2.4.Підготовка рубанків до роботи.

Для якісного стругання треба добре нагострити і правильно налагодити інструменти. Щоб нагострити ніж, його виймають з лотка, притримуючи великим пальцем, і ударяють киянкою по затилку колодки (рис. 4) в фуганку легкими ударами по кнопці. Заточують ніж на точилі з природного каменю або на наждачному крузі до утворення задирів на передній грані ножа. Правлять ніж на мармуровому бруску коловими рухами. Кут загострення перевіряють шаблоном, а правильність заточування леза — кутником і лінійкою.

Ножі інструментів для профільного стругання заточують на фігурних брусках або напилках відповідного профілю. Правку здійснюють на мармурових фігурних брусках або наждачним порошком з маслом, накладаючи його на відрізок твердої деревини відповідного профілю Легше гострити ножі з наварним лезом, тобто коли на передню грань наварена стальна пластина 1,5—2 мм завтовшки на висоту 50—60 мм. Такі леза ножів менше викришуються.

Нагострений ніж ставлять у лоток колодки і закріплюють дерев'яним клинком. Клинок має бути добре підігнаний і щільно притискати ніж до ложа (кута присадки). Лезо має виступати з підошви колодки рівномірно (тоненькою ниточкою) без перекосу на 0,2—0,3 мм і тільки в шерхебеля може виступати до 3 мм. При зберіганні стругальних інструментів лезо ножа повинно не виступати з підошви, а навпаки, ховатися в лотку.

2.5.Прийоми стругання.

Перед початком роботи ручним інструментом заготовку треба добре оглянути, визначити лицевий бік і напрям волокон. Стругати слід тільки по напрямку волокон — це полегшує працю і дає кращу поверхню. Заготовки кріплять на верстаті за допомогою гребінок або в лещатах так, щоб вони щільно прилягали до верстата. Робітник має стояти впівоберта до верстата, корпус трохи нахилений уперед, ліва нога висунута вперед, паралельно верстатові, а праву ставлять так, щоб кут між ступнями ніг становив 70—80°.

Рис. 4. Прийоми розбирання і лагодження рубанків:

а — положения рубанка в лівій руці перед розбиранням, б — прибои розбирання рубанка, в — перший спосіб подачі ножа вперед, г — другий спосіб подачі ножа вперед, д — кріплення клинка, е — перевірка виступу леза ножа

При струганні треба правильно і надійно тримати інструмент і перемішувати його тільки рухами рук. Стругання будь-яким інструментом ведеться на повний розмах рук по прямій лінії. Чим менше рухів корпуса, тим менше втомлюється робітник. Натискувати на інструмент треба рівномірно, щоб не заовалити деталь на кінцях, тому на початку стругання заготовки більше натискують на передню частину колодки, а в кінці — на задню. При русі інструменту назад задню частину колодки трохи піднімають, щоб запобігти зашліфовуванню леза різця.

Якщо із заготовки потрібно зняти товстий шар деревини, то стругання починають шерхебелем. Після цього поверхню вирівнюють одинарним рубанком. Остаточно вирівнюють подвійним рубанком або фуганком, рухаючи їх по поверхні в напрямку волокон, а в завилькуватих і сучкуватих місцях тримаючи під гострим кутом. Такі місця краще зачищати шліфтиком, а поверхню деревини твердолистяних порід можна і циклювати циклями. Рівність площини перевіряють лінійкою, кутником або двома однаковими за товщиною брусками. Якщо площина вистругана правильно — грані брусків зіллються в одну лінію, якщо ні — то вони перетинатимуться. Фугування довгих дощок і брусків треба виконувати, не відриваючи рубанка від кромки дощок або бруска на всій їх довжині. Дошки, які склеюватимуться кромками, краще фугувати попарно. Правильність фугування перевіряють прикладанням сфугованих сторін одна до одної. Між правильно сфугованими сторонами зазору не має бути. При струганні довгих дощок їх підтримують спеціальними верстатними підставками.

