- •Тема 1 предмет I завдання грунтознавства Основні питання:
- •Поняття про ґрунт. Ґрунтознавство як наука, його основні положення
- •Ґрунтознавство як наука, його основні положення
- •1.2. Методологія і методи дослідження ґрунту. Місце та роль ґрунту в природі й діяльності людини
- •Ґрунтово-геохімічний методичний підхід вивчає хімічні процеси ґрунтоутворення в часі і просторі, відтворюючи картину руху, диференціації й акумуляції продуктів ґрунтоутворення в ландшафтах.
- •Місце та роль ґрунту в природі й діяльності людини
- •Регулювання біосферних процесів, зокрема щільності життя на Землі, шляхом динамічного відновлення ґрунтової родючості;
- •Тема 2 морфологія ґрунту Основні питання:
- •2.1 Фазовий склад ґрунту. Морфологічна будова ґрунту Основні морфологічні ознаки генетичних горизонтів. Забарвлення ґрунту. Структура ґрунту
- •Морфологічна будова ґрунту
- •II рівень - ґрунтові горизонти - шари, на які диференціюється вихідна материнська гірська порода (ґрунтоутворююча порода) у процесі педогенезу.
- •Забарвлення ґрунту
- •Структура ґрунту
- •(Трикутник Захарова)
- •2.2 Гранулометричний склад ґрунту. Складення ґрунту. Новоутворення і включення
- •Гранулометричний склад ґрунту
- •Складення ґрунту
- •Новоутворення і включення
- •Ґрунтовий профіль, ґрунтові горизонти та їх індексація
- •Вміст компонент _______________________________
- •Ґрунтоутворюючі породи та їх категорії
- •3.2. Фізичні властивості ґрунтів і порід
- •Тема 4 органічна речовина ґрунту Основні питання:
- •4.1 Джерела гумусу у ґрунті
- •Перетворення органічних речовин у ґрунті та процес гумусоутворення
- •Гумус: склад, властивості
- •Органо-мінеральні сполуки в ґрунті
- •Груповий та фракційний склад гумусу
- •Тема 5 рідка та газова фази ґрунту Основні питання:
- •5.1. Стан і форми води в ґрунтах
- •5.2. Водно-фізичні властивості ґрунту. Ґрунтовий розчин. Кислотність ґрунтів, її форми
- •Важкодоступна вода лежить у межах між вологістю в'янення й вологістю розриву капілярного зв'язку.
- •Легкодоступна, яка переходить у надлишкову воду, відповідає діапазону вологості від найменшої до повної вологоємності. Ґрунтовий розчин
- •Кислотність ґрунтів, її форми
- •5.3. Лужність ґрунтів та її форми. Окисно-відновний режим ґрунтів. Ґрунтове повітря
- •1) Карбонатами і гідрокарбонатами лужних і лужноземельних елементів, силікатами, алюмінатами, гуматами натрію, Nа2со3, к2со3, СаСо3, МgСo3, -сооNа;
- •Окисно-відновний режим ґрунтів
- •Ґрунтове повітря
- •Контрольні питання:
- •Тема 6 фактори ґрунтоутворення Основні питання:
- •Роль первинних продуцентів у процесах ґрунтоутворення
- •Водорості та лишайники - "піонери" ґрунтоутворення
- •4) В крупних тріщинах розвиваються голонасінні.
- •Ґрунтова фауна та ґрунтоутворення
- •Роль мікроорганізмів у ґрунтоутворенні
- •Біогенне структуроутворення
- •Атмосферний клімат істотно впливає на водно-повітряний, температурний і окисно-відновний режими ґрунтів.
- •Клімат багато в чому визначає процеси вітрової та водної ерозії ґрунтів. Водний режим ґрунтів
- •12. Амфібіальний режим - у постійно затоплюваних маршах і плавнях дельт річок, у морських і озерних мілководдях, або в періодично затоплюваних приливними водами манграх.
