- •1.Об*єкт та предмет соціології. Поняття соціального.
- •2. Методи соціології та функції.
- •3.Структура системи соціологічного знання.
- •4.Суть та класифікація соціологічних законів.
- •5.Суть та типологія соціологічних категорій.
- •6.Місце соціології у системі суспільних наук.
- •7.Винекнення і розвиток соціології як окремої науки.
- •8.Макро і мікросоціологія.
- •9.Основні етапи і напрями загальноєвропейської соціології 20ст.
- •10. Становлення та розвиток соціології в Україні.
- •12.Еволюціоністська соціологія Спенсера.
- •13.Соціологічна концепція Дюркгейма.
- •14.Розуміюча соціологія Вебера.
- •15.Соціологія марксизму про економічні детермінанти історичного розвитку суспільства.
- •17. Соціальні рухи. Їх природа та типи.
- •18.Соціальні процеси, суть та різновиди.
- •19.Прогрес та регрес соціального розвитку.
- •20.Розвиток соціології наприкінці 19-на початку 20ст
- •21.Суспільство як соціальна система, його критерії
- •22.Основні елементи суспільної системи
- •23.Типологізація суспільств
- •24.Концепції походження суспільства
- •25.Модернізація, її суть та види
- •26.Загальна характеристика соціальної структури суспільства
- •27.Особливості сучасного суспільства
- •28.Соціальні процеси в сучасному суспільстві
- •29.Трансформація соціальної структури українського суспільства
- •30.Проблематика досліджень вітчизняної соціології
- •31.В чому полягає суть понять «соціальний статус»та «соціальна роль»
- •32.Соціальна мобільність
- •33.Поняття та суть соціальної стратифікації та її суспільне значення
- •34. Теорії соціальної стратифікації
- •35.Суть і механізми соціальної дії
- •36.Зміст і характерні ознаки соціальної взаємодії
- •37. Поняття та особливості соціальних відносин
- •38.Соціальні інститути, їх види, функції
- •39.Соцыал.Організації,суть, види, функції
- •40.Предмет і категорії соціології конфлікту.Типи конфліктів
- •41.Структура, функції, причини та механізми соціального конфлікту
- •42.Які соціальні конфлікти домінують в Україні?
- •43.Девіантна поведінка.Види відхилень
- •44.Предмет, об*єкт основні категорії соціології особистості
- •45.Соціалізація як процес розвитку особистості
- •46. Фактори що впливають на формування особистості
- •47. Загальна характеристика етапів соціалізації
- •48. Предмет, функції, основні категорії соціології сім*ї
- •49.Структура сім*ї.Типологія сучасних сімей
- •50. Суть, основні категорії гендерної соціології
- •51.Соціальні проблеми молоді
- •52. Соціальна суть культури, основні напрями досліджень
- •53. Об*єкт,предмет і функції соціології громадянської думки. Функції та канали висловлення громадської думки
- •54.Предмет і об*єкт соціології освіти
- •55.Освіта як соціальний інститут
- •56. Сфера освіти та її соціологічне вивчення
- •58.Соціологічне вивчення освіти
- •59.Наука як об*єкт соціологічного дослідження
- •60.Соціальні функції науки
- •61.Правова культура сучасного українського суспільства
- •62.Об*єкт та предмет соціології політики
- •63.Суть, предмет,об’єкт,функції соціології праці та зайнятості
- •64.Соціологія етносу як наука:об*єкт, предмет, методи
- •65.Соціологічне дослідження:поняття, функції, види
- •66. Що таке соціометричне дослідження?
- •67. За яких умов у соціології використовується експертне дослідження?
- •68.Класифікація методів збирання інформації
- •69 .Що дають знання соціології сучасній людині
- •70.Чим відрізняється теоретична соціологія від емпіричної?
- •71.Чи можна ототожнити поняття «суспільство» і «держава»?
