42 Розряди займенників за значенням

№пор.	Група (розряд)	Значення	Приклади
1	Особові	Указують на осіб, інших істот, предмети, явища	я, ми, ти, ви; він, вона, воно, вони.
2	Зворотний	Указує на того, хто виконує дію	себе (не має форми називного відмінка)
3	Відносні	Виконують функцію сполучних слів у складних реченнях	хто, що, який, чий, котрий, скільки
4	Питальні	Слугують для оформлювання запитання про особу, предмет, ознаку, кількість	хто? що? який? чий? котрий? скільки?
5	Заперечні	Указують на відсутність особи, предмета, ознак, кількості	ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий, ніскільки
6	Присвійні	Указують належність предмета особі	мій, твій, свій, наш, ваш, їхній, її, його
7	Вказівні	Вказують на предмет, ознаку, кількість	той, цей, такий, стільки
8	Означальні	Вказують на узагальнену ознаку предмета, явища	весь, всякий, сам, самий, кожний, інший, жодний
9	Неозначені	Вказують на невизначеність особи, предмета, ознаки, кількості	дехто, дещо, деякий, хтось, щось, якийсь, хто-небудь, що-небудь, будь-хто, будь- що, будь-який, абихто, абищо, абиякий, хтозна-що, казна-що, казна-хто, невідь- хто, невідь-що, невідь-який

43) Розряди займенників за співвідношенням з іншими частинами мови

За значенням і граматичними ознаками займенникові слова неоднотипні, вони поділяються на групи. За співвідношенням з іншими частинами мови розрізняють іменникові (узагальнено-предметні), прикметникові (узагальнено-якісні), числівникові (узагальнено-кількісні) і прислівникові (узагальнено-адвербіальні) займенники. Два останні традиційно розглядають як відповідні значеннєві розряди у складі числівника і прислівника.

Займенники, співвідносні з назвами предметів (іменникові)	Займенники, співвідносні з назвами ознак (прикметникові)	Займенники, співвідносні з назвами кількості (числівникові)
Я, ти, ми, ви, він, вона, воно, вони, себе, хто, що, хтось, щось, абихто, абищо, дехто, дещо, хто-небудь, що-небудь, будь-хто, будь-що, казна-хто, казна-що, ніхто, ніщо.	Мій, твій, свій, наш , ваш, їхній, той, цей, такий, весь, кожний, сам, самий, інший, який, чий, якийсь, чийсь, абиякий, абичий, деякий, дечий, який-небудь, будь-який, будь-чий, казна-який, казна-чий, ніякий, нічий.	Скільки, стільки, котрий, котрийсь, котрий-небудь, нікотрий.

45) Відмінювання займенників

1. Особливістю відмінювання особових займенників є те, що під час відмінювання у них змінюється не тільки закінчення, а й основа: я – мене –мені – мене – мною – на мені. Особливістю відмінювання особових займенниківвін, вона, воно, вониє поява у них після прийменників та в орудному відмінку початкового звукан-, наприклад:він – його (нього) – йому – його (нього) – ним – на ньому (на нім); вона – її ( неї) – їй – її (неї) – нею – на ній.

Після прийменників, що вимагають давального відмінка (завдяки, всупереч, наперекір, назустріч, вслід, на противагу), займенники вживаються безн:завдяки їм, назустріч їй, всупереч йому.

2. Зворотний займенник себене має форм називного відмінка, роду, множини. Відмінюється як особовий займенник другої особити: -, себе – собі – себе – собою – собі.

3. Вказівні займенники той (та, те), отой (ота, оте), такий (така, таке), отакий (отака, отаке), цей (ця, ці)відмінюються подібно до прикметників твердої групи. Займенники жіночого родута, цяв родовому і орудному відмінках однини мають такі форми:тієї (тої) – цієї (цеї) – тією (тою) – цією (цею).

Займенники той, цейіте, цеу місцевому відмінку однини мають паралельні форми:на тому – на тім, на цьому – на цім.

4. Присвійні займенники наш, вашвідмінюється аналогічно до прикметників твердої групи, а займенникїхній– до прикметників м’якої. Перед закінченням-ого, -омупишеться м’який знак:їхній – їхнього – їхньому – їхній (їхнього) – їхнім – на їхньому.

5. Означальний займенник весь(увесь) відмінюється як прикметники м’якої групи, а в орудному відмінку множини закінчуються на–іма (всіма).Займенникикожний (кожен), жодний (жоден), всякий (всяк), інший, самий (сам)відмінюються як прикметники твердої групи:кожний – кожного – кожному – кожний (кожного) – кожним – кожному.

6. Для відмінювання займенників хто, що, хтось, щось, дехто, дещо, будь-хто, будь-що, хто-небудь, що-небудь, ніхто, ніщохарактерний суплетивізм:дехто – декого – декому – декого – деким – на декому.У неозначених займенниківякийсьічийсьу родовому і знахідному відмінках множини з’являється вставнийо:якихось, чиїхось; так само утворюється друга форма орудного відмінка займенниківхтосьіщось,кимсь ікимось,чимсьічимось.

У прийменникових формах заперечних займенників усі складові частини пишуться окремо, наприклад: ні до кого, ні з ким, ні на кому, ні з ким.

7. Відносний займенник чиймає у давальному і місцевому відмінках паралельні форми:чий – чийого – чийому (чиєму) – чий (чийого) – чиїм – на чийому (чиїм).