- •Іригаційний характерний для штучно зрошуваних ґрунтів.
- •Осушувальний характерний для осушених болотних і заболочених ґрунтів.
- •Теплові властивості й тепловий режим ґрунтів
- •Роль у ґрунтоутворенні материнської породи, рельєфу місцевості
- •Значення віку і господарської діяльності людини у ґрунтоутворенні
- •Контрольні питання:
- •Закономірності розміщення ґрунтів на земній поверхні
- •Основи ґрунтово-географічного районування
- •Ґрунтово-географічне районування та загальна схема ґрунтового покриву України
- •7.2. Ґрунти бореальних областей
- •Дерново-підзолисті ґрунти
- •Болотні ґрунти
- •7.3. Ґрунти суббореальних областей
- •Ґрунтовий покрив суббореальних лісових областей. Бурі лісові ґрунти
- •Ґрунти суббореальних степових областей
- •Ґрунти зони Лісостепу. Сірі лісові ґрунти
- •7.4. Ґрунтовий профіль субтропіків
- •Ґрунти сухих (ксерофітних) субтропічних лісів і чагарникових степів
- •Коричневі ґрунти
- •Сіро-коричневі ґрунти
- •7.5. Алювіальні ґрунти
- •Заплавне ґрунтоутворення
- •Класифікація та властивості алювіальних ґрунтів
- •Сільськогосподарське використання алювіальних ґрунтів
- •7.6. Гірські ґрунти
- •Загальні особливості ґрунтоутворення на гірських схилах
- •Особливості будови, складу і властивостей гірських ґрунтів
- •Ґрунти Українських Карпат
- •Передкарпатське передгір'я - слабко похилена розчленована рівнина;
- •Карпати, які поділяються на:
- •Закарпатське передгір'я - розчленована рівнина висотою 215-400 м а.В.
- •Закарпатська низовина.
- •Сільськогосподарське використання гірських ґрунтів
- •Патологія ґрунтового профілю та генетичних горизонтів. Охорона ґрунтів від ерозії та дефляції
- •Охорона ґрунтів від переущільнення
- •Виведення ґрунтів з діючих екосистем та рекультивація порушених ландшафтів
- •Порушення біоенергетичного режиму едафотопів та екосистем Захист ґрунтів від девегетації та дегуміфікації
- •Ґрунтовтома, токсикоз та виснаження едафотопів
- •8.2 Порушення водного і хімічного режиму едафотопів
- •Опустелювання ґрунтів
- •Селі та зсуви
- •Захист ґрунтів від процесів вторинного засолення, осолонцювання і злитизації
- •Вторинна кислотність ґрунтів
- •Охорона ґрунтів від переосушення
- •8.3. Забруднення та хімічне отруєння ґрунтів
- •Захист ґрунтів від забруднення агрохімікатами
- •Захист ґрунтів від впливу продуктів техногенезу
- •Патологія ґрунтів і здоров'я людини
- •Моніторинг ґрунтів
Кислотність ґрунтів, її форми
Виділяють актуальну (активну) і потенційну кислотність ґрунту залежно від того, при якій взаємодії вона проявляється і вимірюється.
Актуальна кислотність ґрунту зумовлена наявністю іонів водню у ґрунтовому розчині. Залежить від наявності в ґрунтовому розчині вільних кислот, гідролітично кислих солей, ступеня їх дисоціації.
Потенційна кислотність - здатність ґрунту при взаємодії з розчинами солей вести себе як слабка кислота. Визначається вона властивостями твердої фази ґрунту, яка зумовлює появу додаткових водневих іонів у розчині при взаємодії з добривами або хімікатами.
Залежно від характеру взаємодії ґрунту з розчинами розрізняють дві форми потенційної кислотності ґрунтів: обмінну і гідролітичну.
Обмінна кислотність виявляється при взаємодії з ґрунтом розчинів нейтральних солей.
