- •Кафедра фізики і хімії Лабораторна робота № 6.3
- •Теоретична частина.
- •1.1 Вихідні положення хвильової оптики
- •1.2 Загальні уявлення про поляризацію світлових хвиль
- •1.3 Одержання й аналіз поляризованого світла. Закон Малюса
- •2 Експериментальна частина.
- •2.1 Мета роботи
- •2.2 Прилади і приладдя
- •2.3 Експериментальна установка
- •2.4 Порядок проведення вимірів
- •2.5 Обробка результатів вимірів
Міністерство освіти і науки України
ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ
Кафедра фізики і хімії Лабораторна робота № 6.3
ЗАКОН МАЛЮСА
(Учбово-методичний посібник).
Розробив доцент Горюк.А.А.
Посібник затвердженo на засіданні
кафедри, протокол №4 від 21.02.2011р.
Одеса - 2011 р.
Теоретична частина.
1.1 Вихідні положення хвильової оптики
1.
Змінні
за часом електричні і магнітні поля, що
взаємно породжують одне одного і
поширюються у просторі, уявляють собою
електромагнітні хвилі.
На рис.1
схематично показана електромагнітна
хвиля, що поширюється вздовж
осі абсцис;
і
- відповідно вектори напруженості
електричного і магнітного полів
електромагнітної хвилі. Електромагнітні
хвилі відносяться до поперечних хвиль,
оскільки в них напрямки коливань векторів
і
нормальні
відносно вектора швидкості хвилі
–
.
Рис.1
3. Взаємодія світлової електромагнітної хвилі з речовиною в переважній більшості випадків визначається дією електричного поля хвилі, що характеризується вектором напружності електричного поля . Надалі будемо називати електричним (або світловим) вектором і при розгляданні світлових явищ будемо абстрагуватися від дії магнітного поля світлової хвилі.
Важливою характеристикою світлової хвилі є її інтенсивність1, пропорційна | |2.
4. Поширення світла в просторі будемо описувати за допомогою понять «фронт світлової хвилі» і «світловий промінь».
Фронтом світлової хвилі називається геометричне місце точок простору, до яких у даний момент часу досягла світлова хвиля. Фронт світлової хвилі поділяє простір на дві частини – одна з них охоплена хвильовим процесом, а до другої частини хвильові збідження ще не дійшли.
Середовище, у якому показник заломлення однаковий для будь-яких його точок, називається оптично однорідним. В противному випадку середовище називається оптично неоднорідним.
Світловим променем називається лінія, дотична в кожній точці якої зівпадає з напрямком переносу енергії. Зокрема для оптично однорідного середовища промені прямолінійні. Для однорідного середовища промені завжди перпендикулярні до фронту хвилі.
5. У вакуумі світлові хвилі поширюються зі швидкістю c = 3· 108 м/с, а в речовині зі швидкістю v = c/n, де n > 1 - показник заломлення, значення якого визначається конкретними властивостями речовини. При поширенні світлової хвилі в речовині її частота залишається незмінною, а довжина хвилі зменшується . Дійсно:
|
(1) |
Тут
- довжина світлової хвилі у вакуумі,
–
її частота).
6. Світлові хвилі випромінюються окремими атомами джерела світла незалежно одна від одної, тому початкові фази їх коливань не пов'язані між собою і з рівною ймовірністю довільно змінюються у часі. Такі хвилі називаються некогерентними і при накладанні в одній точці простору їх інтенсивності просто підсумовуються.
Когерентними
називаються такі хвилі, що мають однакову
частоту і незалежну
від часу різницю фаз
.
