- •Короткий огляд історії вивчення ґрунту
- •1. Короткий огляд історії вивчення ґрунту
- •Розвиток ґрунтознавства в Україні
- •Запитання для самоперевірки:
- •1.2. Переходи між горизонтами в профілі
- •1.Прочитати текст.
- •2.Скласти конспект.
- •3.Відповісти на запитання для самоперевірки.
- •Форми границь між горизонтами в профілі:
- •Запитання для самоперевірки:
- •1.3. Первинні та вторинні мінерали
- •1.Прочитати текст.
- •2.Скласти конспект.
- •3.Відповісти на запитання для самоперевірки.
- •Вторинні мінерали
- •1.Прочитати текст.
- •2.Скласти конспект.
- •3.Відповісти на запитання для самоперевірки.
- •Хімічні елементи та їх сполуки у ґрунтах
- •Запитання для самоперевірки:
- •Література:
- •2. Ґрунтові колоїди та поглинальна здатність ґрунту
- •1.Прочитати текст.
- •2.Скласти конспект.
- •3.Відповісти на запитання для самоперевірки.
- •2.1. Склад ґрунтових колоїдів та їх головні ознаки
- •2.2. Фізичний стан ґрунтових колоїдів
- •2.3. Природа та види поглинальної здатності ґрунтів
- •2.4. Ґрунтовий поглинальний комплекс та його характеристики
- •2.5. Екологічне значення поглинальної здатності
- •Запитання для самоперевірки:
- •Література:
- •3. Родючість ґрунту
- •1.Прочитати текст.
- •2.Скласти конспект.
- •3.Відповісти на запитання для самоперевірки.
- •3.1. Фактори і закономірності природної родючості ґрунтів
- •3.2. Категорії ґрунтової родючості, їх суть і коротка характеристика
- •3.3. Підвищення родючості та окультурювання ґрунтів
- •Запитання для самоперевірки:
- •Література:
- •4. Біогеохімія ґрунтоутворення та ґрунтотворний процес
- •1.Прочитати текст.
- •2.Скласти конспект.
- •3.Відповісти на запитання для самоперевірки.
- •4.1. Біосфера Землі, її характерні особливості
- •4.2. Поняття про природну систему, її будову, властивості та структурну організацію
- •4.3. Великий геологічний кругообіг речовин
- •4.4. Кора вивітрювання, типи кори вивітрювання
- •4.5. Малий біологічний кругообіг речовин
- •4.6. Міграційні потоки елементів
- •Педогеохімічна рухливість головних продуктів ґрунтоутворення (в.А. Ковда, 1973)
- •4.7. Геохімічні бар'єри та ареали акумуляції
- •4.8. Баланс ґрунтоутворення
- •4.9. Загальна схема ґрунтоутворення
- •4.10. Концепція елементарних ґрунтотворних процесів та їх характеристика
- •Запитання для самоперевірки:
- •Література:
- •5. Ґрунти бореальних областей
- •1.Прочитати текст.
- •2.Скласти конспект.
- •3.Відповісти на запитання для самоперевірки.
- •5.1. Дернові ґрунти
- •5.2. Болотно-підзолисті ґрунти
- •1.Прочитати текст.
- •2.Скласти конспект.
- •3.Відповісти на запитання для самоперевірки.
- •6.2. Чорноземи степу
- •6.3. Ґрунти сухого степу
- •6.4. Засолені ґрунти
- •Засолені ґрунти, солончаки
- •Солонці
- •Запитання для самоперевірки:
- •Література:
4.8. Баланс ґрунтоутворення
Ґрунтоутворюючий процес складається з 4-х компонентів речовинно-енергетичного балансу:
притоку речовини й енергії в ґрунт;
перетворення речовин і енергії в ґрунті;
переміщення речовин і енергії в ґрунті;
відтоку речовин і енергії з ґрунту.
Всі ці складові утворюють єдність, визначають направленість ґрунтоутворюючого процесу, будову, склад і властивості ґрунту. Баланс речовин при ґрунтоутворенні - це співвідношення між приходом речовин в ґрунт та їх відтоком з нього за певний відрізок часу.
В.А. Ковда визначив декілька форм балансу речовин залежно від довжини охопленого ним часу: 1) віковий, який має геологічний відрізок часу і зв'язаний з формуванням геоморфології місцевості; 2) періодичний (циклічний), який охоплює відрізок часу приблизно 11—22 років, очевидно, пов'язаний з періодичною активністю Сонця; 3) річний, який вкладається в річний гідрологічний цикл території; 4) на зрошуваній території виділяють міжполивний баланс речовин, який складається з коротких відрізків часу між поливами.
У процесі ґрунтоутворення розрізняються прибуткові і видаткові статті балансу.
