Iiі. Зміст дисципліни

III.1. Тематика і зміст лекційного курсу

Змістовий модуль I. Теоретико-методологічна спадщина XX ст.

Тема 1. Вступ до сучасної історіографії План лекції:

1. Різноманітні значення поняття історіографія, головні етапи розвитку історичних знань, особливості формування історичних концепцій у XX ст., найприкметніші історіографічні школи.

2. XX ст. як час тріумфу проблемно-орієнтованої історії.

3. Вплив соціальних ідеологій (марксизм, консерватизм, лібералізм, націоналізм) на історіописання.

4. Технологічний прогрес, глобалізація світу та зміни в способі пояснення минулого.

5. Місце української історичної науки у світовому історіографічному процесі.

Література:

1. Берк П. Нова історія: її минуле і майбутнє // Нові перспективи історіописання / Ред. П. Берк. Пер. з англ. Київ: Вид-во Ніка-Центр, 2004. С. 8-35.

2. Дройзен И. Г. Историка. Пер. с нем. Санкт-Петербург: Изд-во Владимир Даль, 2004. 584 с. // http://anna-ganzha.narod.ru/droizen_historica.pdf

3. Зашкільняк Л. Об’єкт і предмет історіографії // Зашкільняк Л. О. Сучасна світова історіографія: Посібник для студентів історичних спеціальностей університетів. Львів: Вид-во ПАІС, 2007. С. 7-16.

4. Зашкільняк Л. Методологічні аспекти світового історіографічного процесу і сучасна українська наука // Українська історіографія на зламі XX і XXI століть: Здобутки і проблеми. Львів: Вид-во Львівського національного університету імені І. Франка, 2004. С. 24-56.

5. Копосов Н. Е. Как думают историки. Москва: Изд-во Новое литературное обозрение, 2001. 323 с.

Тема 2. Типологія інтерактивного спілкування дослідника та джерела План лекції:

1. Велика спадщина позитивізму: характеристика основоположних принципів класичного підходу до джерел історичного дослідження.

2. Інновації у дослідженні письмових текстів: поняття серійного джерела; контент-аналіз; історична герменевтика.

3. Теорія інтертекстуальності Михайла Бахтіна. Фольклор. Археологічні артефакти й історія.

4. Розширення поняття тексту на сферу мистецтва й архітектури (концепція Ервіна Панофскі).

5. Дослідження усних свідчень.

Література:

1. Блок М. Апология Истории, или ремесло историка. Пер. с фр. Москва: Изд-во Наука, 1986. 254 с.

2. Бахтин М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура Средневековья и Ренессанса. Москва: Изд-во Художественная литература, 1965. 527 с.

3. Гинзбург К. Мифы-эмблемы-приметы: Морфология и история. Пер. с итал. Москва: Новое издательство, 2004. 348 с.

4. Дюпон-Мельниченко Ж.-Б., Ададуров В. Суперечка між історією-подією та історією-проблемою; Лявісс Е. Передмова до Загального погляду на політичну історію Європи (1890); Сеньобо Ш. Передмова до Політичної історії сучасної Європи (1897); Сіміан Ф. Критика вивчення причин у традиційній історії // Дюпон-Мельниченко Ж.-Б., Ададуров В. Французька історіографія XX століття. Львів: Вид-во Класика, 2001. С. 3-8; 99-102; 106-107.

5. Йоргенсен, М., Филлипс, Л. Дж. Дискурс-анализ: Теория и метод. Пер. с англ. 2-е изд., испр.  Харьков: Изд-во Гуманитарный центр, 2008. 352 с.

6. Карабущенко П. Л. Историческая герменевтика: Принципы дешифровки исторической фальсификации // Гуманитарные исследования. Астрахань, 2010. № 2. С. 5-14.

7. Кісь О. Усна історія: Становлення, проблематика, методологічні засади // Україна Модерна. Київ-Львів, 2007. Вип. 10.С. 7-24.

8. Леві-Строс К. Структурна антропологія. Пер. з фр. Київ: Вид-во Основи, 2000. 360 с.

9. Принс Г. Усна історія // Нові перспективи історіописання / За ред. П. Берка. Пер. з англ. Київ: Вид-во Ніка-Центр, 2004. С.

10. Середа В., Малес Л. Усна історія як метод і методологія // Україна Модерна. Київ-Львів, 2007. Вип. 10. С. 159-168.

11. Яковенко Н. Історик сам на сам з джерелом // Яковенко Н. Вступ до історії. Київ: Вид-во Критика, 2007. С. 229-256.

12. Panofsky E. L'Œuvre d’art et ses significations. Paris: Ed. Gallimard, 1969. 322 p.