37. Правила спілкування з працівниками змі

1. работа со штабом по плану. Обдумать свои действия и позицию для общественности. Ваши позиции будут лучше, если у вас уже будут результаты первых контрмер, когда журналисты начнут атаковать вас вопросами.

2. Не пытайтесь скрыть факты от журналистов, "замять" проблему. Работа журналистов - добывать факты. Молчанием вы лишаете себя возможности контролировать ситуацию, высказывать свою позицию, расставлять свои акценты.

3. Если первую информацию о происшествии вы услышите от журналистов, которые позвонили вам, чтобы получить комментария. В таком случае расспросите у них подробности возникшей проблемы.

4. Возьмите паузу. Проверьте факты. Свяжитесь со всеми, кто может дать вам полезную информацию по проблеме и подсказать, что делать. Никогда не контактируйте с журналистами, если вы не готовы к разговору. Выработайте позицию и только тогда давайте свой комментарий для СМИ.

5. Излагать только факты, которыми располагаете. По остальным объясните, что вы занимаетесь их выяснением, и как только у вас будет точная информация, вы проинформируете об этом журналистов. И не забудьте выполнить свое обещание потом.

6. Не отвечать на гипотетические вопросы. Только на относящиеся к имеющимся фактам.

7. Контролировать свои эмоции. Сохраняйте нейтральное выражение лица, спокойный тон голоса. Помните, что вы находитесь под пристальным вниманием журналистов с видео и фотокамерами, диктофонами. Они ожидают, что вы дадите волю эмоциям. Эмоции - это основа драмы, ярких заголовков, а значит хороших продаж и рейтинга для СМИ.

8. Отвечать на все вопросы, отвечайте быстро. У такой тактики есть ряд преимуществ. Во-первых, таким образом, есть шанс, что вся критическая информация пройдет в одном и единственном репортаже, так как не останется не выясненных вопросов. Во-вторых, чем больше информации, тем меньше простора для воображения и фантазии, а значит для страха и сплетен.

38. Особливості управління потоками інформаційного впливу у міжнародній діяльності

В управлінні потоками інформаційної взаємодії в міждержавному, міжнародному плані багато своєї специфіки та особливостей: А. Насамперед, необхідно відзначити динамічний вдосконалення технічних можливостей в обробці, передачі і прийомі інформації, розширення зон впливу і найвищого роду професіоналізм комунікаторів, які активно використовують усі наукові досягнення по впливу на психіку людини. Б. Сьогодні управляти міжнародними інформаційними потоками стає практично не можливо. Спостерігається химерне їх переплетення, і в цьому «оркестровому» звучанні кожен потік грає СВОЮ ноту, практично не піклуючись про те, як це відіб'ється на загальному звучанні «оркестру», що це дасть світовому співтовариству людей, і які будуть подальші соціальні, політичні та духовні наслідки. Все це відбувається тому, що: комунікаційні потоки протікають по своїм умовно незалежним ланцюжках, мають своїх замовників, свої інтереси. Міжнародного координуючого органу з управління змістом і спрямованістю інформації немає і його мабуть і не буде в перспективі; вони не мають чітко визначених кордонів свого впливу, адресна аудиторія надзвичайно широка, і сила впливу на неї вимірюється не «прицільної стрільби», а її масовістю, наполегливістю, вишуканістю і т. п .; потоки інформаційного впливу управляються різними структурами, і коди (національне уявлення світу національні цінності і т. п.), відправників повідомлень і їх отримувачів не збігаються. В цілому це зіткнення різних норм; міжнародні комунікації часто протікають в агресивному середовищі, що вимагає прийняття контрпропагандистських заходів. «Західна модель цивілізації», «масова культура», «холодна війна» - ці та інші поняття - ніщо інше, як плоди міжнародних комунікацій; міжнародні комунікації сьогодні - це знаряддя силового впливу на держави, навіть у тому випадку, якщо це не відбувається в прямому вигляді, а, приміром, через впливу фільмів, романів та інших проявів масової культури.