Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Магістерська робота В.А. Філіпової.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.21 Mб
Скачать

Малюнок 3. Кількість глядачів, що відвідали вистави у 2015 році

Малюнок 4. Кількість вистав, зіграних у 2015 році

Малюнок 5. Співвідношення кількості глядачів, що відвідали театр

у 2014 та 2015 рр.

Якщо щорічно кількість глядачів зростатиме хоча би на таку ж кількість, як за останній рік, то театр за рік прийматиме кількість глядачів, рівноцінну половині населення Білої Церкви. Також потрібно враховувати економічну ситуацію в Україні. За останні кілька років економіка країни відчутно постраждала під впливом багатьох чинників. Ціни на всю продукцію та потреби зросли. Потрібно звернути увагу, що глядачів у театрі не зменшилося, а навпаки – їх кількість зростає, квитки на вистави часом не можливо придбати навіть за два місяці.

Відповідно, якщо економічна ситуація в Україні покращиться, кількість потенційних глядачів зростатиме. Стане гостро відчутною проблема у відсутності приміщення, яке б вмістило усіх бажаючих.

Малюнок 6. Прогноз зі збільшення кількості глядачів з 2014 р. До 2019 р.

Відповідно до даних маємо можливість створити прогноз приблизної кількості глядачів у м. Біла Церква для традиційного театрального приміщення на 800 глядацьких місць.

2015 р.: кількість глядачів за рік – 106 658 осіб. У театрі – 284 глядацьких місця (234 – великий зал та 50 – камерна сцена). Якщо взяти 780 глядацьких місць (700 – великий зал та 80 – камерна сцена), то кількість потенційних глядачів відповідно зростає. Вираховуємо кількість потенційних глядачів за формулою:

284 – 106 658

780 – Х (Х – кількість потенційних глядачів відповідно до залу на 880 глядацьких місць)

Х = 106 658*780/284 = 292, 933 особи

Отже, нарешті здійсниться спільне бажання працівників театру та глядачів: щоб всі бажаючі мали можливість відвідувати театр у той день, коли запланували і ту виставу, яку хочуть, а не відкладати похід чи приїзд через недостатню кількість квитків. Тоді Театр імені Саксаганського зможе приймати і всіх білоцерківців, і всіх театральних шанувальників Київщини.

    1. Аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища діяльності театру імені п. К. Саксаганського

Проведення аналізу бізнес-середовища сприяє визначенню чинників, що впливають на діяльність організації (далі – театру). Ми виокремлюємо внутрішні та зовнішні чинники. Внутрішні чинники визначають сильні та слабкі сторони театру. Зовнішні чинники театр контролювати не може, вони або відкривають нові можливості для розвитку або створюють загрози, якими потрібно управляти. Аналіз сприяє розумінню поточного стану у театрі, допомагає у визначенні можливих тенденцій розвитку і дій, необхідних для досягнення поставлених цілей.

Важливим аспектом аналізу є виявлення та оцінка функцій театру, які створюють цінність для громадян України – власників та споживачів (у нашому випадку – театру та глядачів). Створення цінності – це збільшення економічної, соціальної та іншої вигоди. Діяльність, яка не сприяє збільшенню цінності, слід припинити. Решту функцій необхідно реалізовувати з максимальною ефективністю. Рекомендовано шукати альтернативні та інноваційні рішення щодо реалізації функції та забезпечувати оптимальний розподіл ресурсів. Суть максимізації ефективності полягає у пошуку конкурентних переваг у кожному аспекті театральної діяльності. Важливо зазначити, що навіть якщо більшість функціональних одиниць (підрозділів) театру є ефективними, неефективність принаймні однієї ланки процесу, як правило, може призвести до негативного результату для театру в цілому.

Ланцюг створення доданої вартості Портера – це організаційна модель функціонування підприємства, яка включає в себе найбільш поширені бізнес-функції.

Розглянемо модель діяльності театру.

Інфраструктура театру

Допоміжні види

діяльності

Управління персоналом

Розвиток технологій

Матеріально-технічне забезпечення

з

Виробничі процеси

Обслуговування

Маркетинг

та

продажі

Зовнішня

та внутрішня

логістика

Основна діяльність

Рисунок 7. Модель ланцюга створення доданої вартості Портера

Схема діяльності у театрі майже не відрізняється від схем діяльності інших видів підприємств.

До основної діяльності у театрі входить:

  • Виробничі процеси (робота над постановкою, а пізніше – її випуск на глядача). Це – найважливіший пункт діяльності. До цього розділу можна віднести такі підпункти:

А) затвердження матеріалу для майбутньої роботи;

Б) робота режисера-постановника та акторів з матеріалом;

В) виготовлення художниками декорацій та заповнення сценічного простору;

Г) робота освітлювачів та звукорежисерів;

Ґ) випуск готового продукту – вистави.

