- •1.Об*єкт та предмет соціології. Поняття соціального.
- •2. Методи соціології та функції.
- •3.Структура системи соціологічного знання.
- •4.Суть та класифікація соціологічних законів.
- •5.Суть та типологія соціологічних категорій.
- •6.Місце соціології у системі суспільних наук.
- •7.Винекнення і розвиток соціології як окремої науки.
- •8.Макро і мікросоціологія.
- •9.Основні етапи і напрями загальноєвропейської соціології 20ст.
- •10. Становлення та розвиток соціології в Україні.
- •12.Еволюціоністська соціологія Спенсера.
- •13.Соціологічна концепція Дюркгейма.
- •14.Розуміюча соціологія Вебера.
- •15.Соціологія марксизму про економічні детермінанти історичного розвитку суспільства.
- •17. Соціальні рухи. Їх природа та типи.
- •18.Соціальні процеси, суть та різновиди.
- •19.Прогрес та регрес соціального розвитку.
- •20.Розвиток соціології наприкінці 19-на початку 20ст
- •21.Суспільство як соціальна система, його критерії
- •22.Основні елементи суспільної системи
- •23.Типологізація суспільств
- •24.Концепції походження суспільства
- •25.Модернізація, її суть та види
- •26.Загальна характеристика соціальної структури суспільства
- •27.Особливості сучасного суспільства
- •28.Соціальні процеси в сучасному суспільстві
- •29.Трансформація соціальної структури українського суспільства
- •30.Проблематика досліджень вітчизняної соціології
- •31.В чому полягає суть понять «соціальний статус»та «соціальна роль»
- •32.Соціальна мобільність
- •33.Поняття та суть соціальної стратифікації та її суспільне значення
- •34. Теорії соціальної стратифікації
- •35.Суть і механізми соціальної дії
- •36.Зміст і характерні ознаки соціальної взаємодії
- •37. Поняття та особливості соціальних відносин
- •38.Соціальні інститути, їх види, функції
- •39.Соцыал.Організації,суть, види, функції
- •40.Предмет і категорії соціології конфлікту.Типи конфліктів
- •41.Структура, функції, причини та механізми соціального конфлікту
- •42.Які соціальні конфлікти домінують в Україні?
- •43.Девіантна поведінка.Види відхилень
- •44.Предмет, об*єкт основні категорії соціології особистості
- •45.Соціалізація як процес розвитку особистості
- •46. Фактори що впливають на формування особистості
- •47. Загальна характеристика етапів соціалізації
- •48. Предмет, функції, основні категорії соціології сім*ї
- •49.Структура сім*ї.Типологія сучасних сімей
- •50. Суть, основні категорії гендерної соціології
- •51.Соціальні проблеми молоді
- •52. Соціальна суть культури, основні напрями досліджень
- •53. Об*єкт,предмет і функції соціології громадянської думки. Функції та канали висловлення громадської думки
- •54.Предмет і об*єкт соціології освіти
- •55.Освіта як соціальний інститут
- •56. Сфера освіти та її соціологічне вивчення
- •58.Соціологічне вивчення освіти
- •59.Наука як об*єкт соціологічного дослідження
- •60.Соціальні функції науки
- •61.Правова культура сучасного українського суспільства
- •62.Об*єкт та предмет соціології політики
- •63.Суть, предмет,об’єкт,функції соціології праці та зайнятості
- •64.Соціологія етносу як наука:об*єкт, предмет, методи
- •65.Соціологічне дослідження:поняття, функції, види
- •66. Що таке соціометричне дослідження?
- •67. За яких умов у соціології використовується експертне дослідження?
- •68.Класифікація методів збирання інформації
- •69 .Що дають знання соціології сучасній людині
- •70.Чим відрізняється теоретична соціологія від емпіричної?
- •71.Чи можна ототожнити поняття «суспільство» і «держава»?
- •72.Цінності, які домінують в українському суспільстві
- •73.Як ви оцінюєте процес модернізації в Україні
- •74.Змі як фактор формування громадської думки
- •75.Маргінальність соціальних груп та етапи трансформації українського суспільства
- •76.Охарактеризуйте еволюцію уявлень про суспільство як соціальну систему(Спенсер, Дюркгейм, Тіоніс, Парего)
- •77. Місце і роль еволюції у формуванні світогляду молоді
- •78.Найважливіші глобальні проблеми сучасності та шляхи їх розв*язання
- •79.Соціально-культурне середовище як фактор розвитку особистості
- •2.Методи соціології та функції
66. Що таке соціометричне дослідження?
