- •Тема 1 предмет I завдання грунтознавства Основні питання:
- •Поняття про ґрунт. Ґрунтознавство як наука, його основні положення
- •Ґрунтознавство як наука, його основні положення
- •1.2. Методологія і методи дослідження ґрунту. Місце та роль ґрунту в природі й діяльності людини
- •Ґрунтово-геохімічний методичний підхід вивчає хімічні процеси ґрунтоутворення в часі і просторі, відтворюючи картину руху, диференціації й акумуляції продуктів ґрунтоутворення в ландшафтах.
- •Місце та роль ґрунту в природі й діяльності людини
- •Регулювання біосферних процесів, зокрема щільності життя на Землі, шляхом динамічного відновлення ґрунтової родючості;
- •Тема 2 морфологія ґрунту Основні питання:
- •2.1 Фазовий склад ґрунту. Морфологічна будова ґрунту Основні морфологічні ознаки генетичних горизонтів. Забарвлення ґрунту. Структура ґрунту
- •Морфологічна будова ґрунту
- •II рівень - ґрунтові горизонти - шари, на які диференціюється вихідна материнська гірська порода (ґрунтоутворююча порода) у процесі педогенезу.
- •Забарвлення ґрунту
- •Структура ґрунту
- •(Трикутник Захарова)
- •2.2 Гранулометричний склад ґрунту. Складення ґрунту. Новоутворення і включення
- •Гранулометричний склад ґрунту
- •Складення ґрунту
- •Новоутворення і включення
- •Ґрунтовий профіль, ґрунтові горизонти та їх індексація
- •Вміст компонент _______________________________
- •Ґрунтоутворюючі породи та їх категорії
- •3.2. Фізичні властивості ґрунтів і порід
- •Тема 4 органічна речовина ґрунту Основні питання:
- •4.1 Джерела гумусу у ґрунті
- •Перетворення органічних речовин у ґрунті та процес гумусоутворення
- •Гумус: склад, властивості
- •Органо-мінеральні сполуки в ґрунті
- •Груповий та фракційний склад гумусу
- •Тема 5 рідка та газова фази ґрунту Основні питання:
- •5.1. Стан і форми води в ґрунтах
- •5.2. Водно-фізичні властивості ґрунту. Ґрунтовий розчин. Кислотність ґрунтів, її форми
- •Важкодоступна вода лежить у межах між вологістю в'янення й вологістю розриву капілярного зв'язку.
- •Легкодоступна, яка переходить у надлишкову воду, відповідає діапазону вологості від найменшої до повної вологоємності. Ґрунтовий розчин
- •Кислотність ґрунтів, її форми
- •5.3. Лужність ґрунтів та її форми. Окисно-відновний режим ґрунтів. Ґрунтове повітря
- •1) Карбонатами і гідрокарбонатами лужних і лужноземельних елементів, силікатами, алюмінатами, гуматами натрію, Nа2со3, к2со3, СаСо3, МgСo3, -сооNа;
- •Окисно-відновний режим ґрунтів
- •Ґрунтове повітря
- •Контрольні питання:
- •Тема 6 фактори ґрунтоутворення Основні питання:
- •Роль первинних продуцентів у процесах ґрунтоутворення
- •Водорості та лишайники - "піонери" ґрунтоутворення
- •4) В крупних тріщинах розвиваються голонасінні.
- •Ґрунтова фауна та ґрунтоутворення
- •Роль мікроорганізмів у ґрунтоутворенні
- •Біогенне структуроутворення
- •Атмосферний клімат істотно впливає на водно-повітряний, температурний і окисно-відновний режими ґрунтів.
- •Клімат багато в чому визначає процеси вітрової та водної ерозії ґрунтів. Водний режим ґрунтів
- •12. Амфібіальний режим - у постійно затоплюваних маршах і плавнях дельт річок, у морських і озерних мілководдях, або в періодично затоплюваних приливними водами манграх.
- •Іригаційний характерний для штучно зрошуваних ґрунтів.
- •Осушувальний характерний для осушених болотних і заболочених ґрунтів.
- •Теплові властивості й тепловий режим ґрунтів
- •Роль у ґрунтоутворенні материнської породи, рельєфу місцевості
- •Значення віку і господарської діяльності людини у ґрунтоутворенні
- •Контрольні питання:
- •Закономірності розміщення ґрунтів на земній поверхні
- •Основи ґрунтово-географічного районування
- •Ґрунтово-географічне районування та загальна схема ґрунтового покриву України
- •7.2. Ґрунти бореальних областей
- •Дерново-підзолисті ґрунти
- •Болотні ґрунти
- •7.3. Ґрунти суббореальних областей
- •Ґрунтовий покрив суббореальних лісових областей. Бурі лісові ґрунти
- •Ґрунти суббореальних степових областей
- •Ґрунти зони Лісостепу. Сірі лісові ґрунти
- •7.4. Ґрунтовий профіль субтропіків
- •Ґрунти сухих (ксерофітних) субтропічних лісів і чагарникових степів
- •Коричневі ґрунти
- •Сіро-коричневі ґрунти
- •7.5. Алювіальні ґрунти
- •Заплавне ґрунтоутворення
- •Класифікація та властивості алювіальних ґрунтів
- •Сільськогосподарське використання алювіальних ґрунтів
- •7.6. Гірські ґрунти
- •Загальні особливості ґрунтоутворення на гірських схилах
- •Особливості будови, складу і властивостей гірських ґрунтів
- •Ґрунти Українських Карпат
- •Передкарпатське передгір'я - слабко похилена розчленована рівнина;
- •Карпати, які поділяються на:
- •Закарпатське передгір'я - розчленована рівнина висотою 215-400 м а.В.