Гідролітична кислотність виявляється при взаємодії ґрунту з розчинами гідролітично лужних солей (сильного лугу і слабкої кислоти).
Велике значення в утворенні визначеної реакції у ґрунті має характер ґрунтоутворюючої породи. Сільськогосподарська діяльність людини викликає зміну реакції ґрунту: виніс елементів живлення з урожаєм, довготривалий обробіток, внесення мінеральних добрив, хімічна меліорація ґрунтів.
Основним методом підвищення продуктивності кислих ґрунтів є зниження їх кислотності вапнуванням. Вапнування сильно кислих ґрунтів створює сприятливі умови для розвитку мікроорганізмів-азотфіксаторів, нітрифікаторів, фосформобілізуючих мікроорганізмів.
Вапно не відноситься до добрив, але вапнування підвищує ефективність внесених мінеральних добрив. Урожайність та біопродуктивність рослин на вапнованих і удобрених полях значно вища, ніж на удобрених, але не вапнованих.
5.3. Лужність ґрунтів та її форми. Окисно-відновний режим ґрунтів. Ґрунтове повітря
Мета: вивчити лужність ґрунтів та її форми; окисно-відновний режим ґрунтів та ґрунтове повітря.
План:
Лужність ґрунтів та її форми.
Окисно-відновний режим ґрунтів.
Ґрунтове повітря.
Лужна реакція ґрунтових розчинів і водних витяжок може бути зумовлена різними за складом сполуками:
1) Карбонатами і гідрокарбонатами лужних і лужноземельних елементів, силікатами, алюмінатами, гуматами натрію, Nа2со3, к2со3, СаСо3, МgСo3, -сооNа;
2) згідно з теорією кислот і основ, лужна реакція може бути зумовлена аніонами слабких кислот, які переходять із твердої фази ґрунтів у ґрунтові розчини й водні витяжки і можуть виявляти основні властивості.
Визначальним моментом у створенні лужної реакції є присутність у ґрунті гідролітично-лужних солей слабких кислот і основ.: карбонатів натрію і калію, гідрокарбонатів натрію і калію, карбонатів калію і магнію, гідрокарбонату кальцію і магнію. Так само себе ведуть гумати і фульвати лугів.
За аналогією з кислотністю, розрізняють актуальну (активну) і потенційну лужності ґрунту.
Актуальна лужність зумовлена наявністю у ґрунтовому розчині гідролітично лужних солей, при дисоціації яких утворюється гідроксильний іон (ОН- ).
При характеристиці актуальної лужності природних вод і ґрунтових розчинів розрізняють загальну лужність, лужність від нормальних карбонатів і лужність від гідрокарбонатів. Ці види лужності розрізняють по граничних значеннях рН. Лужність ґрунту визначають шляхом титрування водної витяжки або ґрунтового розчину кислотою у присутності різних індикаторів і виражають у міліграм-еквівалентах на 100 г ґрунту .
Потенційна лужність проявляється у ґрунтах, що містять натрій. При взаємодії ґрунту з вуглекислотою поглинутий натрій у ГПК заміщується воднем і з'являється сода, яка підлуговує розчин.
Дуже лужна реакція несприятлива для більшості рослин. Висока лужність зумовлює низьку родючість багатьох ґрунтів, несприятливі фізичні та хімічні їх властивості. При рН біля 9-10 ґрунти відзначаються великою в'язкістю, липкістю, водонепроникністю у вологому стані, значною твердістю, зцементованістю і без структурністю у сухому стані.
Хімічна меліорація лужних ґрунтів відбувається шляхом внесення гіпсу, нітратів кальцію або матеріалів, які містять гіпс, сірчаної кислоти, сульфату заліза, піритових огарків або сірки. Меліорація злісних содових солончаків проводиться методом кислування сірчаною кислотою з подальшими промиваннями при штучному дренажі.