Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
sotsyologiya_mayzhe_povna.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
115.56 Кб
Скачать

8.Макро і мікросоціологія.

В соціологічному знанні можна виділити макросоціологічний і мікро соціологічний підходи. Макро і мікросоціологія — два рівні соціологічного аналізу, соціологічних узагальнень.Макросоціологічний підхід виходить з того, що лише аналізуючи суспільство як цілісність, можна зрозуміти особистість. Макро-соціологія — рівень соціологічного аналізу цілих суспільств, соціальних структур і систем, фундаментальних соціальних закономірностей і процесів (структурний функціоналізм, еволюціонізм, теорія конфліктів тощо). Базові поняття цього рівня — суспільство, соціальна система, клас, влада і т.п. Мікросоціологічний підхід — це прагнення охопити цілісність соціального життя, вивчаючи інтеракцію, тобто соціальну взаємодію індивідів. Мікросоціологія — рівень соціального аналізу, заснований на вивченні безпосередніх міжособистісних взаємодій повсякденного рівня, на відносинах в групі (символічний інтеракціонізм, етнометодологія та ін.). Базові поняття цього рівня — соціальна група, групова динаміка, лідерство і таке інше.

Основними рівнями соціологічного знання є макро-і мікросоціологічний, теоретичний та емпіричний, фундаментальний і прикладний. Вони розрізняються, як мінімум, на трьох підставах: широті охоплення досліджуваних явищ, орієнтацій соціології, ступеня узагальнення досліджуваного матеріалу.

9.Основні етапи і напрями загальноєвропейської соціології 20ст.

Соціологія XX ст., зокрема європейська, не ставила перед собою завдання розв'язати проблеми долі людства, прогресу, конфлікту між особистістю і суспільством, психічним і соціальним, вирішального фактора та пошуку соціологічних законів.

Зараз у нашій країні ця наука переживає бурхливий розвиток і увага приділяється перш за все концептуальному багажу, методології та інструментарію.

Сучасна європейська соціологія характеризується поглибленим вивченням соціальної дійсності. Її особливість, порівнюючи із соціологією XIX ст., полягає перш за все в тому, що вона є наукою багатьох вимірів, яка визнає багатоплановість дійсності.

Новаторською стала вимога О. Конта до соціології: вивчати закони явищ, що спостерігаються, а не шукати апріорних, тобто існуючих до будь-якого досвіду, первісних, неземних причин; обґрунтовувати достовірність, істинність своїх висновків на фактах та на зв’язках, а не на філософській інтерпретації розуміння історії.

Соціологію О. Конт ділить на дві частини — соціальну статику та соціальну динаміку.

Е. Дюркгейм сформулював концепцію еволюційного розвитку суспільства від механічної до органічної солідарності.

На якісно новий рівень соціологія як наука підноситься в кінці ХІХ—на початку ХХ ст. завдяки розробці німецьким соціологом Максом Вебером (1864—1920) концепції «розуміючої соціології» та теорії «соціальних дій».

Основні напрями західноєвропейської соціології (ХІХ—ХХ ст.)

Основні соціологічні ідеї:

Огюст Конт (Франція) Засновник соціології позитивізму. «...Соціо­логія мусить бути точною наукою, як і природничі науки» (пояснювальна соціологія)

Карл Маркс (Німеччина) Завдання полягає в тому, щоб не тільки пояснити світ, а змінити його шляхом революції

Герберт Спенсер (Великобританія) Шлях розвитку: суспільна еволюція — поступові зміни…

Еміль Дюркгейм (Франція) Основне завдання соціології — ретельне вив­чення соціальних фактів

Макс Вебер (Німеччина) Засновник «розуміючої» соціології, основна ідея — всезагальна раціональність.

У XX ст. соціологія розвивалася в основному як емпірична наука. У 20-30 роки XX ст. відбувався справжній бум емпіричних соціологічних досліджень. Соціологія оформлювалася й організаційно.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]