- •Аннотація
- •Розділ 1. Поняття та зміст загальної теорії національної безпеки (націобезпекознавства)
- •1. Необхідність формування націобезлекознавства
- •2. Сутність і зміст націобезпекознавства
- •3. Міждисциплінарний підхід до формування націобезпекознавства
- •4. Основні категорії націобезпекознавства
- •5. Націобезпекознавство в системі наук
- •6. Архітектура наукового підходу до вивчення складових національної безпеки
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 2. Управління національною безпекою україни
- •1. Система забезпечення національної безпеки України
- •1.1. Поняття, зміст і призначення системи забезпечення національної безпеки
- •1.2. Мета, завдання і функції системи забезпечення національної безпеки України
- •1.3. Принципи побудови та функціонування системи забезпечення національної безпеки
- •1.4. Сили та засоби забезпечення національної безпеки України
- •1.5. Гарантії ефективного управління національною безпекою
- •1.6. Структура системи забезпечення національної безпеки
- •2. Система управління національною безпекою України
- •2.1. Поняття системи управління національною безпекою
- •2.2. Структура системи управління національною безпекою
- •2.3. Компетенція Президента України у забезпеченні національної безпеки України
- •2.5. Конституційні засади організації та діяльності Кабінету Міністрів України в сфері управління національною безпекою
- •2.6. Компетенція Верховної Ради України в сфері забезпечення національної безпеки
- •2.7. Конституційний Суд України
- •2.8. Суди загальної юрисдикції
- •2.9. Прокуратура України
- •2.10. Національний банк України
- •2.11. Компетенція центральних органів виконавчої влади у забезпеченні національної безпеки
- •3. Сили забезпечення національної безпеки України
- •3.1. Роль овс України в управлінні національною безпекою
- •3.2. Роль Внутрішніх військ мвс України в управлінні національною безпекою
- •3.3. Роль Служби безпеки України в управлінні національною безпекою
- •3.4. Роль Державної прикордонної служби України в управлінні національною безпекою
- •3.5. Роль Державної митної служби в управлінні національною безпекою
- •3.6. Компетенція Збройних Сил України в управлінні національною безпекою
- •3.7. Завдання Управління державної охорони України у сфері управління національною безпекою
- •3.8. Війська цивільної оборони в управлінні національною безпекою
- •4. Роль сил спеціального призначення у забезпеченні національної безпеки України
- •Висновок
- •Висновки
- •3. Розробіть механізм взаємоузгодження інтересів особи, суспільства і держави. Розділ 3. Право і національна безпека україни
- •1. Поняття та зміст нормативно-правового забезпечення національної безпеки
- •2. Роль права в забезпеченні національної безпеки
- •3. Методологія формування правового поля забезпечення національної безпеки України
- •3.1. Завдання законодавства про національну безпеку
- •3.2. Причини гальмування процесу формування нормативно-правового фундаменту забезпечення національної безпеки
- •3.3. Принципи формування нормативно-правового поля забезпечення національної безпеки
- •3.4. Засоби забезпечення законотворчої діяльності
- •4. Методологія формування Концепції національної безпеки України
- •4.1. Історичні корені формування. Концепції національної безпеки України
- •4.2. Поняття та зміст Концепції національної безпеки
- •4.3. Класифікація Концепцій національної безпеки
- •5. Основні підходи до формування доктрин національної безпеки
- •6. Основні положення Закону України "Про основи національної безпеки України"
- •7. Модель ієрархічної системи нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини в сфері національної безпеки
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 4. Інформаційна безпека україни
- •1. Поняття та зміст інформаційної безпеки
- •2. Характеристика загроз інформаційній безпеці системи державного управління
- •2.1. Поняття інформаційної війни
- •2.2. Поняття та види загроз національним інтересам та національній безпеці в інформаційній сфері
- •2.3. Класифікація загроз
- •3. Теоретичні аспекти формування та функціонування системи забезпечення інформаційної безпеки України
- •3.1. Поняття системи забезпечення інформаційної безпеки
- •3.2. Мета функціонування, завдання системи забезпечення інформаційної безпеки
- •3.3. Методи забезпечення інформаційної безпеки
- •4. Державна політика національної безпеки а інформаційній сфері
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 5. Геополітична безпека та її стан на сучасному етапі
- •1. Поняття та зміст геополітики
- •1.1. Поняття геополітики
- •1.2. Джерела геополітики
- •1.3. Предмет геополітики
- •1.4. Основні закони геополітики
- •2. Поняття геополітичної безпеки
- •3. Загальна характеристика України як суб'єкта геополітики
- •4. Сучасні загрози геополітичній безпеці
- •5. Система забезпечення геополітичної безпеки
- •6. Пріоритетні напрями забезпечення геополітичної безпеки
- •Розділ 6. Екологічна безпека україни
- •1. Поняття і зміст екологічної безпеки
- •1.1. Понятійно-категоріальний апарат екологічної безпеки
- •1.2. Екологічні закони та головні принципи екологічної безпеки
- •1.3. Основні риси та критерії екологічної безпеки Екологічній безпеці властиві певні риси.
