Малюнок 8. Застосування моделі п’яти сил Портера для театру

Розглянемо театр у моделі п’яти сил Портера.

Переговорна позиція театру - це спроможність театру піднімати ціни та «зберігати» глядачів за допомогою різножанрових постановок, шоу-програм та концертів.

Театр йде на зустріч з глядачам. Зважаючи на важку економічну ситуацію в Україні, театр не підвищує цін на квитки. Це при тому, що затрати на виготовлення декорацій, утримання споруди тощо зростає відповідно до зростання цін на сервіс, послуги та товари.

Окрім того, вже стало доброю традицією у театрі організовувати соціальні покази вистав. Це покази, орієнтовані на соціально незахищені верстви населення (пенсіонери, студенти, малозабезпечені сім`ї, безробітні тощо). Квитки на такі вистави (шоу-програми, концерти) коштують менше. У випадку такої стратегії кількість глядачів у театрі не зменшується. В найближчому майбутньому, поважаючи наших глядачів, театр не має у планах збільшувати ціни на квитки.

Переговорна позиція глядачів – це здатність глядачів зменшувати ціни. Так, справді, глядачі мають здатність впливати на цінову політику. Яким чином це відбувається?

Розглянемо одну із ситуацій: вистава, яка йде у репертуарі кілька років, втратила великий відсоток публіки, але є частка постійних шанувальників, яка охоче знову і знову приходить на перегляд, тому зняти постановку з репертуару через брак глядачів і неактуальність - неможливо. В такому випадку цінова політика змінюється на користь глядачів: щоб привабити глядача прийти на виставу та не втратити уже існуючої публіки, ціна на квиток саме на цю виставу зменшується.

Конкуренція в галузі. Більш детально цей пункт було розглянуто вище. Конкурентні переваги Київського академічного обласного музично-драматичного театру імені Панаса Саксаганського (див. ст. 12-13).?

Товари-замінники. У випадку театру розглянемо:

А) Чи існує (або може існувати) структура-замінник Театру імені Саксаганського в межах міста (району, області та ширше)?

Б) Чи існують (або можуть існувати) товари-замінники (у нашому випадку – вистави, шоу-програми, концерти тощо).

Щодо першого пункту, то у м. Біла Церква Театр імені Саксаганського виконує різноманітні функції: від збереження та розширення репертуарного плану (а відтак – задоволення потреб глядачів) до проведення у театральному приміщенні різнотематичних заходів, які організовують інші структури міста. Тому впевнено можна стверджувати, що театр зосереджує у собі не тільки класичну театральну діяльність, а й діяльність усього міста, району і часто – області.

Як говорилося вище, наш театр – обласного значення. Він чітко дотримується такого високого статусу. Ми приймаємо (або допомагаємо організовувати) заходи, пов’язані з діяльністю усієї Київської області та м. Києва. До цих питань театральний колектив підходить зі всією відповідальністю та бажанням зробити все якнайкраще – на рівні, гідному нашого статусу.

Тож виникає запитання: чи варто організовувати в області ще один театр? Якщо він все одно буде театром-замінником? А як ми знаємо з досвіду: оригінал завжди якісніший та кращий. Тим більше, якщо театр імені Саксаганського, як театр-оригінал і в чомусь – театр-нонсенс, за короткий період часу підніс мистецьке життя Білої Церкви та Київської області на достатньо високий рівень і не збирається зупинятися.

Щодо другого пункту. Щоб познайомити жителів Білої Церкви з творчістю інших театрів України, у Театрі імені Саксаганського доволі часто відбуваються гастролі.

Але театр – це структура специфічна. Її товари (вистави, шоу-програми, концерти тощо) називати замінниками взагалі не можна. До прикладу, постановка «Кайдашевої сім`ї» у Полтавському театрі ніколи не буде замінником постановки тієї ж «Кайдашевої сім`ї» у нашому театрі. Адже до уваги береться цілий ряд притаманних лише театрові особливостей:

• Режисерське рішення;

• Концепція вистави;

• Сценографічне вирішення;

• Акторська гра;

• Можливості театру та ін.

А вже судженнями, у якому з театрів вистава поставлена професійніше і якісніше, займаються професіонали - театральні критики, мистецтвознавці, а не рідко – і глядачі.

Єдине, що категорично можна стверджувати, це те, що кожна з цих вистав має право на життя, як самобутній витвір мистецтва. А чи довго їй бачити світ – це зовсім інше питання…

Театр імені Саксаганський може похвалитися (і хвалиться) особистими досягненнями у насиченні репертуару різнобарв’ям жанрів та видів театральної продукції.

Жоден український обласний театр не має у своєму запасі високопрофесійних шоу-програм, у яких беруть участь талановиті артисти-вокалісти, артисти балету та драматичні актори. Часто у шоу-програми входять скетчі, гумористичні, літературні та поетичні вставки-інтермедії. Наш театр – єдиний, який постійно працює з цим жанром.

Ще один додатковий жанр, який практикують не у всіх музично-драматичних театрах, - концерти театрального оркестру, які теж розділені за тематиками, щоб задовольнити вподобання усіх бажаючих. Є і симфонічні програми, і програми, розраховані на ширшу аудиторію – саундтреки з кінофільмів або класичні мелодії у сучасному аранжуванні.

Не можна забувати ще й про той факт, що у Театрі імені Саксаганського щомісячно у репертуарі – не менше 30 найменувань: вистави на будь-який смак (на великій сцені, на камерній сцені, вистави для дітей), тематичні шоу-програми, присвячені до певних подій або до святкових днів у календарі, концертні програми від театрального оркестру.

Отже, Театр імені Саксаганського – це театр оригінальності, шаленої самовіддачі та високої продуктивності.

Потенційні конкуренти. Більш детально цей пункт ми розглядали у Розділі ? Конкурентні переваги Київського академічного обласного музично-драматичного театру імені Панаса Саксаганського (див. ст. 12-13).

Також оцінимо фактори впливу на театр за PESTEL моделлю.