- •1.Об*єкт та предмет соціології. Поняття соціального.
- •2. Методи соціології та функції.
- •3.Структура системи соціологічного знання.
- •4.Суть та класифікація соціологічних законів.
- •5.Суть та типологія соціологічних категорій.
- •6.Місце соціології у системі суспільних наук.
- •7.Винекнення і розвиток соціології як окремої науки.
- •8.Макро і мікросоціологія.
- •9.Основні етапи і напрями загальноєвропейської соціології 20ст.
- •10. Становлення та розвиток соціології в Україні.
- •12.Еволюціоністська соціологія Спенсера.
- •13.Соціологічна концепція Дюркгейма.
- •14.Розуміюча соціологія Вебера.
- •15.Соціологія марксизму про економічні детермінанти історичного розвитку суспільства.
- •17. Соціальні рухи. Їх природа та типи.
- •18.Соціальні процеси, суть та різновиди.
- •19.Прогрес та регрес соціального розвитку.
- •20.Розвиток соціології наприкінці 19-на початку 20ст
- •21.Суспільство як соціальна система, його критерії
- •22.Основні елементи суспільної системи
- •23.Типологізація суспільств
- •24.Концепції походження суспільства
- •25.Модернізація, її суть та види
- •26.Загальна характеристика соціальної структури суспільства
- •27.Особливості сучасного суспільства
- •28.Соціальні процеси в сучасному суспільстві
- •29.Трансформація соціальної структури українського суспільства
- •30.Проблематика досліджень вітчизняної соціології
- •31.В чому полягає суть понять «соціальний статус»та «соціальна роль»
- •32.Соціальна мобільність
- •33.Поняття та суть соціальної стратифікації та її суспільне значення
- •34. Теорії соціальної стратифікації
- •35.Суть і механізми соціальної дії
- •36.Зміст і характерні ознаки соціальної взаємодії
- •37. Поняття та особливості соціальних відносин
- •38.Соціальні інститути, їх види, функції
- •39.Соцыал.Організації,суть, види, функції
- •40.Предмет і категорії соціології конфлікту.Типи конфліктів
- •41.Структура, функції, причини та механізми соціального конфлікту
- •42.Які соціальні конфлікти домінують в Україні?
- •43.Девіантна поведінка.Види відхилень
- •44.Предмет, об*єкт основні категорії соціології особистості
- •45.Соціалізація як процес розвитку особистості
- •46. Фактори що впливають на формування особистості
- •47. Загальна характеристика етапів соціалізації
- •48. Предмет, функції, основні категорії соціології сім*ї
- •49.Структура сім*ї.Типологія сучасних сімей
- •50. Суть, основні категорії гендерної соціології
- •51.Соціальні проблеми молоді
- •52. Соціальна суть культури, основні напрями досліджень
- •53. Об*єкт,предмет і функції соціології громадянської думки. Функції та канали висловлення громадської думки
- •54.Предмет і об*єкт соціології освіти
- •55.Освіта як соціальний інститут
- •56. Сфера освіти та її соціологічне вивчення
- •58.Соціологічне вивчення освіти
- •59.Наука як об*єкт соціологічного дослідження
- •60.Соціальні функції науки
- •61.Правова культура сучасного українського суспільства
- •62.Об*єкт та предмет соціології політики
- •63.Суть, предмет,об’єкт,функції соціології праці та зайнятості
- •64.Соціологія етносу як наука:об*єкт, предмет, методи
- •65.Соціологічне дослідження:поняття, функції, види
- •66. Що таке соціометричне дослідження?
- •67. За яких умов у соціології використовується експертне дослідження?
- •68.Класифікація методів збирання інформації
- •69 .Що дають знання соціології сучасній людині
- •70.Чим відрізняється теоретична соціологія від емпіричної?
- •71.Чи можна ототожнити поняття «суспільство» і «держава»?