- Обслуговування – збереження театрального репертуару впродовж довгого періоду часу; наповнення його новими прем’єрами, зважаючи на побажання глядачів, зміни у середовищі, появу нових мистецьких течій тощо;

- Маркетинг та продажі – різноманітні види реклами театральної продукції (вистави, шоу-програми чи концерту) та розповсюдження інформації у маси. До реклами належить:

А) текстові матеріали різних стилів (публіцистичні статті, рецензії, анотації тощо);

Б) мала та велика поліграфія (інформаційні програмки до вистав, флаєри, листівки, буклети, каталоги, афіші різних форматів, сіті-лайти, банери);

В) реклама для радіо (аудіоролики) та телебачення (відеоролики та бігучі стрічки). Також Театр імені Саксаганського випускає у світ спільно з ТРК «Бест» телепрограму «Театр-Лайф», в якій знайомить жителів Білої Церкви з театральним життям;

Г) сувенірна продукція: календарики та брелоки з логотипом нашого театру, ком пакт-диски із записами вистав, чашки із фотографіями з вистав тощо);

Ґ) різноманітні атракції для приваблення потенційного глядача (флешмоби, конкурси тощо);

Д) імідж театру (підтверджує солідність та надійність театру).;

- Зовнішня та внутрішня логістика.

Зовнішня логістика – це налагодження відносин з постачальниками, організація доставки та ін. У театрі зовнішня логістика полягає в організації стабільної, систематичної та продуктивної співпраці із фірмами, офісами тощо, які забезпечують наш театр матеріалами, необхідними для виготовлення декорації, які друкують для нас поліграфічні матеріали.

Внутрішня логістика – організація безперервної роботи у самому театрі в області роботи з матеріально-технічним забезпеченням. Це – монтаж декорацій, розбір декорацій, реалізація готової продукції тощо.

Допоміжні види діяльності:

  • Інфраструктура театру – внутрішня діяльність театру, яка полягає у виборі та придбанні ресурсів (матеріалів), запасів тощо. У театрі інфраструктура добре розвинена, адже її правильна організація забезпечує безперервне щоденне функціонування театру;

  • Управління персоналом (підбір кваліфікованих спеціалістів - професіоналів своєї справи, прийом на роботу, навчання, додаткові стажування, визначення компенсацій. В протилежному випадку – скорочення та звільнення працівників.

У театрі імені Саксаганського працюють висококваліфіковані фахівці. В минулому – випускники найпрестижніших вищих навчальних закладів України. У деяких працівників в арсеналі – дві, а то й три вищі освіти, що дає можливість розширювати межі посадових обов’язків. Саморозвиток та прагнення бути кращими у своїй справі додає ентузіазму на шляху до вдосконалення;

  • Розвиток технологій. Звичайно, як і кожна організація, яка прагне бути кращою, театр весь час слідкує за новинками у сферах роботи з медійними ресурсами та інноваційними технологіями у галузі світло – та звукового театрального оснащення.

Як ми знаємо, театр – це симбіоз усіх мистецтв, тому ми завжди маємо бути в курсі справ на мистецькому «ринку». Тобто, нам просто необхідні знання останніх тенденцій у світі моди (для виготовлення сценічних костюмів), течій в образотворчому мистецтві (для виготовлення декорацій, оформлення сценічного простору, макетування поліграфічних матеріалів), виникнення нових стилів та жанрів у театральному мистецтві (для беззаперечного доказу того, що ми любимо театр та глядачів, тому хочемо йти в ногу із сьогоденням; вміємо працювати з ультрасучасною літературою, виготовляти постмодерну, а часом – і постпостмодерну сценографію та вражати глядачів талантом перевтілення, яке не має меж);

  • Матеріально-технічне забезпечення. Дуже часто цей пункт йде в ногу з попереднім. Адже матеріально-технічне забезпечення театру безумовно залежить від розвитку технологій. Матеріально-технічне забезпечення залежить від ряду процесів:

А) процеси управління;

Б) процеси планування;

В) фінансове забезпечення;

Г) облік;

Ґ) правові та суспільні відносини;

Д) контроль якості та інші процеси.

Щоб театральний організм працював стабільно і без зупинок, необхідно, щоб кожен його орган був здоровим. Органів в такому організмі чимало – керівний склад, різні відділи, які забезпечують внутрішню роботу, яка на перший погляд, здавалося б, непомітна, але без якої театральний організм зупиниться назавжди, та ті відділи, робота яких помітна глядачам під час вистави, шоу-програми чи концерту. Як говорилося спочатку розділу: коли зупиняється один орган, повністю зупиняється весь організм.

Підсумок із вищесказаного: найважливішим для діяльності театру є визнання глядачів. А визнання приходить завдяки хорошій роботі, правильній організації діяльності та відданості працівників.

Після проведення внутрішнього аналізу необхідно оцінити становище театру на ринку. Конкурентні переваги оцінюються не лише з позицій самого підприємства – при проведенні аналізу слід враховувати також і те, як театр оцінює інших учасників ринку: споживачі, постачальники, компанії, що виробляють альтернативну продукцію або послуги, існуючі та потенційні конкуренти.

Такі учасники ринку добре визначені в моделі п’яти сил Портера. Дана модель часто використовується для оцінки конкуренції та формулювання стратегії розвитку бізнесу.