- •1.Об*єкт та предмет соціології. Поняття соціального.
- •2. Методи соціології та функції.
- •3.Структура системи соціологічного знання.
- •4.Суть та класифікація соціологічних законів.
- •5.Суть та типологія соціологічних категорій.
- •6.Місце соціології у системі суспільних наук.
- •7.Винекнення і розвиток соціології як окремої науки.
- •8.Макро і мікросоціологія.
- •9.Основні етапи і напрями загальноєвропейської соціології 20ст.
- •10. Становлення та розвиток соціології в Україні.
- •12.Еволюціоністська соціологія Спенсера.
- •13.Соціологічна концепція Дюркгейма.
- •14.Розуміюча соціологія Вебера.
- •15.Соціологія марксизму про економічні детермінанти історичного розвитку суспільства.
- •17. Соціальні рухи. Їх природа та типи.
- •18.Соціальні процеси, суть та різновиди.
- •19.Прогрес та регрес соціального розвитку.
- •20.Розвиток соціології наприкінці 19-на початку 20ст
- •21.Суспільство як соціальна система, його критерії
- •22.Основні елементи суспільної системи
- •23.Типологізація суспільств
- •24.Концепції походження суспільства
- •25.Модернізація, її суть та види
- •26.Загальна характеристика соціальної структури суспільства
- •27.Особливості сучасного суспільства
- •28.Соціальні процеси в сучасному суспільстві
- •29.Трансформація соціальної структури українського суспільства
- •30.Проблематика досліджень вітчизняної соціології
- •31.В чому полягає суть понять «соціальний статус»та «соціальна роль»
- •32.Соціальна мобільність
- •33.Поняття та суть соціальної стратифікації та її суспільне значення
- •34. Теорії соціальної стратифікації
- •35.Суть і механізми соціальної дії
- •36.Зміст і характерні ознаки соціальної взаємодії
- •37. Поняття та особливості соціальних відносин
- •38.Соціальні інститути, їх види, функції
- •39.Соцыал.Організації,суть, види, функції
- •40.Предмет і категорії соціології конфлікту.Типи конфліктів
- •41.Структура, функції, причини та механізми соціального конфлікту
- •42.Які соціальні конфлікти домінують в Україні?
- •43.Девіантна поведінка.Види відхилень
- •44.Предмет, об*єкт основні категорії соціології особистості
- •45.Соціалізація як процес розвитку особистості
- •46. Фактори що впливають на формування особистості
- •47. Загальна характеристика етапів соціалізації
- •48. Предмет, функції, основні категорії соціології сім*ї
- •49.Структура сім*ї.Типологія сучасних сімей
- •50. Суть, основні категорії гендерної соціології
- •51.Соціальні проблеми молоді
- •52. Соціальна суть культури, основні напрями досліджень
- •53. Об*єкт,предмет і функції соціології громадянської думки. Функції та канали висловлення громадської думки
- •54.Предмет і об*єкт соціології освіти
- •55.Освіта як соціальний інститут
- •56. Сфера освіти та її соціологічне вивчення
- •58.Соціологічне вивчення освіти
- •59.Наука як об*єкт соціологічного дослідження
- •60.Соціальні функції науки
- •61.Правова культура сучасного українського суспільства
- •62.Об*єкт та предмет соціології політики
- •63.Суть, предмет,об’єкт,функції соціології праці та зайнятості
- •64.Соціологія етносу як наука:об*єкт, предмет, методи
- •65.Соціологічне дослідження:поняття, функції, види
- •66. Що таке соціометричне дослідження?
- •67. За яких умов у соціології використовується експертне дослідження?
- •68.Класифікація методів збирання інформації
- •69 .Що дають знання соціології сучасній людині
- •70.Чим відрізняється теоретична соціологія від емпіричної?
- •71.Чи можна ототожнити поняття «суспільство» і «держава»?