- •72.Цінності, які домінують в українському суспільстві
- •73.Як ви оцінюєте процес модернізації в Україні
- •74.Змі як фактор формування громадської думки
- •75.Маргінальність соціальних груп та етапи трансформації українського суспільства
- •76.Охарактеризуйте еволюцію уявлень про суспільство як соціальну систему(Спенсер, Дюркгейм, Тіоніс, Парего)
- •77. Місце і роль еволюції у формуванні світогляду молоді
- •78.Найважливіші глобальні проблеми сучасності та шляхи їх розв*язання
- •79.Соціально-культурне середовище як фактор розвитку особистості
- •2.Методи соціології та функції
8.Макро і мікросоціологія.
В соціологічному знанні можна виділити макросоціологічний і мікро соціологічний підходи. Макро і мікросоціологія — два рівні соціологічного аналізу, соціологічних узагальнень.Макросоціологічний підхід виходить з того, що лише аналізуючи суспільство як цілісність, можна зрозуміти особистість. Макро-соціологія — рівень соціологічного аналізу цілих суспільств, соціальних структур і систем, фундаментальних соціальних закономірностей і процесів (структурний функціоналізм, еволюціонізм, теорія конфліктів тощо). Базові поняття цього рівня — суспільство, соціальна система, клас, влада і т.п. Мікросоціологічний підхід — це прагнення охопити цілісність соціального життя, вивчаючи інтеракцію, тобто соціальну взаємодію індивідів. Мікросоціологія — рівень соціального аналізу, заснований на вивченні безпосередніх міжособистісних взаємодій повсякденного рівня, на відносинах в групі (символічний інтеракціонізм, етнометодологія та ін.). Базові поняття цього рівня — соціальна група, групова динаміка, лідерство і таке інше.
Основними рівнями соціологічного знання є макро-і мікросоціологічний, теоретичний та емпіричний, фундаментальний і прикладний. Вони розрізняються, як мінімум, на трьох підставах: широті охоплення досліджуваних явищ, орієнтацій соціології, ступеня узагальнення досліджуваного матеріалу.
9.Основні етапи і напрями загальноєвропейської соціології 20ст.
Соціологія XX ст., зокрема європейська, не ставила перед собою завдання розв'язати проблеми долі людства, прогресу, конфлікту між особистістю і суспільством, психічним і соціальним, вирішального фактора та пошуку соціологічних законів.
Зараз у нашій країні ця наука переживає бурхливий розвиток і увага приділяється перш за все концептуальному багажу, методології та інструментарію.
Сучасна європейська соціологія характеризується поглибленим вивченням соціальної дійсності. Її особливість, порівнюючи із соціологією XIX ст., полягає перш за все в тому, що вона є наукою багатьох вимірів, яка визнає багатоплановість дійсності.
Новаторською стала вимога О. Конта до соціології: вивчати закони явищ, що спостерігаються, а не шукати апріорних, тобто існуючих до будь-якого досвіду, первісних, неземних причин; обґрунтовувати достовірність, істинність своїх висновків на фактах та на зв’язках, а не на філософській інтерпретації розуміння історії.
Соціологію О. Конт ділить на дві частини — соціальну статику та соціальну динаміку.
Е. Дюркгейм сформулював концепцію еволюційного розвитку суспільства від механічної до органічної солідарності.
На якісно новий рівень соціологія як наука підноситься в кінці ХІХ—на початку ХХ ст. завдяки розробці німецьким соціологом Максом Вебером (1864—1920) концепції «розуміючої соціології» та теорії «соціальних дій».
Основні напрями західноєвропейської соціології (ХІХ—ХХ ст.)
Основні соціологічні ідеї:
Огюст Конт (Франція) Засновник соціології позитивізму. «...Соціологія мусить бути точною наукою, як і природничі науки» (пояснювальна соціологія)
Карл Маркс (Німеччина) Завдання полягає в тому, щоб не тільки пояснити світ, а змінити його шляхом революції
Герберт Спенсер (Великобританія) Шлях розвитку: суспільна еволюція — поступові зміни…
Еміль Дюркгейм (Франція) Основне завдання соціології — ретельне вивчення соціальних фактів
Макс Вебер (Німеччина) Засновник «розуміючої» соціології, основна ідея — всезагальна раціональність.
У XX ст. соціологія розвивалася в основному як емпірична наука. У 20-30 роки XX ст. відбувався справжній бум емпіричних соціологічних досліджень. Соціологія оформлювалася й організаційно.