2й курс / 1й семестр / korol_zhiltovi-kniga-мин

9.8.3. Архітектурно-просторова організація будинків-інтернатів: а — централізована; б — групова.

121

10. Тимчасове житло та спеціалізовані об'єкти

Типологічна відмінність тимчасового житла від постійного полягає в тому, що в тимчасовому житлі чарунка не є самодостатнім елементом, який забезпечує людині повноцінне існування як біологічного та соціального виду. Частина функцій житлової чарунки винесена за її межі й перебуває в системі спільного користування, а частково може бути й зовсім відсутня.

Тимчасове житло надзвичайно різноманітне, його слід розглядати за часом проживання й метою основної маси пожильців — як житло для ділових людей (готелі загального типу

—міські, привокзальні, селищні та відомчі, готелі для конференцій, зустрічей, нарад); рекреаційне житло (туристичні готелі та бази, будинки відпочинку та пансіонати); та житло для автотуристів (мотелі й кемпінги). Спеціальним мобільним тимчасовим житлом є судові каюти, причепні будинки-вагончики, легкові автомобілі з облаштованими житловими кімнатами із зонами сну та залізничні вагони, призначені для довготривалих подорожей. Все більшого розповсюдження набуває індивідуальне тимчасове садибне житло міських жителів — дачні будинки, яке використовується для відпочинку, тобто є рекреаційним (рис. 10.1).

10.1. Загальна типологія тимчасов ого житла та спеціалізов аних об'єктів .

10.1.Готелі

Усвітовій практиці, залежно від якості оснащення, комфортабельності та обсягу надання послуг, готелі поділяють на п'ять розрядів; вищий — п'ятизірковий.

Будівля будь-якого готелю складається з двох частин (блоків): житлової та громадської.

Громадська, у свою чергу, включає такі групи приміщень:реєстрації та обслуговування (вестибюльна група), громадського харчування (ресторани, кафе), адміністрації,

122

приміщень для відпочинку та розваг або для ділових спілкувань та конференцій, допоміжних та технічних приміщень. Залежно від призначення готелю ці групи приміщень отримують різний розвиток.

Приміщення громадського призначення зазвичай групуються, займаючи один чи кілька, частіше нижніх, поверхів, ізольованих від житлової частини. Ці приміщення потребують більших площ, габарити цих поверхів часто виходять за габаритні розміри житлової частини і можуть мати незалежну форму плану та свою, більш масштабну, конструктивну систему. Склад і площі громадських та обслуговуючих приміщень визначаються нормами проектування залежно від типу, розряду та ємності готелю. Громадський блок проектується з урахуванням цілого комплексу вимог до кожної його функціональної зони.

Житлова частина готелів за формою в плані може бути прямокутною, складною та атріумною (рис. 10.1.1). За типологічною структурою буває коридорною, галерейною чи односекційною (баштового типу).

Найбільш розповсюдженою є коридорна структура, з двостороннім використанням коридору. Одностороння використовується рідко, тільки коли це диктується умовами провітрювання та орієнтації і в готелях атріумного типу, коли коридори (внутрішні галереї) відкриваються у внутрішній простір атріуму.

Житлова чарунка, або номер для проживання, є основною складовою готелю. Вона буває однокімнатною, двокімнатною та багатокімнатною (апартаменти) (рис. 10.1.2).

Однокімнатні номери, в свою чергу, бувають одно-, двота інколи трьохмісними. Двокімнатні номери типу "люкс" теж можуть бути однота двомісними з денною та нічною функціонально-планувальними зонами.

123

124

10.1.2. Готелі загального типу: 1 — плани житлових поверхів: а — прямокутний; б —

кутовий; в — атріумний.

125

Принципова схема житлової чарунки в готелях традиційна. Відмінність полягає в площі на одного проживаючого (від 6 до12 м2) та насиченості санітарного вузла за всіма категоріями готелів для основної маси номерів. Номери типу "люкс" ("напівлюкс"), апартамент формуються за функціональними схемами житлової чарунки постійного житла.

Велике значення для зручного розташування меблів має ширина номера, для одномісного вона повинна бути не меншою 3 м, а двомісного — 3,3 м в осях стін.

