- •1.Об*єкт та предмет соціології. Поняття соціального.
- •2. Методи соціології та функції.
- •3.Структура системи соціологічного знання.
- •4.Суть та класифікація соціологічних законів.
- •5.Суть та типологія соціологічних категорій.
- •6.Місце соціології у системі суспільних наук.
- •7.Винекнення і розвиток соціології як окремої науки.
- •8.Макро і мікросоціологія.
- •9.Основні етапи і напрями загальноєвропейської соціології 20ст.
- •10. Становлення та розвиток соціології в Україні.
- •12.Еволюціоністська соціологія Спенсера.
- •13.Соціологічна концепція Дюркгейма.
- •14.Розуміюча соціологія Вебера.
- •15.Соціологія марксизму про економічні детермінанти історичного розвитку суспільства.
- •17. Соціальні рухи. Їх природа та типи.
- •18.Соціальні процеси, суть та різновиди.
- •19.Прогрес та регрес соціального розвитку.
- •20.Розвиток соціології наприкінці 19-на початку 20ст
- •21.Суспільство як соціальна система, його критерії
- •22.Основні елементи суспільної системи
- •23.Типологізація суспільств
- •24.Концепції походження суспільства
- •25.Модернізація, її суть та види
- •26.Загальна характеристика соціальної структури суспільства
- •27.Особливості сучасного суспільства
- •28.Соціальні процеси в сучасному суспільстві
- •29.Трансформація соціальної структури українського суспільства
- •30.Проблематика досліджень вітчизняної соціології
- •31.В чому полягає суть понять «соціальний статус»та «соціальна роль»
- •32.Соціальна мобільність
- •33.Поняття та суть соціальної стратифікації та її суспільне значення
- •34. Теорії соціальної стратифікації
- •35.Суть і механізми соціальної дії
- •36.Зміст і характерні ознаки соціальної взаємодії
- •37. Поняття та особливості соціальних відносин
- •38.Соціальні інститути, їх види, функції
- •39.Соцыал.Організації,суть, види, функції
- •40.Предмет і категорії соціології конфлікту.Типи конфліктів
- •41.Структура, функції, причини та механізми соціального конфлікту
- •42.Які соціальні конфлікти домінують в Україні?
- •43.Девіантна поведінка.Види відхилень
- •44.Предмет, об*єкт основні категорії соціології особистості
- •45.Соціалізація як процес розвитку особистості
- •46. Фактори що впливають на формування особистості
- •47. Загальна характеристика етапів соціалізації
- •48. Предмет, функції, основні категорії соціології сім*ї
- •49.Структура сім*ї.Типологія сучасних сімей
- •50. Суть, основні категорії гендерної соціології
- •51.Соціальні проблеми молоді
- •52. Соціальна суть культури, основні напрями досліджень
- •53. Об*єкт,предмет і функції соціології громадянської думки. Функції та канали висловлення громадської думки
- •54.Предмет і об*єкт соціології освіти
- •55.Освіта як соціальний інститут
- •56. Сфера освіти та її соціологічне вивчення
- •58.Соціологічне вивчення освіти
- •59.Наука як об*єкт соціологічного дослідження
- •60.Соціальні функції науки
- •61.Правова культура сучасного українського суспільства
- •62.Об*єкт та предмет соціології політики
- •63.Суть, предмет,об’єкт,функції соціології праці та зайнятості
- •64.Соціологія етносу як наука:об*єкт, предмет, методи
- •65.Соціологічне дослідження:поняття, функції, види
- •66. Що таке соціометричне дослідження?
- •67. За яких умов у соціології використовується експертне дослідження?
- •68.Класифікація методів збирання інформації
- •69 .Що дають знання соціології сучасній людині
- •70.Чим відрізняється теоретична соціологія від емпіричної?
- •71.Чи можна ототожнити поняття «суспільство» і «держава»?