- •Закарпатська низовина.
- •Сільськогосподарське використання гірських ґрунтів
- •Патологія ґрунтового профілю та генетичних горизонтів. Охорона ґрунтів від ерозії та дефляції
- •Охорона ґрунтів від переущільнення
- •Виведення ґрунтів з діючих екосистем та рекультивація порушених ландшафтів
- •Порушення біоенергетичного режиму едафотопів та екосистем Захист ґрунтів від девегетації та дегуміфікації
- •Ґрунтовтома, токсикоз та виснаження едафотопів
- •8.2 Порушення водного і хімічного режиму едафотопів
- •Опустелювання ґрунтів
- •Селі та зсуви
- •Захист ґрунтів від процесів вторинного засолення, осолонцювання і злитизації
- •Вторинна кислотність ґрунтів
- •Охорона ґрунтів від переосушення
- •8.3. Забруднення та хімічне отруєння ґрунтів
- •Захист ґрунтів від забруднення агрохімікатами
- •Захист ґрунтів від впливу продуктів техногенезу
- •Патологія ґрунтів і здоров'я людини
- •Моніторинг ґрунтів
Тема 4 органічна речовина ґрунту Основні питання:
Джерела гумусу у ґрунті. Гумус: склад, властивості. Органо-мінеральні сполуки в ґрунті.
Ґрунтові колоїди та поглинальна здатність ґрунту.
4.1 Джерела гумусу у ґрунті
Мета: вивчити джерела гумусу у ґрунті; перетворення органічних речовин у ґрунті та процес гумусоутворення; гумус, його склад та властивості; органо-мінеральні сполуки в ґрунті; груповий та фракційний склад гумусу.
План:
Джерела гумусу у ґрунті.
Перетворення органічних речовин у ґрунті та процес гумусоутворення.
Гумус: склад, властивості.
Органо-мінеральні сполуки в ґрунті.
Груповий та фракційний склад гумусу.
Невід'ємною складовою частиною будь-якого ґрунту є органічна речовина, тобто сукупність живої біомаси й органічних решток рослин, тварин, мікроорганізмів, продуктів їх метаболізму і специфічних новоутворених темнозабарвлених гумусових речовин, що рівномірно пронизують ґрунтовий профіль. Складний комплекс органічних сполук ґрунту зумовлений різним складом органічних решток, що надходять у ґрунт, неоднаковою спрямованістю мікробіологічного процесу, різноманітними гідротермічними умовами тощо. У складі органічної речовини ґрунту знаходяться всі хімічні компоненти рослин, бактеріальної та грибної плазми, а також продуктів їх подальшої взаємодії й трансформації. Це тисячі сполук, середній час існування яких у ґрунті може варіювати від доби до тисяч років.
Джерелом гумусу є органічні рештки вищих рослин, мікроорганізмів і тварин, що живуть у ґрунті. Залишки зелених рослин надходять у ґрунт у вигляді наземного опаду відмерлої кореневої системи рослин. Кількість органічної речовини, що надходить до ґрунту різна, і залежить від ґрунтово-рослинної зони, складу, віку та густоти насаджень, а також від ступеня розвитку трав'янистого вкриття.
Найбільш суттєвим джерелом ґрунтової органіки є рослинність, яка мобілізує та акумулює в едафотопах запас потенціальної енергії та біофільних елементів у надземних і підземних органах рослин, у їх рештках.
Продуктивність рослинності у різних екосистемах неоднакова: від 1-2 т/га в рік сухої речовини в тундрі до 30-35 т/га у вологих тропічних лісах. Під трав'янистою рослинністю основним джерелом гумусу є корені, маса яких у метровому шарі ґрунту складає 8-28 т/га (Степ). Трав'яниста рослинність у зоні хвойних та мішаних лісів (Полісся) на суходільних луках накопичує 6-13 т коренів на гектар у метровому шарі ґрунту, під багаторічними сіяними травами - 6-15 т/га; однорічною культурною рослинністю - 3,1-15 т/га органічних решток. Під лісовою рослинністю рослинний опад утворює підстилку, участь коренів у гумусоутворенні незначна. По профілю вміст кореневих решток із глибиною зменшується. Ці залишки нерідко використовуються ґрунтовою фауною та мікроорганізмами, внаслідок чого відбувається трансформація органічної речовини у вторинні форми.
Значна роль у гумусоутворенні належить ґрунтовій фауні, яку за розмірами поділяють на чотири групи: мікро-, мезо-, макро-, мегафауну. Причому переважно саме мікро- та мезофауна беруть активну участь у переробці органічної речовини ґрунту, сприяючи цим гумусоутворенню.
Загальна біомаса мікроорганізмів у метровому шарі ґрунту складає до 10 т/га (приблизно 0,5-2,5% від маси гумусу), їх залишки становлять біля третини залишків рослин. Біомаса водоростей - 0,5-1 т/га, а біомаса безхребетних - 12,5-15 т/га (більша частина цієї біомаси формується червами).