39.Соцыал.Організації,суть, види, функції

40.Предмет і категорії соціології конфлікту.Типи конфліктів

Предметом соціології конфлікту є його сутність і суб’єкти, закономірності й випадковості виникнення й розвитку, механізм і фази перебігу, соціальні, політичні й економічні наслідки, шляхи і методи розв’язання або запобігання конфлікту.

Соціологія конфлікту найчастіше послуговується такими категоріями, як «конфлікт», «соціальний конфлікт», «гострота конфлікту», «тривалість конфлікту», «конфліктанти», «межі конфлікту». Найуживанішою є категорія «конфлікт». Він є складною взаємодією, спрямованою на розвиток і вирішення протиріч, суперечностей, які неможливо вирішити без зміни чинників цієї взаємодії. Найчастіше конфлікт виявляє себе в соціальному середовищі, постаючи як соціальний конфлікт.

Найчастіше виникають такі чотири типи конфліктів:• внутрішньоособистісні (інтраперсональні), які виникають на рівні однієї особистості (наприклад на рівні безпосередньо викладача або студента);

• міжособистісні (інтерперсональні), які виникають між двома особистостями (наприклад між двома студентами);

• внутрішньогрупові (інтрогрупові), які виникають всередині групи, зокрема між конкретною особою і групою;

• міжгрупові (інтергрупові), які виникають між соціальними групами, причому як всередині організації, так і за її взаємодії з оточенням (наприклад, між двома підрозділами в організації).

41.Структура, функції, причини та механізми соціального конфлікту

Структура конфлікту 1. Сторони, що конфліктують. У соціальному конфлікті беруть участь щонайменше дві сторони (конфліктанти).   2. Зона конфліктної взаємодії. Конфлікт виникає лише за наявності предмета суперечки, який зумовлює зону взаємодії його учасників   3. Уявлення про ситуацію. Кожний з конфліктантів має власне уявлення про всі обставини, що спровокували та супроводжують конфлікт.    4. Причини, мотиви. Кількість їх може бути необмеженою. 5. Умови, за яких відбувається конфлікт.   6. Дії. За конфліктної ситуації дії кожної зі сторін заважають іншій досягти мети й оцінюються як ворожі.

За своєю природою конфлікт може бути носієм як конструктивних, так і деструктивних тенденцій, що зумовлює його позитивні та негативні функції. До позитивних відносять:    — сигналізування про осередки соціальної напруги

   — інноваційна — сприяє розвиткові суспільства завдяки трансформації сталих форм, руйнуванню нежиттєздатних структур;    — консолідуюча (інтегративна) — полягає в об´єднанні людей

   — активізація соціальних зв´язків

   — комунікативна — їй передує усвідомлення учасниками конфлікту власних та чужих інтересів;

   — зняття психологічної напруги   негативні функції конфлікту як соціального явища:    — дестабілізуюча

   — дезінтегруюча — спричиняє послаблення соціальних зв´язків у суспільстві

   — аксіологічна — втілюється у загостреному сприйнятті

Причини.1Протилежні орієнтації сторін — суб´єктів взаємодії.   2. Різноспрямованість ідеологічних засад. 3. Різновекторність соціально-економічних орієнтацій. 4. Суперечності між елементами соціальної структури.

   Чинники конфліктів класифікують за різними критеріями. Найчастіше ними є інформація, структура, цінності, відносини, поведінка.    1. Інформаційні чинники. Йдеться про неповноцінне інформування учасників взаємодії   2. Структурні чинники. Вони стосуються формальної чи неформальної організації соціальної групи: влади і керівництва   3. Ціннісні чинники. Вони виявляються у зв´язку з порушенням ціннісних принципів та відчуття стабільності. 4. Чинники, пов´язані із задоволенням (незадоволенням) взаємодією (її відсутністю) сторін. 5. Поведінкові чинники.