74.Змі як фактор формування громадської думки

Сучасні засоби масової інформації являють собою моделі реальності, альтернативні “картини світу”. ЗМІ в політичній реальності задають простір вибору між альтернативами, полюсами суспільного розвитку. Політична влада ЗМІ полягає у можливості створювати явища силою слова (й образу), представляти моделі й альтернативи розвитку - тобто задавати комунікативні координати для певної дії. Роль засобів масової інформації в конструюванні певної реальності полягає у виявленні позицій людей і презентації певної аргументації в структурі діалогу.

Влада ЗМІ може бути спрямована на руйнування інститутів і процесів, а може бути використана для їхньої підтримки .

Засоби масової інформації - це унікальний канал звернення до найширшої аудиторії, засіб постійного контакту між партнерами по діалогу та їх прибічників і противників. Це поле для діалогу, де можливі різні маневри, зміни позицій, зміни у стратегії і тактиці, використання величезного багатства засобів кодування і передачі інформації. Засоби масової інформації постають не лише як ініціатор діалогу, але і як дійова особа діалогічного конструювання реальності. Дії ЗМІ спрямовані не на перемогу однієї із сторін, а на досягнення загального позитивного результату. У сучасному суспільстві ЗМІ - це простір демократичного дискурсу, якирй створює фундаментальні умови вербального і практичного конструювання реальності через комунікативну взаємодію.

75.Маргінальність соціальних груп та етапи трансформації українського суспільства

Розрізняють два основні підходи вивчення маргінальності в сучасній соціології: як процесу переміщення індивіда чи групи з одного стану в інший та як стану соціальних груп, що перебувають у маргінальній позиції соціальної структури суспільства, в результаті зазначеного процесу переміщення.

Початок першого періоду збігається із революційними роками 1917 р., до середини 80-х років ХХ ст. Цей період визначають як тоталітарний. Він характеризується величезними зрушеннями в економічній сфері, що зумовили масштабні зміни соціального статусу індивідів, міграцію, урбанізацію. Формується особистість із подвійною мораллю.

Другий період - середина 80-х - початок 90-х рр. ХХ ст. Відбуваються значні зрушення в усіх сферах життєдіяльності суспільства, особливо суттєві вони в соціально-психологічній. Руйнування старої ціннісно-нормативної системи не супроводжувалося становленням нової. Людина - "розчарована", вона втрачає свої світоглядні орієнтири.

Третій період - початок-кінець 90-х рр. характерні були високі темпи майнової поляризації населення на фоні загального зубожіння та надзбагачення незначного прошарку при фактичній відсутності середнього класу та умов для його формування. Період "первинного накопичення капіталу".

Четвертий період. Кінець 90-х років і до сьогодні. Характеризується деякою стабілізацією соціально-економічних умов, адаптацією значної частини населення до умов ринкової економіки, відносною кристалізацією соціальної структури суспільства.