Соціометрія – у вузькому сенсі – область соціальної психології, пов'язана з вивченням міжособистісних відносин в малих соціальних групах. Термін соціометрія виник в ХІХ столітті і позначав застосування математичних методів у соціальних науках, але таке широке розуміння терміну не прижилося. Нового значення терміну надав Г. Морено, запропонувавши спеціальну теорію та методи. Згодом методи відокремилися від теорії і зараз використовуються як незалежні. Тому часто під соціометрією розуміють методи дослідження структури міжособистісних відносин в малій соціальній групі шляхом вивчення виборів, зроблених членами групи по тих чи інших соціометричних критеріях.
Одним з основних соціометричних методів є соціометричне опитування, а соціометричним критерієм – запитання соціометричної анкети (тесту), в якій респондентам пропонується обрати одного або декількох членів досліджуваної групи (найчастіше для спільної діяльності в проективній ситуації).
67. За яких умов у соціології використовується експертне дослідження?
е - особливий різновид методу опитування, де вимоги, які застосовуються в масових опитуваннях, неприйнятні. В процесі масового опитування джерелом соціологічної інформації, яка дає оцінку тим чи іншим сторонам об'єкта дослідження, виступають і представники цього ж об'єкта. При експертному опитуванні ситуація інша. Експерти майже ніколи не виступають представниками об'єкта дослідження.
На початку, заходи та процедури експертних оцінок розроблялися головним чином для застосування футурологічної діяльності (передбачення, прогнозування), економічного планування, питань управління та наукознавства. Методологічна обумовленість застосування експертних оцінок в соціології найбільш проявляється при розгляді діагностичного аспекту експертизи. Тому, як правило, експертне оцінювання (опитування) широко використовується в розвідувальних та пробних дослідженнях для отримання попередніх даних про об'єкт, предмет аналізу, для уточнення гіпотез та завдань основного дослідження, для розробки прогнозу і доповнення та з'ясування певних процесів та явищ. Як правило, досліджують і такі ситуації, що пов'язані зі спробою прогнозувати зміну того чи іншого соціального явища, процесу, з необхідністю уявити стан предмета, який становить інтерес, або дати оцінку таким сторонам діяльності і характеристикам людей, за якими їхня самооцінка може виявитися хибною. Подібна інформація може надходити тільки від компетентних осіб - експертів, які мають глибокі знання про предмет або об'єкт дослідження.
68.Класифікація методів збирання інформації
У соціологічному дослідженні використовують такі методи збору соціологічної інформації.
1. Спостереження– фіксація реальних актів поведінки людини.
Відрізняють спостереження структурованіі неструк¬туровані.
2. Аналіз документів – це теж досить поширений метод збору інформації, що найбільш притаманний для теоретич¬них досліджень, коли синтезуються дані попередніх емпі¬ричних досліджень.
3. Опитування – це найпоширеніший метод одержання первинної ін¬формації в соціології. Виділяють такі види опи¬тувань:– інтерв’ю – коли дослідник (інтерв’юер) задає питання досліджу-ваному (респонденту), а той відповідає. Інтерв’ю може бути безпосе¬реднім (очним), коли бесіда ведеться віч-на-віч; за допомогою теле¬фону тощо, і заочним; стандар¬тизованим (за наперед розробленим планом) і нестандар¬тизованим (у формі вільної співбесіди); одноразовим і ба-гаторазовим тощо;– анкетне опитування – коли респондент письмово дає відповіді в наперед складеній дослідником анкеті, яку йому можуть вручити безпо¬середньо в руки і після запов¬нення забрати, можуть цю анкету надіс¬лати поштою або опублікувати в газеті чи журналі.– експертне опитування проводиться тоді, коли дослідникпідбирає респондентів за наперед заданими характеристиками.
4. Вибірковий метод –коли після аналізу частини (вибірки) робить¬ся висновок про ціле (генеральну су¬куп¬ність).
Отже, перелічені чотири методи збору соціологічної інформації є основними, що застосовуються соціологами. Звичайно, ними не обмежує¬ться соціологічне дослідження, є й інші методи, з’являються нові, але вони більш специ¬фічні і не мають такого широкого, загального поширен¬ня.