Поняття і моделі орг. Розвитку
Організаційний розвиток (ОР) – сучасний метод розвитку організації за допомогою роботи з людськими ресурсами, що виник на перетині психології управління, організаційної і соціальної психології, менеджменту. ОР являє собою комплекс заходів щодо удосконалювання можливостей організації в вирішенні її внутрішніх проблем і забезпеченні високого рівня адаптації до зміни зовнішніх умов.
Завданнями організаційного розвитку є: діагностика стану організації; розроблення бачення, цілей, стратегій; модифікація установок, ціннісних орієнтирів, стилів поведінки; модернізація системи управління персоналом; розвиток комунікативної мережі організації; оптимізація організаційної структури; розроблення системи мотивації і стимулювання персоналу; формування командного духу і розвиток корпоративної культури.
Організаційні зміни — сукупність змін в організації, що зумовлюють здійснення нововведень та можуть відбуватись у таких напрямах: зміна цілей організації, структури, техніки, технологічних процесів, конструкцій виробів, управління виробничо- господарською діяльністю.
Основні етапи розвитку і зростання організації називаються життєвим циклом організації. Перехід від одного етапу до іншого може здійснюватися поступово, або досить різко і болісно. Як правило, перехід від одного етапу до іншого супроводжується кризами розвитку організації. Такі кризи неминучі, хоча при вмілому управлінні і досить сприятливої зовнішньої середовищі ці кризи можуть бути досить згладженими і зовні не очевидними.
Розглянемо основні моделі організаційного розвитку (життєвого циклу організацій).
Концепція життєвого циклу Адізеса. Іцхак (Ісаак) Адізес припустив, що розвиток організацій, як і більшості інших систем, носить циклічний характер. Цю ідею він заклав в основу теорії життєвих циклів організації. В основі виділення стадій розвитку організації лежать два параметра - гнучкість і контрольованість.
Гнучкість - це здатність організації адаптуватися до змін зовнішнього і внутрішнього середовища та здатність менеджменту діяти поза межами формальних процедур.
Контрольованість - це ступінь регламентації діяльності організації та її членів, жорсткість механізмів контролю.
Адізес виділяє наступні етапи розвитку організації (рис. 14.1).
1. Виходжування.
Рис. 14.1. Модель життєвого циклу організації але Адизесу
2. Дитинство.
3. Дитинство ("давай-давай"). Для цієї стадії характерне збільшення обсягу продажів,
4. Юність. Обороти і масштаб діяльності стрімко зростають
5. Розквіт. На цій стадії організація вже має чітку структуру, налагоджений менеджмент,
6. Стабілізація. Динамічне зростання поступово припиняється
7. Аристократизм. На цій стадії організація "спочиває на лаврах":
8. Рання бюрократизація. На цьому етапі організація поступово починає занурюватися в ряд складних і часом нерозв'язних структурних конфліктів.
9. Пізня бюрократизація. Організація повністю замикається на собі, на внутрішніх нерозв'язних проблемах,
10. Смерть.
Модель організаційного розвитку за Л. Грейнером
Шлях організації з однієї стадії свого розвитку до наступної лежить через подолання відповідної кризи даного перехідного періоду"
Рисунок 5.1 – Модель криз зростання організації (модель Л. Грейнера)
Фаза 1. Зростання засноване на творчості. Підприємець втілює свої ідеї в життя і змушує усіх повірити в них. Уся увага спрямована на розробку продукту і на його маркетинг.
Фаза 2. Зростання засноване на керівництві. На цьому етапі будується організаційна структура, існує жорстка централізація влади, з'являється система формальних комунікацій, система заохочення і покарання та система контролю.
Фаза 3. Зростання через делегування. На цій фазі здійснюється перебудова системи управління і децентралізація функцій, делегуються повноваження середній ланці менеджерів для проникнення на нові ринки і розвитку нових продуктів
Фаза 4. Зростання через координацію. Їй характерна зміна системи координації функціональних підрозділів, тобто слабоцентралізовані підрозділи об'єднуються в продуктові групи, створюються стратегічні підрозділи, які мають високий ступінь самостійності, проте право ухвалювати основні виробничі рішення залишається на місцях.
Фаза 5. Зростання через співпрацю. На цьому етапі об’єднують персонал, встановлюють загальні інтереси і цінності, вводять внутрішні команди консультантів.