- •6) Ознаки літературної мови
- •11)Орфоепічні норми української мови
- •15) Суть і типи професійного мовлення
- •16)Етика усного професійного спілкування
- •19)Головні закони риторики
- •20) Типи промов за знаковим оформленням та закріпленням
- •21 Способи підготовки до публічного мовлення
- •24 Несловесні засоби спілкування
- •26) Синонімія і точність слововживання
- •29Нормативність уживання форм роду іменників:спільний і подвійний рід
- •33) Клична форма іменників
- •42 Розряди займенників за значенням
- •43) Розряди займенників за співвідношенням з іншими частинами мови
- •45) Відмінювання займенників
- •49) Вхивання збірних числівників
- •1. Схиляння складових і складних кількісних числівників.
- •2. Схиляння складених порядкових числівників.
- •3. Збірні числівники.
- •57)Словотвірні норми
- •61)Норми творення прикметників та дієприкметників
- •62) Лексикографія як розділ мовознавства
- •63Типологія словників
- •77 Правила вживання апострофа
- •82 Правопис прізвищ та географічних назв
- •86 Термін та його ознаки
- •15. Термін та його ознаки
16)Етика усного професійного спілкування
Незалежно від змісту розмови мовці послуговуються висловлюваннями, що включають певні етикетні знаки. Вони й становлять тематичні об'єднання різних за структурою мовних одиниць (слів, словосполучень, речень) на ознаку:
— привітання (Добрий день! Доброго ранку! Добрий вечір! Вітаю Вас! Мої щирі вітання! Радий вас привітати!);
— подяки (Прийміть мою найщирішу вдячність! Дозвольте висловити Вам подяку! Щиро вдячний! Спасибі, Ви дуже люб’язні!);
— вибачення (Вибачте! Прошу вибачення! Прошу вибачити! Мені дуже шкода, вибачте! Перепрошую! Даруйте мені!);
— відмови (На жаль, не можу..., Мені дуже шкода, але..., З радістю допоміг би, проте..., Мені незручно відмовляти, однак...);
— прощання (До побачення! Прощавайте! Бувайте здорові! На все добре! До зустрічі! До завтра! Побачимося завтра!) тощо.
Науковцями розроблено основні постулати безконфліктного спілкування, яке є частиною сучасної корпоративної культури:
— постулат семантичного зв'язку (наявність загальної теми);
— новизна інформації у викладі поглядів на проблему;
— уникання зайвої деталізації;
— постулат детермінізму (знання причинно-наслідкових відношень, явищ, подій);
— постулат тотожності (наявність спільної вихідної точки для обох співрозмовників);
— обізнаність із минулим;
— прогнозування майбутнього;
— істинність у словах і діях, словах і реаліях.
19)Головні закони риторики
ерший закон (концептуальний) формує й розвиває в людини вміння всебічно аналізувати предмет дослідження й вибудовувати систему знань про нього (задум і концепцію).
Другий закон (закон моделювання аудиторії) формує й розвиває в людини вміння вивчати в системі три групи ознак, які визначають «портрет» будь-якої аудиторії:
соціально-демографічні;
соціально-психологічні;
індивідуально-особистісні.
Третій закон (стратегічний) формує й розвиває в людини вміння розробляти програму діяльності на основі створеної концепції з урахуванням психологічного портрета аудиторії:
визначення цільової установки діяльності (навіщо?);
виявлення й дослідження суперечностей у досліджуваних проблемах;
формування тези (головної думки, власної позиції).
Четвертий закон (тактичний) формує й розвиває в людини вміння працювати з фактами та аргументами, а також активізувати мислиннєву діяльність співрозмовників (аудиторії), тобто створити атмосферу інтелектуальної й емоційної співтворчості.
П’ятий закон (мовленнєвий) формує й розвиває в людини вміння володіти мовленням (одягати свою думку в дієву словесну форму).
Шостий закон (закон ефективної комунікації) формує й розвиває в людини вміння встановлювати, зберігати та закріплювати контакт з аудиторією як необхідну умову успішної реалізації продукту мислиннєво-мовленнєвої діяльності.
Сьомий закон (системно-аналітичний) формує й розвиває в людини вміння рефлексувати (виявляти й аналізувати власні відчуття з метою навчитися робити висновки з помилок і нарощувати цінний життєвий досвід) і оцінювати діяльність інших, тобто визначатися, як допомогти іншому ефективніше здійснювати його діяльність, а також навчитися наслідувати цінний досвід іншого.