- •72.Цінності, які домінують в українському суспільстві
- •73.Як ви оцінюєте процес модернізації в Україні
- •74.Змі як фактор формування громадської думки
- •75.Маргінальність соціальних груп та етапи трансформації українського суспільства
- •76.Охарактеризуйте еволюцію уявлень про суспільство як соціальну систему(Спенсер, Дюркгейм, Тіоніс, Парего)
- •77. Місце і роль еволюції у формуванні світогляду молоді
- •78.Найважливіші глобальні проблеми сучасності та шляхи їх розв*язання
- •79.Соціально-культурне середовище як фактор розвитку особистості
- •2.Методи соціології та функції
21.Суспільство як соціальна система, його критерії
Соціальна система — цілісне утворення, основним елементом якого є люди, їх зв'язки, взаємодії та взаємовідносини, соціальні інститути та організації, соціальні групи та спільноти, норми і цінності.
"Суспільство" є буденним поняттям, зміст якого більшість людей ніколи не намагається сформулювати. Суспільство оточує нас постійно. Інтуїція з приводу суспільства підказує нам три узагальнених уявлення:
1) суспільство — це люди (тобто це не одна людина);
2) ці люди чимось об'єднані, що дає змогу відрізняти "наших" від "не-наших";
3) для людини суспільство є необхідним (і вигідним).
1 - територія - місце, де розселяються люди, де виникають і діють соціальні зв'язки. Це основа соціального простору, де формуються, розвиваються відносини та взаємодії індивідів.
2 - здатність підтримувати і відтворювати високу інтенсивність внутрішніх зв'язків - іншими словами, міжособистісна взаємодія, наявність колективної (ширше - суспільної) свідомості, спільної волі (Дюркгейм); існування системи цінностей, завдяки якій кожен Індивід дотримується певних норм суспільної життєдіяльності і внаслідок чого зберігається єдність суспільства;
З - із вищеназваного випливає наявність певної соціальної структури - це різні соціальні утворення, зв'язки, відносини, соціальні спільності, соціальні інститути тощо.
22.Основні елементи суспільної системи
Найважливішими елементами суспільства як соціетальної системиє його економічна, соціальна, політична й ідеологічна (чи духовна) структури, взаємодія елементів яких інституціалізує їх у соціальні системи (економічну, соціальну, політичну, ідеологічну тощо). Кожна з цих соціальних систем посідає визначене місце в суспільстві і виконує у ньому чітко окреслені функції. Наприклад,економічна система виконує функцію виробництва, обміну і розподілу матеріальних благ, соціальна— функцію соціалізації індивідів, політична — функцію соціального управління і контролю,ідеологічна (чи духовна) — функцію виробництва д уховних цінностей.
23.Типологізація суспільств
Типологізація суспільств — це класифікація суспільств на основі визначення найважливіших і найсуттєвіших ознак, типових рис, які відрізняють одні суспільства від інших.
У науковій літературі можна зустріти найрізноманітніші критерії та підходи до типологізації суспільств.
Якщо за основу типологізації брати критерій чисельності рівнів управління і ступінь соціальної диференціації, то суспільства можна поділити на прості та складні. У простих суспільствах немає правителів і підкорених, багатих і бідних, класів та держави. Для них характерна родоплемінна організація суспільства. У складних суспільствах існує соціальне розшарування, поділ на тих, що управляють, і тих, ким управляють.
За способами здобуття засобів до існування суспільства поділяють на такі чотири типи: суспільство мисливців і збирачів, скотарське суспільство, аграрне суспільство та традиційні держави або цивілізації [2, с. 34].
Суспільство мисливців і збирачів виникло 50 тис. р. до н.е. та складались з малих груп або племен, які добувають собі засоби до прожитку полюванням, риболовлею та збиранням їстівних рослин. У них відсутня нерівність. Матеріальні речі, яких вони потребують, обмежуються зброєю для полювання, інструментами для копання землі та будівництва осель, пастками. Соціальна різниця обмежується віком і статтю. Таким чином, вони багато в чому співпадають з простими суспільствами. Ці культури досі існують у деяких частинах світу, зокрема у джунглях Бразилії та Нової Гвінеї, засушливих територіях Африки. Проте більшість мисливських та збиральних культур були зруйновані або поглинуті в процесі розповсюдження західної культури, а ті, які залишились, навряд чи довго протримаються.
