Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
sotsyologiya_mayzhe_povna.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
115.56 Кб
Скачать

10. Становлення та розвиток соціології в Україні.

Соціологічна наука України ввібрала думки, ідеї, теоретичні узагальнення багатьох мислителів минулого, котрих можна назвати засновниками вітчизняної «протосоціології».Серед представників національної інтелігенції, які істотно вплинули на розвиток соціологічної думки в Україні, можна назвати М. Драгоманова, І. Франка, Б. Кістяковського, М. Грушевського, М. Шаповала, В. Липинського.

Михайло Драгоманов у своїй творчості більшою або меншою мірою торкнувся практично всіх проблем, які хвилювали в той час соціологію, — це визначення предмета соціології, методів пізнання, закономірностей соціальної ево­люції, структури суспільства. Саму соціологію він розглядав як науку про суспільство. Незважаючи на різносторонність інтересів М. Драгоманова, головним предметом його дослідни­цької діяльності стала політична соціологія.

У своїх працях І. Франко так само піднімав проблему соціокультурного розвитку України. Він підкреслював драматич­ність цього процесу, пояснюючи його постійною боротьбою українського народу із сусідами за незалежність. Стратегічне завдання, яке Україна має вирішити, на думку І. Франка, як найшвидше, — це перетворити величезні маси людей українсь­кого етносу в «цілісний культурний організм».

В'ячеслав Липинський працював у напрямку, який можна визначити як «соціологія українського суспіль­ства». Враховуючи досвід розбудови державності України в часи гетьмансько-козацьких подій, В. Липинський вважав, що на чолі української держави має стояти гетьман. Гетьман для вченого — це та людина, яка походить із стародавнього аристократичного роду, не входить до жодної партії, захищає права та свободу громадян і представляє Україну у світі.

Таким чином, особливість соціологічної думки в Україні кінця XIX — початку XX ст. полягає в тому, що для неї був характерний пошук рішення проблеми національного відрод­ження, формування національної еліти.

11. Позитивізм Конта та його вплив на подальший розвиток соціології.

Засновником позитивізму є французький мислитель Огюст Конт. Підґрунтям концепції Конта є закон трьох стадій. На його думку, кожне з понять, і відповідно знання загалом, неминуче долає три такі стадії:

1) теологічну, або фіктивну, коли за явищами шукають надприродні сили — божества тощо;

2) абстрактну, коли за явищами вбачають абстрактні сутності й сили — субстанції, флогістони тощо;

3) наукову, або позитивну, коли між явищами відкриваються незмінні закони.

Принципова відмінність позитивної стадії від попередніх полягає в тому, що явища не пояснюються через щось інше, потойбічне їм, а описуються через зв´язок з іншими явищами. В законі трьох стадій Конт правильно розпізнав тенденцію зростання ролі наукового знання в історичному розвитку суспільства. Однак він неправомірно надав цим змінам стадійності. Насправді знання фактів (за Контом, позитивне знання) завжди було притаманне людині, без нього неможлива практична діяльність. Поширення наукового знання в Новий час не привело до заперечення релігії та філософії. Конт не вбачав своєрідності рілігії, метафізики і науки, відмінності їх функцій у суспільстві. Незважаючи на те, що соціологія Конта містить багато надуманого, здогад про необхідність конкретного вивчення соціальних явищ і врахування набутого знання при управлінні суспільством був геніальним прозрінням мислителя.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]