Деталі торцюють торцювальними або подвійними рубанками, тримаючи їх під деяким кутом до напрямку стругання. Щоб запобігти виколам, деталь торцюють спочатку з одного боку до середини торця, а потім з другого. Торцювання тонких брусків здійснюють в дінці (спеціальний пристрій) або застосовують допоміжний брусок, щоб запобігти виколам. За допомогою дінця торці стружать під прямим кутом, а напівторці — під кутом 45°. Якщо заготовці потрібно надати точних розмірів з усіх боків, спочатку вистругують площину (створюють базу), а потім до кутника вирівнюють суміжну кромку. На виструганих площинах рейсмусом відкладають точні розміри по ширині і товщині. Після цього стружать протилежну площину і кромку.

Прийоми стругання деталей профільними інструментами аналогічні. Профільне стругання слід виконувати після того, як деталям надано правильної форми, розмічено їх, видовбано гнізда, висвердлено отвори, запиляно шипи. Тільки провушини видовбують після вистругування профілів.

РОЗДІЛ III. ВИГОТОВЛЕННЯ ПРОФІЛЬОВАНИХ БРУСІВ

3.1.Виготовлення профільованого бруса.

Профільований брус має цілий ряд переваг: високі характеристики, легкість проведення монтажних робіт, відмінні шумо- і теплоізоляційні властивості. Зведення будівель і споруд з профільного бруса сьогодні є дуже популярною галуззю будівництва з дерева. Популярність цього будівельного матеріалу обумовлена його особливими властивостями.

Сучасний розвиток технологій дозволяє отримати екологічний і міцний матеріал з деревини. Профільований брус має цілий ряд переваг, основними серед яких є:

-високі характеристики;

-відмінні шумо- і теплоізоляційні властивості;

-ідеальна геометрична форма;

-висока доступність будівельного матеріалу;

-висока швидкість будівництва і швидка окупність;

-наявність можливості усунення дефектів на поверхні матеріалу;

-легкість проведення монтажних робіт.

Устаткування, призначене для профілювання деревини, має високу вартість, проте завдяки популярності такого матеріалу воно досить швидко окупається.

Виготовлення профільованого бруса являє собою багатоетапний виробничий процес. Для його здійснення потрібна наявність спеціального обладнання, що забезпечує профілювання деревини. Для виробництва профільованого бруса використовується деревина хвойних порід, найбільш популярними є модрина, кедр, ялина, сосна.

Після сортування і очищення деревної сировини від кори воно надходить для обробки і виготовлення бруса. Для виготовлення бруса можна використовувати як один, так і кілька типів обладнання.Весь процес виробництва бруса можна розділити на кілька етапів. Основними етапами виробництва є:

1.Обробка деревини на багатопилкових обладнанні.

2.Обробка деревини на фрезерувальних верстатах, за допомогою якого здійснюють стругання і профілювання деревини.

3.Проведення маркування і торцювання готового профільованого бруса.

4.Проведення випилювання чашки і міжвінцевого зєднання.

Для виготовлення профільованого будматеріалу на одному верстаті застосовуються фрезерні універсальні верстати. Виробництво профільованого бруса на цьому обладнанні здійснюється в результаті однієї установки колоди. В процесі виготовлення здійснюється зміна інструментів, призначених для обробки деревини. Використання універсального фрезерного обладнання передбачає, що для проведення кожної виробничої операції застосовується спеціалізований інструмент. Таке обладнання носить назву багатопрофільного за рахунок того, що на ньому можна виконувати велику кількість операцій. На якість готового продукту особливий вплив справляє якість застосовуваної фрези.

Пазові ножі на цьому обладнанні є знімними і володіють різним профілем. Завдяки наявності ножів з різним профілем на будматеріалі виготовляється теплової замок різної складності. Найбільш простим тепловим замком є однопазовий, а одним з найскладніших - замок, виготовлений у формі гребінки. Різні типи замкових зєднань і різні розміри виготовленого профільованого будматеріалу дозволяють використовувати його при будівництві різноманітних обєктів.