кілкістю вузлів і простотою їх рішення.Металодеревяні ферми із прямокутним клеєним деревяним верхнім поясом збирають із однотипних клеєних блоків і уніфікованих елементів решітки. Особливістю їх як і трикутних ферм є погашення згинальних моментів від поза вузлового навантаження шляхом створення ексцентриситету в місцях спряження блоків. Сягають розмірів:12,15,18,21,24 м.
Металодеревяні сегментні ферми із клеїним верхнім поясом збирають із криволінійних уніфікованих клеєних блоків ,деревяних елементів решітки і металевого нижнього пояса. Завдяки круговому описанню верхнього пояса зусилля в ньому роз приділяється рівномірно, згинальні моменти від поза вузлового навантаження значно знижене,а навантаження на елементи решітки мінімальне.Також суттєво спрощена конструкція вузлів. Металодеревяні сегментні ферми прольотом 12,15,18,24 м встановлюють в однопролітних промислових спорудах.
Багатокутні ферми виготовляють із клеєних блоків з металевими елементами решітки або із фанерних труб.Елементи решітки таких ферм зєднюють у вузлах за допомогою конічних шайб чи клеєних вкладишей із деревянослоїстого пластика.
61. Трьохшарнірні рами
Рамні конструкції належать до класу розпірних.
Дерев'яні рами зазвичай застосовують однопрогонові при прольотах 12…30м.
Найбільш поширеними є трьохшарнірні рами, тому що в статично визначених системах не відбувається перерозподілу зусиль при деформації від тривало діючого навантаження, що забезпечує відповідність їх розрахунковим зусиллям.
Рис. 1 - Трьохшарнірна рама
Рами місцевого виготовлення з дощок і брусів збирають безпосередньо на будівельному майданчику. У цих рамах використовуються переважно податливі види з'єднань: болти, цвяхи, упори.
Ригель та стійки таких рам можуть мати суцільний переріз або виконуватись у вигляді гратчастих систем.
а)
б)
в)
Рис. 4 – Рами,котрі виготовляються на буд майданчику:
а) з підкосами в карнизному вузлі; б) з опорними підкосами; в) з гратчастими стійками.
Розрахунок рами виконують в такій послідовності:
1) статичний розрахунок, тобто обчислення зусиль в елементах рами від дії зовнішніх навантажень (сніг, вітер), власної ваги рами і ваги покриття;
2) перевірка перерізів рами;
3) розрахунок вузлів рами.
При статичному розрахунку визначають зусилля і будують епюри M, N, Q від дії рівномірно розподіленого навантаження окремо від власної ваги конструкцій, від снігового навантаження ліворуч, праворуч від гребеневого вузла і на всьому прольоті, а також- від дії рівномірно розподіленого навантаження від вітру зліва і справа.
При висоті стійки до 4 м розрахунок на вітрове навантаження можна не проводити.
Зусилля визначаються методами будівельної механіки в характерних точках по периметру рами.
Стійкість плоскої форми деформування трьохшарнірних рам допускається виконувати за формулою:
