24 Несловесні засоби спілкування

Несловесну інформацію вивчають паралінгвістика і паракінесика. Допаралінгвістики належать усі ті способи передачі інформації, які пов'язані зі звучанням мови: акустичні характеристики голосу (тембр), паузи тощо. Допаракінесики належать жести і міміка.

Тембрголосу впливає на сприймання інформації. Деренчливий чи писклявий голос втомлює слухача, а голос приємного тембру привертає увагу. Крім того, уміння володіти тембром може вносити додаткові відтінки до інформації.

Інтонація. Розповідають, що один італійський актор, перебуваючи на гастролях у Польщі, де мав незрівнянний успіх, поза програмою, викликаний на біс, прочитав якийсь монолог. Слухачам здалося, що це був монолог страшного злочинця, який зараз розкаюється у скоєному і щиро просить прощення. Зал перейнявся таким співчуттям до «героя», що в багатьох із слухачів на очах з'явилися сльози. Потім з'ясувалося, що, не підготувавши запасного номера, артист вимовляв по-італійському цифри від одиниці до сотні. За допомогою інтонації можна допротилежного змінити зміст фрази.

Глибоке смислове навантаження в мовленні мають паузи. Це здається парадоксом: людина мовчить, а інформація слухачам поступає. Невипадково Цицерон зауважив: «Найсильніший крик — у мовчанні».

Що стосується паракінесики, то варто назвати такий факт: антропологи виявили, що людське тіло може приймати до тисячі найрізноманітніших стійких поз, значна частина яких має чітко виражене комунікативне призначення.Міміка і жестипідсилюють інформацію, а іноді створюють певний підтекст, навіть антонімічно переосмислюють сказані слова, що мова дана для того, щоб приховувати думки. Не треба упускати з уваги й те, що у спонтанному мовленні, коли важко підшукати потрібне слово, його заміняють жестом.

Міміка і жести мають і національну специфіку; це засвідчує створення останнім часом словників жестів і міміки (наприклад: Акишина А. А., Кано X., Акишина). Майбутній учитель повинен бути обізнаний з невербальними знаковими системами, щоб ефективно й цілеспрямовано використовувати в своїй педагогічній роботі другий канал інформації.

Мова як своєрідна семіотична система є поліфункціональною, багаторівневою і глобальною за значенням. Це вторинна природна багатовимірна динамічна система, яку супроводжують невербальні системи знаків.

26) Синонімія і точність слововживання

Синонімія - повний або частковий збіг значень двох чи кількох слів; подібність слів, морфем, фразеологічних одиниць за значенням при відмінності їх звукової форми

Точність слововживання — це ступінь відповідності значення слова у повідомленні його значенню в тлумачному словнику.

29Нормативність уживання форм роду іменників:спільний і подвійний рід

1. Деякі іменники в українській мові мають дублетні форми роду: зал – зала, тезис – теза, клавіш – клавіша, сусід – сусіда.

Нерідко рід іменників сприяє розрізненню значень слів, порівняймо:друкар – друкарка, пілот – пілотка, секретар – секретарка, адрес – адреса.

 Існує в мові значна група іменників спільного роду, які в одній і тій же формі вживаються зі значенням двох родів: чоловічого і жіночого, чоловічого і середнього, жіночого і середнього.

В українській мові значення подвійного роду мають іменники на -а- назви осіб, які виступають як слова чоловічого і жіночого роду залежно від статі, яку вони називають. Це такі слова, як:роботяга, білоручка, соня, нікчема, тихоня та ін. До іменників подвійного роду належать і деякі назви осіб на -о-:ледащо (ч. і с.), базікало (ч. і ж.),сонько (ч. і ж.). Іменники спільного роду використовуються в розмовно-побутовому мовленні.