До прибуткових статей балансу належать:
прихід С, N, зольних елементів з опадом і рештками рослин і тварин;
прихід тих самих елементів з кореневими виділеннями;
прихід N з атмосфери за рахунок азотфіксаторів;
прихід N з опадами;
прихід речовин з вітровим пилом;
прихід з твердим поверхневим стоком;
прихід з рідким поверхневим стоком;
прихід з капілярною каймою ґрунтових вод;
прихід з боковим (внутрішнім ґрунтовим) стоком;
10) прихід з добривами, меліорантами, зрошуваною водою. Видаткові статті балансу ґрунту:
1) захоплення рослинами N і зольних елементів для утворення щорічного приросту;
2) втрати азоту за рахунок денітрифікації;
3) втрати С при мінералізації рослинного опаду і гумусу;
4) вимивання речовин низхідним током води за границю ґрунтового профілю - у ґрунтові води;
винос речовин всередині ґрунтовим стоком;
винос речовин поверхневим твердим стоком;
винос речовин поверхневим рідким стоком;
втрата речовин за рахунок дефляції;
винос N, С, мінеральних елементів з урожаєм сільськогосподарських культур, сіном, деревиною.
Різні речовини в одному і тому ж ґрунті можуть мати різний баланс: позитивний, від'ємний, нульовий.
Позитивний баланс характеризується акумуляцією речовин у ґрунті, яка може бути абсолютною, відносною і залишковою. Глобальне значення має абсолютна акумуляція вуглецю і азоту атмосфери, що відбувається в процесі життєдіяльності зелених рослин і азотофіксуючих мікроорганізмів. Ці елементи накопичуються у лісовій підстилці, степовій повсті, в гумусовому горизонті. Акумуляція може бути зумовлена надходженням речовин в ґрунт із ґрунтових вод, поверхневого і бокового стоків води. Це характерно для аридного клімату: вода випаровується, а речовини залишаються в ґрунті. В гумідному кліматі зазвичай речовини не накопичуються, оскільки винос перевищує прихід речовин. Однак можуть накопичуватися кремній, алюміній, залізо, кальцій у вигляді СаСО3, що спричинене привнесенням твердих частинок заплавними водами, делювіальним стоком, вітром. Формуються ґрунти абсолютного акумуляційного балансу речовин: заплавні, намиті, навіяні.
Відносна акумуляція речовин - збагачення верхньої частини профілю ґрунту мінеральними біофільними елементами внаслідок перекачування цих елементів рослинами з нижніх горизонтів або з нижньої частини товщі у поверхневі горизонти, хоч ґрунт в цілому їх не накопичує.
Як визначив О.І.Перельман, залишкова акумуляція - це відносне накопичення в ґрунті речовин, які залишаються на місці при виносі інших, більш рухливих компонентів.
Від'ємний баланс спостерігається, коли винос речовин перевищує їх привнесення. Це відбувається в гумідних областях та ще на гірських еродованих схилах: привнесення речовин не компенсує виносу їх поверхневим чи внутрішньо-ґрунтовим низхідним током. Збіднення ґрунтів може бути загально-профільне і погоризонтне.
Нульовий баланс характеризується тим, що винос і притік речовин скомпенсовані.
Водний баланс і водний режим ґрунтів є регуляторами балансу речовин. В.А. Ковда виділив такі типи балансу речовин: різко від'ємний, від'ємний, зрівноважений, змінний, позитивний, накопичувальний.
Різко від'ємний - характерний для схилів рівнинних територій з ерозійно-промивним водним режимом, для розораних схилів рівнинних територій.
Від'ємний баланс - властивий для територій з промивним водним режимом, формується на дренованих плато і рівнинах з глибокими ґрунтовими водами; опади переважають над випаровуванням.
У таких умовах формуються ґрунти під лісом.
Зрівноважений баланс спостерігається при непромивному водному режимі, характерний для територій аридного і напіваридтного клімату, де глибина ґрунтових вод більша 7 м. У таких умовах речовини з ґрунту виносяться шляхом поверхневого і бокового токів води.
Формуються ґрунти: степові чорноземи, каштанові, бурі напівпустельні, сіроземи.
Змінний баланс спостерігається при вологому кліматі, на рівнинах або зниженнях рельєфу, з рівнем ґрунтових вод 1-3 м, слабовідтічних ґрунтових водах. Може бути позитивним, від'ємним і нульовим. Формуються чорноземно-лучні, напівболотні, болотні ґрунти лісостепу.
Позитивний баланс забезпечуються намивним водним режимом. Він формується у заплавах і дельтах річок, що періодично пересихають.
Накопичувальний баланс формується при випітному водному режимі; характерний для солончаків з глибиною ґрунтових вод 1-3 м.
