27. Розвиток форм спілкування, маніпулятивних дій, ходи, предметних дій.

Напрямки розвитку предметних дій:

1) динаміка зміни функції дорослого:

а) формування спільних із дорослим дій;

б) часткова допомога дорослого як пропозиція дитині в розподілі функцій;

в) формування самостійної функції;

2) динаміка формування дії:

а) кожна дія пов'язана з певним предметом;

б) узагальнення дій;

3) становлення віддалених дій, коли виокремлюються дві їх частини - виконавча та орієнтовна.

Як висновок, у процесі предметної діяльності акт реагування перетворюється в акт орієнтування в речах, тобто виокремлюються функції впізнавання та знання загальних властивостей предметів. Водночас розвиваються маніпуляції та інші дії, зокрема кидання, трясіння, стукання, хапання; їх об'єднує спрямованість на розвиток передусім сенсорної сфери, унаслідок чого накопичується чуттєвий досвід:

1) кидання - орієнтація в просторі, унаслідок чого розвивається усвідомлене сприймання навколишньої дійсності, локалізуються потенційні випадки дитячого травматизму;

2) трясіння - розвиток слухового аналізатору, дрібних м'язів рук, координації рухів, довільної уваги;

3) хапання - розвиток довільної уваги, її концентрації, великих і дрібних м'язів рук;

4). стукання - розвиток образних відчуттів і сприймань, довільної уваги, великих і дрібних м'язів рук.

У цілому фізичний розвиток відзначається витривалістю, активним .способом життя.

Предметно-маніпулятивна діяльність, основними показниками якої є усвідомлення фізичних (величина, форма, колір) та динамічних властивостей предметів, їхнього просторового розташування, функціонального призначення тощо; передумова розвитку сюжетно-рольової гри; формування початків свідомої діяльності.

Основні досягнення періоду 1 -3років (прямоходіння, предметна діяльність, мовлення):

1. Прямоходіння як умова пізнання навколишньої дійсності започатковує період "чомучок", унаслідок чого перед дитиною відкривається безмежний і дивовижний світ. Водночас містить небезпеку для життя, оскільки призначення навколишніх речей дитині, як правило, невідоме.

2. Предметна діяльність, в основі якої знаходиться гра, стимулює становлення пізнавальних процесів (особливо відчуттів і сприймань):

1) сенсорний розвиток: диференціація окремих властивостей предметів;

2) розвиток перцептивних дій (наприклад, проектування моторики);

3) розвиток наочно-дієвого мислення, домінування конкретно-образного мислення;

4) розвиток образної пам'яті;

5) формування здатності до символічних дій (створення нових відношень між предметом та його використанням);

6) розвиток наслідування тих людей, присутність яких створює емоційний комфорт.

Як висновок, у період 1-3 років пізнавальні процеси та мовлення є передумовою наступного успішного психічного розвитку.

3. Мовлення є основою активної взаємодії з навколишньою дійсністю, умовою формування мисленнєвої діяльності, критерієм умовного поділу раннього дитинства на два етапи:

1) пасивна фаза: ситуативне мовлення, накопичення словникового запасу (1-1,5 р.);

2) активна фаза: поява двослівних речень та їх ускладнення (1,5-3 р.).

Основні функції мовлення:

1) повідомлення про власні переживання;

2) обговорення призначення предметів;

3) набуття вмінь контактувати з іншими людьми, розуміти їх.

Формування мови - це основа психічного розвитку в період 1-3 років (сенситивний період).

Основний елемент мови - слово, яке позначає елементи навколишньої дійсності та є умовою розвитку конкретно-образного мислення, а на його базі - абстрактного.

Функції слова:

1) позначає предмет, стан, дію, зв'язок, роль, робить їх "видимими", тобто стає об'єктом пізнання;

2) оскільки будь-яке слово узагальнює, то діти переходять до категоріального сприймання, словесно позначаючи зв'язки (передусім часові та причинно-наслідкові);

3) визначає мету дії (без розвитку мови неможливий розвиток вольової дії), зокрема в "потрібно" і "не можна" зафіксовані основні вимоги дорослих до поведінки дитини; унаслідок формування правил поведінки дитина самостійно застосовує їх у різних обставинах;

4) дорослий відображає власні переживання, які стають зрозумілими дитині; ставить завдання, яке спрямовує її розумову діяльність;

5) розвиває початки самосвідомості ("Я хороший");

6) нові види діяльності (малювання, конструювання, ліплення) як основні важливі стимулятори інтенсивного психічного та фізично розвитку;

7) прогресуюча самостійність в освоєнні життєвого простору (активний розвиток прямоходіння розширює власну життєву територію за рахунок життєвої території дорослих) сприяє формуванню понять "Я" і "Ми".

8) формування образу "Я" як передумова вступу в кризовий період: формування початків самосвідомості, тендерної ідентичності, виокремлення себе зі світу речей.