- •72.Цінності, які домінують в українському суспільстві
- •73.Як ви оцінюєте процес модернізації в Україні
- •74.Змі як фактор формування громадської думки
- •75.Маргінальність соціальних груп та етапи трансформації українського суспільства
- •76.Охарактеризуйте еволюцію уявлень про суспільство як соціальну систему(Спенсер, Дюркгейм, Тіоніс, Парего)
- •77. Місце і роль еволюції у формуванні світогляду молоді
- •78.Найважливіші глобальні проблеми сучасності та шляхи їх розв*язання
- •79.Соціально-культурне середовище як фактор розвитку особистості
- •2.Методи соціології та функції
35.Суть і механізми соціальної дії
Дія соціальна - форма або спосіб розв'язання соціальних проблем і суперечностей, в основу яких покладено зіткнення інтересів і потреб основних соціальних сил певного суспільства. У широкому розумінні до соціальної дії. належить будь-яка акція, вчинена соціальним суб'єктом для забезпечення своїх інтересів і потреб у певній соціо-культурній ситуації. В соціологічній літературі поширено вузьке тлумачення соціальної дії як поведінки суб'єкта, що діє орієнтовано на дію інших суб'єктів і взаємодіє з ними. Саме такого розуміння соціальної дії дотримуються фундатори впливової в соціології теорії соціальної дії М. Вебер, Ф. Знанецький, Т. Парсонс.
За Вебером, соціальна дія передбачає дві необхідні ознаки: 1) суб'єктивну мотивацію суб'єкта, що діє (індивіда, групи, організації), та 2) орієнтацію на минулу, теперішню або очікувану в майбутньому поведінку інших суб'єктів, що діють. У вузькому розумінні соціальної дії наголос робиться на її інтеракційному аспекті, який для певних випадків справді має конституююче значення. Проте інтеракційний аспект не вичерпує усіх вимірів соціальної дії, осторонь лишаються, наприклад, її об'єктивні параметри (енергетичні та інформаційні джерела соціальної дії, наявні умови її перебігу тощо), які існують або складаються незалежно від інтер-суб'єктивних контактів суб'єктів, що діють. Соціальна дія є складним структурним процесом, у якому виокремлюються різноманітні його аспекти й фази: суб'єкти, що діють, власне дія, її джерела, орієнтація, умови та результати. Важливе значення для соціальної дії має ціннісно-нормативна структура суспільства, яка виступає як регулятивний комплекс, що скеровує й координує її орієнтацію і перебіг за певних умов.
36.Зміст і характерні ознаки соціальної взаємодії
Під соціальною взаємодієюв соціології розуміється форма соціальної комунікації чи спілкування, що являє собою систему соціальних дій щонайменше двох осіб чи соціальних спільнот, або індивіда і соціальної спільноти. Більше того, соціальна взаємодія— це будь-яка поведінка індивіда чи групи індивідів, що має значення для інших індивідів і груп індивідів чи суспільства в цілому в даний момент і в майбутньому.
Категорія "соціальна взаємодія " виражає характер і зміст відносин між людьми і соціальними групами як постійними носіями якісно різних видів соціальної діяльності, що розрізняються за соціальними позиціями (статусами) і соціальними ролями (функціями). Незалежно від того, в якій сфері життєдіяльності суспільства (економічній, політичній, духовній тощо) має місце взаємодія, вона завжди є соціальною за своїм характером, оскільки виражає зв´язки між індивідами і групами індивідів, тобто зв´язки, що опосередковувані цілями, які кожна із взаємодіючих сторін переслідує.
Соціальні взаємодії мають також об´єктивну і суб´єктивну сторони. Об´єктивна сторона соціальної взаємодії — це зв´язки, незалежні від окремих особистостей, але які опосередковують і контролюють зміст і характер їх взаємодії. Суб´єктивна сторона соціальної взаємодії — це свідоме ставлення індивідів одне до одного, засноване на взаємних екс-пектаціях (очікуваннях) відповідної поведінки.