- •72.Цінності, які домінують в українському суспільстві
- •73.Як ви оцінюєте процес модернізації в Україні
- •74.Змі як фактор формування громадської думки
- •75.Маргінальність соціальних груп та етапи трансформації українського суспільства
- •76.Охарактеризуйте еволюцію уявлень про суспільство як соціальну систему(Спенсер, Дюркгейм, Тіоніс, Парего)
- •77. Місце і роль еволюції у формуванні світогляду молоді
- •78.Найважливіші глобальні проблеми сучасності та шляхи їх розв*язання
- •79.Соціально-культурне середовище як фактор розвитку особистості
- •2.Методи соціології та функції
69 .Що дають знання соціології сучасній людині
Дуже часто соціологи збирають дані, які потім використовують ті, хто приймає рішення. Це означає, що ці дані вони збирають, виконуючи певне політичне замовлення, базуючись на тій або іншій ідеології. Крім того, віддзеркалюючи закони функціонування і розвитку соціальних систем, соціологія дає їх теоретичне обґрунтування з позицій певних соціальних і політичних сил, тією чи іншою мірою відображаючи їх погляди. Отже, соціологія виконує ідеологічну функцію.
Знання, які вишукує соціологія, є не тільки підвалиною для подальшого розвитку теоретичних поглядів. Вони орієнтовані на розв'язання практичних проблем, які постають перед суспільством в цілому, так і перед різними соціальними групами. Ці знання безпосередньо використовуються для перетворення соціальних інститутів, управління соціальними процесами тощо. В цьому знаходять реалізацію практична, регулятивна, організаційно-технологічна, управлінська функції соціології.
Зазначимо, що всі функції, які виконує соціологія, "працюють", взаємодоповнюючи одна одну.
Роль соціології:
Сприяє формуванню знань про суспільство;
Пояснює логіку процесів соціального розвитку;
Допомагає людині визначити своє місце у суспільстві;
Допомагає вирішувати соціальні суперечності.
70.Чим відрізняється теоретична соціологія від емпіричної?
Є велика кількість способів класифікувати за різними критеріями соціологічні знання, але найпростішим є поділ соціології на відносно самостійні галузі знання: теоретичну соціологію і практичну або прикладну соціологію, які відрізняються між собою не об’єктом чи методом досліджень, а метою, які ставить перед собою соціологія, і які вирішує завдання: теоретичні чи практичні.
Отже, теоретична соціологія зосереджує увагу на вивченні фундаментальних наукових проблем, пов’язаних з формуванням знання про соціальну дійсність, описуванням, поясненням і розумінням процесів соціального розвитку, розробкою концептуальних основ соціології, методів соціологічного дослідження. Концепції і теорії, які вона розробляє, відповідають перед усім на питання: „що пізнається?” (об’єкт), „як пізнається” (метод), пов’язані з вирішенням гносеологічних завдань.
Прикладна (емпірична) соціологія — практична частина соціологічної науки про специфічні закони становлення, розвитку та функціонування конкретних соціальних систем, процесів, структур, організацій та їх елементів. Вона вивчає процеси, які відбуваються в певних соціологічних підсистемах, конкретних соціальних спільностях, організаціях. Вона ставить завдання знайти засоби для досягнення практичних цілей суспільства, шляхи і способи використання пізнаних теоретичною соціологією засобів.
Прикладна соціологія безпосередньо вивчає практичні галузі людської діяльності, збагачує такі спеціальні галузі соціологічного знання, як, наприклад, соціологія особи, соціологія релігії, соціологія сім’ї, що безпосередньо орієнтована на вирішення соціальних проблем.
71.Чи можна ототожнити поняття «суспільство» і «держава»?
Держава і суспільство не тотожні. Їх необхідно розрізняти.
Держава виділилася із суспільства на відомій ступіні його зрілості. Суспільство — мати держави, і відповідно держава — дитя суспільства, продукт суспільного розвитку. Яке суспільство — така і держава. Держава виявляє турботу про суспільство, чи паразитує навіть розтрощує суспільний організм. У міру того як суспільство переходить у своєму поступальному розвитку від однієї формації до іншої, від нижчої ступіні до вищого, міняється і держава. Суспільство також стає більш цивілізованим.
Виявлення закономірностей співвідношення цивільного суспільства і держави дозволяє правильно проаналізувати весь шлях, пройдений людством, зрозуміти сучасні проблеми державності, побачити перспективи політичних і власне державних форм, у яких розвиваються суспільства різних країн. Саме суспільство не є простою сукупністю індивідів. Це складний соціальний організм, продукт взаємодії людей, визначена організація їхнього життя, зв'язане насамперед з виробництвом, обміном і споживанням життєвих благ. Суспільство — складна динамічна система зв'язку людей, об'єднаних сімейними узами, груповими, становими, класовими відносинами. Це така спільність індивідів, де діють уже не біологічні, а соціальні закони.