- •2. Поняття та види загроз національній безпеці в екологічній сфері
- •3. Система екологічної безпеки
- •3.1. Головна мета системи екологічної безпеки України
- •3.2. Національні інтереси України в екологічній сфері
- •3.3. Державна система забезпечення екологічної безпеки
- •4. Напрями забезпечення національної безпеки в екологічній сфері
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 7. Воєнна безпека україни в умовах євроінтеграції
- •1. Основні загрози воєнній безпеці України
- •1.1. Воєнна небезпека і воєнні загрози. Джерела і характерні ознаки
- •1.2. Чинники, що впливають на ступінь воєнної небезпеки і характер військових загроз для України
- •1.3. Існуючі та прогнозовані загрози воєнній безпеці України
- •Висновки
- •2.1. Система забезпечення воєнної безпеки і умови її формування
- •2.2. Складові системи воєнної безпеки і їх повноваження
- •2.3. Аналіз стану системи воєнної безпеки
- •3. Перспективи розвитку і шляхи вдосконалення системи воєнної безпеки України
- •3.1. Основні напрями реформування Збройних сил України
- •3.2. Особливості реформування Збройних сил України
- •3.3. Проблеми реформування Збройних сил України
- •Висновки
- •Розділ 8. Стратегії національної безпеки зарубіжних країн
- •1. Стратегія національної безпеки сша
- •2. Управління національною безпекою в Китаї
- •3. Політика безпеки Німеччини
- •4. Політика національної безпеки Франції
- •5. Державна стратегія національної безпеки Японії у XXI столітті
- •6. Концепція національної безпеки Монголії
- •7. Концепція національної безпеки Республіки Молдова
- •8. Концепція національної безпеки Республіки Білорусь
- •9. Концепція національної безпеки Російської Федерації
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 9. Недержавне управління національною безпекою
- •1. Поняття та зміст недержавної системи безпеки України
- •1.1. Національні інтереси та їх забезпечення недержавною системою національної безпеки України
- •1.2. Види загроз національній безпеці України
- •1.3. Джерела загроз національній безпеці України
- •1.4. Стан національної безпеки України та основні завдання недержавних суб'єктів по її забезпеченню
- •2. Методи забезпечення національної безпеки України
- •3. Напрями недержавного управління національної безпекою України у різних сферах суспільного життя
- •3.1. У сфері економіки
- •3.2. У сфері внутрішньої політики
- •3.3. У сфері зовнішньої політики
- •3.4. В інформаційній сфері
- •3.5. У соціальній та гуманітарній сферах
- •3.6. У сфері науки і техніки
- •3.7. У сфері духовного життя
- •3.8. У сфері оборони
- •3.9. У сфері екології
- •3.10. У сфері безпеки державного кордону
- •3.11. Міжнародне співробітництво недержавної системи безпеки у сфері забезпечення національної безпеки України
- •4. Політика забезпечення національної безпеки України недержавними суб'єктами і першочергові заходи з її реалізації
- •4.1. Основні положення політики забезпечення національної безпеки України
- •4.2. Першочергові заходи по реалізації недержавними суб'єктами політики національної безпеки України
- •5. Структура недержавної системи забезпечення національної безпеки України
- •5.1. Завдання нсб
- •5.2. Основні функції недержавної системи забезпечення національної безпеки України
- •5.3. Структура недержавної системи забезпечення безпеки
- •6. Сутність та зміст менеджменту недержавної системи безпеки
- •6.1. Поняття "менеджмент" і необхідність управління недержавною системою безпеки
- •6.2. Сутність та зміст менеджменту нсб
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
- •Розділ 10.Бенчмаркінг національної безпеки україни
- •1. Поняття та сутність бенчмаркінгу
- •1.1. Історичні основи бенчмаркінгу
- •1.2. Поняття бенчмаркінгу
- •1.3. Предмет бенчмаркінгу
- •2. Механізм бенчмаркінгу
- •2.1. Цілі та завдання бенчмаркінгу
- •2.2. Принципи та методи бенчмаркінгу
- •2.3. Етапи проведення бенчмаркінга
- •2.4. Види бенчмаркінгу
- •3. Перспективи бенчмаркінгу безпеки
- •3.1. Поняття та зміст бенчмаркінгу безпеки
- •3.2. Перспективи розвитку бенчмаркінгу безпеки в Україні
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
- •Перелік питань до підсумкового заняття з курсу "національна безпека україни"
1.2. Чинники, що впливають на ступінь воєнної небезпеки і характер військових загроз для України
Ключовим питанням для визначення воєнної небезпеки, існуючих і прогнозованих загроз для національної і воєнної безпеки України є проблема формулювання національних інтересів держави у даній сфері. Сучасна система національних інтересів країни достатньо повно відбита в Законі України "Про основи національної безпеки України".
