Баранюк №1 "Поняття управління ДНЗ.Процес управління сучасним ДНЗ.Принципи управління заладом освіти ,їх харатеристика"

Управління - цілеспрямована взаємодія керуючої та керованої підсистем по досягненню запланованого результату,цілеспрямована діяльність усіх субєтів ,спрямована на забезпечення,становлення,стабілізацію,оптимальне функціонування і обовязковий розвиток обєкта правління в цілому.

Управління ДНЗ означає цілеспрямовано впливати на пед колектив,а через нього на освітній процес з метою досягнення максимального резльтату вихованні дітей дошкільного віку.

Процес управління ДНЗ включає: 1.Вибір мети,цілей,завдання.

2.Аналіз,вивчення досягнтого рівня. 3.Систему раціонального планування та проектування розвитку. 4.Вивчення позетивного передового досвіду,досягнення психолого-педагогічної науки та практики. 5.Ефективний контроль за якістю освітнього процесу.

В Україні управління ДНЗ здійснюється на основі: Конституції України,постанов і законів затвердженних радою,накази і розпорядження президента і міністра України, досягнення психолого-педагогічної науки та передовий педагогічний досвід.

Принципи - основні положення,яких дотримються в управлінні заладами.Науково обгрнтоване керівництво заладами освіти можливе за дотримання осносних принципів правління:

1. Принцип державотворення - розкривається в тому,що функціонування усіх заладів освіти спрямовується на твердження і розвиток державності України,піднеесення рівня їх діяльності до міжнародних стандартів.

2. Принцип науковості - передбачає врахування під час організації навчально - виховного процесу в закладах освіти досягнень педагогіки,психології,знання методик викладання навчальних предметів фізіології,гігієни,кібернетики та інших наук.

3. Принцип деморатизації - поляає в тому,щоб вирішючи проблеми діяльності закладу освіти,керівник має зважати на думку членів педагогічного та учнівського колективів,батьків,громадськості,систематично звітувати про свою роботу перед колективом працівників закладу освіти.

4. Принцип гуманізації - потребує налагодження гуманних стосунків у ланках взаємовідносин:дирекція - вихователі,батьки...Загалом принцип передбачає формування гуманної особистості гуманними засобами.

5. Принцип цілеспрямованості - потребує чіткого перспективного і щоденного планування всіх напрямів навчально - виховної, організаційно - господарської діяльності закладу освіти з урахуванням його можливостей

6. Принцип компетентності - ставить вимогу,згідно з якої всі працівники закладу освіти повинні мати високий рівень професійної підготовки , загальну ерудицію,сумлінно вионувати службові обовьязки.

7. Принцип оптимізації - полягає у створенні в закладі освіти належних умов для забезпечення його працівникам можливостей для ефективної діяльності.

8. Принцип ініціативи і ативності - передбачає наявність цих якостей у керівника закладу освіти та створення умов для здійснення творчих пошуків усіма педаогами.

9. Принцип обєктивності - в оцінці виконання працівниками закладу освіти своїх обовязів означає систематичний контроль за діяльністю працівників закладу,обєктивну оцінку її результатів,гласність і врахування думки педагогічного колективу.

10. Принцип поєднання колегіальності з персональною відповідальністю означає ,що керівник закладу освіти несе повну відповідальність за навчально - виховну діяльність перед державними органами.

Пит №4. (Баранюк) Педагогічна рада. Підготовка та проведення педагогічної ради. Етапи проведення. Форми проведення: традиційна та нетрадиційна.

Педагогічна рада – це постійно діючи йколегіальний орган самоврядуванняпедагогічнихпрацівників. 

Розглядає питання:- удосконалення й методичного забезпечення навчально-виховного процесу;- планування та режиму роботи загальноосвітнього навчального закладу;- підвищення кваліфікації пед. працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, впровадження в навчально-виховний процес досягнень науки й передового пед. досвіду;- морального та матеріального заохочення вихованців і працівників закладу.

Кожнапед. рада працює за планом, що є складовоючастиноюрічного плану ДНЗ.

 Підготовкаорганізовується так, щобякомогабільшевихователів взяли в нійактив­ну участь. Вихователіввчатьпра­вильнихприйоміввиховноговпливу на дітей, допомагаютьпідвищуватизагальноосвітнійрівень, поліпшу­ватинавчально-виховнийпроцес, оволодівати методикою педагогіч­ноїпропаганди. За темами, уроботі над якимивідчуваютьсятруднощі, плануються і проводятьсяконсультації та співбесіди. Добира­єтьсянеобхіднийдидакт.матеріал і посібники, опрацьовується метод.літ-а, складаютьсяпланидоповідей, пові­домлень, оформляютьсявиступи, з чіткимвикла­дом, теоретичнимобґрунтуванням кожного питання, з прикладами про роботу дошкільного закладу. Запрошуються батьки, вчителі, психологи та іншікомпетентні люди з цьогопитання. Залучаютьсявихователі-методисти, вихователі з вищоюкваліфікаційноюкатегорією.  Зацікавлюєпедагогівпідготовкавиставок, добірліт-и, дид.ігор, посібників. Готуючись до педагогічної ради і плануючиїї, бажаноскласти для себе схему, щоббулозрозуміло, яку роботу слід провести. Схемиможуть бути різ­ними, залежно до якоїпедагогічні ради готуєтесь.

