93. У чому сутність типізації технологічних процесів?

Типізація технологічних процесів – система розробки раціональної технології, яка базується на створенні груп конструктивно-технологічно подібних деталей. Типіза­ція складається з 2-х етапів: класифікація деталей по групах конструктнвно-технологічної подібності та вибір так званого типового представника групи.

За типовим представником розробляється типова технологія для всієї групи деталей, тобто одна технологічна карта й одна технологія.

Врахування особливостей конкретної деталі в типовій групі здійснюється за допомогою поправочних і проектувальних коефіцієнтів. Типізація є ефективним шляхом зниження технологічної собівартості й скорочення життєвого циклу виробу.

Типізація технологічних процесів базується на класифікації об’єктів виробництва. Деталі, що виготовляються на заводі, підрозділяються на класи, класи — на групи, групи — на підгрупи за такими ознаками: вихідний матеріал, конфігурація, розміри та чистота оброблюваних поверхонь деталі. Класифікатор деталей (виробів) створюється з використанням ЕОМ.

Типізація технологічних процесів має велике значення для систематизації, узагальнення і поширення передових високопродуктивних технологічних процесів. Типізація технологічних процесів скорочує трудомісткість технологічного підготування у 2—3 рази, а обсяг технологічної документації у 8—10 разів. Типові технологічні процеси широко застосовуються, головним чином, при механічній та термічній обробці деталей в умовах дрібносерійного і одиничного виробництв.

Подальшим розвитком типізації технологічних процесів є розроблення групової технології, що найефективніша при невеликих партіях оброблюваних деталей і частому переналагодженні устаткування.

Тема 11. Комерціалізація науково-технічних розробок.

94. Розкрийте сутність поняття «комерціалізація» науково-технічних розробок.

Комерціалізація результатів інноваційної діяльності є новим видом діяльності щодо використання інтелектуального капіталу, а не лише продовженням науково-технічної діяльності та одним з етапів інноваційного процесу.

під комерціалізацією результатів інноваційної ді­яльності слід розуміти використання інтелектуального капіталу суб'єктів господарювання, що передбачає взаємовигідні дії всіх за­цікавлених осіб щодо виявлення науково-технічних результатів (ін­новацій) з метою одержання прибутку чи іншої ринкової вигоди від їх освоєння або продажу.

Основними суб'єктами ринкових відносин при комерціалізації результатів інноваційної діяльності є:

• органи державного управління й контролю;

• суб'єкти господарювання, які створюють або використовують новітні технології в інноваційної діяльності;

• автори (розробники) новітніх технологій у вигляді результатів інноваційної діяльності (об'єктів авторського права, об'єктів про­мислової власності, об'єктів комерційної таємниці - «ноу-хау»);

• інвестори, які фінансують створення і використання новітніх технологій та організують промисловий випуск нової продукції;

• виробники-конкуренти, що випускають конкурентну продукцію (послуги) на базі власних розробок або інших аналогічних об'єктів інтелектуальної власності;

• виробники-пірати, які не санкціоновано використовують об'єкти інтелектуальної власності суб'єктів господарювання і випуска­ють підроблену продукцію;

• споживачі інноваційної продукції.

• Між учасниками у процесі комерціалізації результатів іннова­ційної діяльності виникають різноманітні відносини: фінансово-економічні (пов'язані із споживанням продукції інноваційної діяль­ності и відповідним перерозподілом фінансових ресурсів); технічні (пов'язані із матеріальними і нематеріальними об'єктами промис­лового виробництва продукції (послуг на основі інтелектуальної власності); соціально-правові (пов'язані із моральними нормами та юридичними законами, а також традиціями, які необхідно врахову­вати у підприємницькій діяльності).