Під національними інтересами розуміються життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади н Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розпиток.
Ці інтереси носять довгостроковий характер і визначають основні цілі, стратегічні і поточні завдання внутрішньої і зовнішньої політики держави.
До національних інтересів у воєнній сфері належать:
* унеможливлений поширення зброї масового ураження і засобів її доставки;
• ефективно існуючі структури і механізми забезпечення міжнародної безпеки та глобальної стабільності;
• неможливість втягування України в регіональні збройні конфлікти чи у протистояння з іншими державами;
* недопущення нарощування іншими державами поблизу кордонів України угруповань військ та озброєнь, які порушують співвідношення сил, що склалося;
* підтримання належного рівня забезпечення військовою та спеціальною технікою та озброєнням нового покоління Збройних сил України, інших військових формувань;
• підтримання боєздатності Зброй них сил України;
• достатнє фінансове забезпечення програм реформування Збройних сил України та оборонно-промислового комплексу України;
* утилізація застарілої та не потрібної для Збройних сил У краї ни воєнної техніки, озброєння, вибухових речовин;
• договірно-правове оформлення і облаштування державного кордону України;
* достатній соціальний захист військовослужбовців, громадян, звільнених з воєнної служби, та членів їхніх сімей.
Формування системи даних інтересів відбувається з огляду на загальну систему національних інтересів, втім враховує специфіку воєнної сфери. Більш того, даний процес відбувається з огляду на цілу низку чинників, які підвищують рівень воєнних загроз.
Відтак, до чинників, що підвищують рівень воєнної загроза Україні належать:
• технологічний відрив ряду провідних держав, що останнім часом значно збільшився, і нарощування їх можливостей но створенню озброєнь і воєнної техніки нового покоління. Така ситуація може підштовхнути їх до якісно нового етапу у зовнішніх відносинах;
* перехід окремих держав до практики силових (військових) дій поза норм і принципів міжнародного права і без санкції Ради Без* пеки ООН. Зведений в ранг стратегічної доктрини, він чреватий загрозою дестабілізації як національної безпеки України, так і всієї стратегічної обстановки в світі;
• активізація діяльності на території України іноземних спеціальних служб і використовуваних ними організацій;
• тривалий процес реформування воєнної організації і оборонного промислового комплексу України, недостатнє фінансування національної оборони і недосконалість нормативно-правової бази. Як результат — критично низький рівень оперативної і бойової підготовки Збройних сил України, інших військ, військових формувань і органів, неприпустиме зниження забезпеченості військ (сил) сучасним озброєнням, військовою і спеціальною технікою, крайня гострота соціальних проблем, необґрунтоване і таке, що відбувається поза змісту національних інтересів скорочення армії. Усе це в значній мірі веде до значного зниження рівня як воєнної безпеки України зокрема, так і національної безпеки в цілому.
Для аналізу того, як складатиметься військово-політична обстановка, в якій Україні доведеться існувати як суб'єкту світової політики, слід враховувати, зокрема, її геополітичне і геостратегічне положення — воно є унікальним.
Україна розташована у самому серці Європи, саме це є висхідним при формуванні системи воєнної безпеки. Україна не є сусідом або державою, що граничить із Європою, Україна є Європа і вже через це може і має активно впливати як на регіональні, так і на глобальні соціально-економічні та політичні процеси і життя планети в цілому. Джерелом загроз за даного випадку виступають з одного боку намагання деяких держав зімкнути "кільце Анаконди" над Росією, і з іншого прагнення Росії до повернення домінування над Євразією.
За умов невизначеності напрямів зовнішньої політики, зокрема напрямів адекватного загрозам та небезпекам розвитку воєнної системи безпеки Україна ризикує бути утягненою у політичні гру інших країн, в якій її роль буде зводитися до неправомочного суб'єкта, участь якого віршуватиметься іншими країнами.
Розташування України в Серці Європи, перетин України декількома світовими цивілізаціями робить її об'єктом постійних воєнних загроз як локального, так і масштабного характеру.
До основних чинників, які визначатимуть характер воєнних загроз і небезпек на початку XXI століття, а також основних тенденцій у глобальній розстановці сил в світі належать наступні:
• високий ступінь глобальної нестабільності;
• зростання активності у використанні воєнної сили при вирішенні спірних як внутрішніх, так і міжнародних проблем;
• зростання впливу і можливостей терористичних, екстремістських та транеурядових організацій;
• яскраво виражене прагнення Євросоюзу, Росії та Китаю протистояти забезпеченню глобального лідерства СІЛА, яке за оцінками фахівців відбуватиметься не менше перших 20 років XXI століття.