Крім житлових чарунок, на поверхах розташовують поповерхові обслуговуючі приміщення. Склад їх залежить від розряду й призначення готелю. Як правило, сюди входять: поповерховий хол, кімната чищення одягу та взуття, кімната для обслуговуючого персоналу, кімната для білизни, господарча комірка.

Поповерхове обслуговування розташовують біля вертикальних комунікацій, що створює зручний зв'язок між ними та житловими чарунками.

В готелях, призначених для приїжджаючих на конференції та наради, передбачають приміщення, необхідні для проведення цих заходів (конференц-зали, приміщення для переговорів).

Саме призначення готелів для ділових людей диктує їх розташування в центральній частині міста, недалеко від основних транспортних артерій, в зручному зв'язку з державними закладами. Відомчі готелі, як правило, розташовуються поряд зі своїм закладом (фірмою).

У привокзальних готелях на перших поверхах інколи розташовують адміністративні приміщення вокзалу, аеропорту.В деяких випадках готель розташовують в одній споруді з вокзалом.

Готелі для туристів і туристичні бази розраховані на обслуговування туристів різного типу: таких, що подорожують по маршрутах та зупиняються на базах на один-п'ять днів, і таких,що проживають на базах декілька тижнів і здійснюють радіальні екскурсії.

Туристичні готелі розташовують, зазвичай, у мальовничій місцевості, в безпосередньому зв'язку з природою.

Об'ємно-планувальні рішення туристичних готелів, а також пансіонатів і будинків відпочинку диктуються необхідністю максимального зв'язку з природою, зберегти існуючий ландшафт, забезпечити орієнтацію житлових чарунок на найбільш привабливі об'єкти (море, гори, ліс, пам'ятки архітектури)(рис. 10.1.3). Значну роль у формуванні образу цих об'єктів відіграють балкони та лоджії (достатні за площею для відпочинку на відкритому повітрі) та сонцезахисне обладнання будинків у жарких регіонах. Поверховість готелів практично необмежена.

126

10.1.3. Готелі курортного типу.

1— плани житлових поверхів: а — прямокутний; б — складний; в — атріумний.

2— плани номерів: а — одномісні; б — двомісні (дубль); в — трьохмісні; г — "люкс

127

10.1.4. Рекреаційне житло різної ємкості: А — невелика база відпочинку (Литва). Б — генплан великого будинку відпочинку: 1 — спальні корпуси; 2 — корпус обслуговування.

128

10.1.5. 1 — Пансіонат в м. Ялта (арх. Василевський). 2 — підлітковий оздоровчий табір під Москвою.

129

10.2. Мотелі та кемпінги

Мотелі та кемпінги — це різновид готелів для автотуристів. Мотелі за своїм

та ночівлі проїжджаючих;

• рекреаційні — розташовані в курортних місцях, розрахованих на довготривалий відпочинок.

Відмінність мотелів від інших видів готелів полягає у включенні в їх склад автостоянок для особистого та іншого автотранспорту і станцій технічного обслуговування, що забезпечує профілактичний огляд, поточний ремонт і заправку автомобілів.

Стоянки для автомобілів у мотелі можуть бути: відкритими, під навісом, у підземних гаражах або на рівні першого поверху прямо під житловими чарунками.

Найбільш комфортним і розповсюдженим типом мотелів є мотелі, в яких кожна житлова чарунка має безпосередньо пов'язаний з нею гараж (гараж поруч із житлом при одноповерховому варіанті та під житлом, що розташоване безпосередньо на другому

замощених поверхонь. Кемпінги призначені для

короткотривалого відпочинку автомобілістів у літній (теплий) період року. Це споруда низького будівельного розряду зі скороченим складом приміщень. Основним житлом у них є невеличкі будиночки чи палатки. Крім столових, у кемпінгах передбачаються навіси для приготування їжі відпочиваючими.

Для мотелів і кемпінгів надзвичайно важливо відокремити транспортні потоки від пішохідних.

10.2.1.А — експериментальний проект мотелю (арх. В. А. Строгий).

Б— плани чарунки: 1 — передпокій; 2 — санвузол;

3 — хол; 4 — гараж; 5, 6 — спальні кімнати.

130