Етапи підготовка й проведення педагогічної ради:   Перший етап — теоретичний(визначення тем пед. рад на 3 роки відповідно до науково-методичної проблеми, концепції розвитку ДНЗ, мети й завдань, прогнозованих результатів;планування тематики пед. рад на рік на основі аналізу діяльності ДНЗ за попередній рік; складання плану діагностико - практичної діяльності до педагогічної ради.

Другий етап — організаційний (складання плану проведення пед. ради, вибір форми проведення, уточнення мети й завдань;добір методів дослідження;створення оргкомітету з проведення педагогічної ради, розподілобов'язків, делегування повноважень; оголошення про проведення педагогічної ради. 

Третій етап — моніторинговий (організувація збирання інформації за підсумками діагностування та здійснення аналізу отриманої інформації.

Четвертийетап — практичний(проведеннязасіданняпедагогічної ради й прийняттярішення). П'ятийетап — аналітично – регулюючий (аналізефективностіроботипедагогічної ради на нараді при завідувачі; роботу щодовиконанняпопередньоухваленихрішень; контроль за виконаннямрішенняпедагогічної ради).

Форми проведення:

-традиційна (доповідь з обговоренням (виступи), доповідь зі співдоповідями (із запрошенням доповідача-спеціаліста), семінар-практикум.

-нетрадиційна (ділова гра, «круглий стіл», колективна творча справа, диспут, дискусія, диспут, дискусія, творчий звіт, фестиваль, ділова гра, педагогічний консиліум, презентація, аукціон.)

питання №6

Методи управління в ДНЗ. Їх характеристика.

Методи – це способи впливу на учасників педагогічного процесу.

Виділяють такі методи:

• Організаційний

• Педагогічний

• Соціально – психологічний

• Економічний

Організаційний – це організація і розпорядок впливів на досягнення мети.

• Інструктування полягає в ознайомленні працівника з наказами

• Нормування – визначення нормативів витрат часу, навантаження.

• Регламентування – у штатному розкладі працівників.

Педагогічний метод спрямований на підвищення майстерності педагогів (дискусії, диспути, пед читання).

Соціально – психологічний метод – моральне стимулювання працівників (заохочення, покарання).

Економічні метод спрямований на матеріальний стан (премія, підвищення зарплати)

7. Завдання та принципи організації державної атестації навчальних закладів

1. Цей Порядок встановлює основні завдання, умови та процедуру проведення державної атестації ДНЗ згідно з вимогами Законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про позашкільну освіту", "Про дошкільну освіту".

2. Державна атестація є основною формою державного контролю за діяльністю навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування, типів і форм власності.

Головними завданнями державної атестації навчальних закладів є: визначення відповідності навчального закладу державним стандартам певного освітнього рівня, дотримання ним вимог цих державних стандартів та забезпечення надання якісної освіти; надання організаційно-методичної допомоги навчальним закладам, що атестуються.

3. Державна атестація навчальних закладів проводиться один раз на десять років.

4. Державна атестація навчальних закладів державної форми власності здійснюється Міністерством освіти і науки, іншими центральними органами виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають навчальні заклади, що атестуються.

5. Орган, що здійснює державну атестацію навчальних закладів, розробляє і затверджує план проведення державної атестації, який доводиться до відома керівників трудових колективів та батьківської громадськості відповідних навчальних закладів, не пізніше ніж за один календарний рік до початку проведення державної атестації.

6. Для проведення державної атестації конкретного навчального закладу орган, що її здійснює, створює атестаційну комісію з числа працівників цього органу, фахівців навчальних.

7. Атестаційна комісія при проведенні атестаційної експертизи навчального закладу керується цим Порядком та робочою програмою, що складається нею і затверджується керівником відповідного органу, що проводить державну атестацію.

8. Атестаційна експертиза навчального закладу полягає у: проведенні відкритої публічної презентації діяльності навчального закладу його керівником та заслуховуванні інформації від органу управління освітою, у сфері управління якого перебуває навчальний заклад, щодо створення ним умов для забезпечення функціонування навчального закладу;вивченні атестаційною комісією напрямів (питань) діяльності навчального закладу, визначених робочою програмою.

Атестаційна експертиза навчального закладу не може проводитись більше ніж 15 робочих днів. При цьому робота атестаційної комісії безпосередньо у навчальному закладі не може тривати більше ніж 5 робочих днів. Результати атестації навчальних закладів оприлюднюються через ЗМІ.

9. Атестаційна комісія здійснює атестаційну експертизу діяльності навчального закладу за такими напрямами (питаннями):1) відповідність документації, 2) створення умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами, 3) забезпечення якості освіти 4) дієвість внутрішнього моніторингу навчальних досягнень 5) організація роботи щодо професійного розвитку педагогічних працівників; 6) використання інформаційно-комунікаційних технологій 7) загальний стан  території, будівель та приміщень навчального закладу;8) створення безпечних умов для учасників навчально-виховного процесу;9) організація розвивального навчально-виховного середовища 10) організація харчування дітей 11) забезпечення соціально-психологічного супроводу 12) забезпечення якості внутрішнього контролю за організацією навчально-виховного процесу;14) роль навчального закладу у житті територіальної громади та його суспільна оцінка батьківською громадськістю т. д.

Основними принципами атестації навчальних закладів є плановість, об'єктивність, науковість, компетентність, гласність, коректність