3.8. У сфері оборони

До об'єктів недержавного управління національною безпекою України у сфері оборони належать:

науково-дослідні установи та підприємства недержавної форми власності, які виконують державні оборонні замовлення або займаються оборонною проблематикою.

Зовнішніми загрозами*, які становлять собою найбільшу небезпеку для об'єктів забезпечення національної безпеки України в сфері оборони, є:

• усі види розвідувальної діяльності зарубіжних країн;

• впливи на систему національної безпеки на всіх рівнях та стадіях її забезпечення у різних сферах життєдіяльності з боку імовірних противників;

• диверсійно-підривна та терористична діяльність спеціальних служб іноземних держав і організацій;

• посягання на державний суверенітет України та її територіальну цілісність з боку іноземних держав або іноземних військових угруповань;

? нарощування іноземними державами поблизу кордонів України угруповань військ та озброєнь, які порушують співвідношення сил, що склалося;

• втягування України в регіональні збройні конфлікти чи у протистояння з іншими державами;

• можливість застосування ядерної зброї, інших видів зброї масового ураження проти України або використання з терористичною метою ядерних та інших об'єктів на її території;

• діяльність іноземних економічних, політичних, воєнних та інших структур, спрямована проти інтересів України в сфері оборони.

Внутрішніми загрозами* які є найбільшою небезпекою для зазначених об'єктів, е:

? умисні дії, а також помилки персоналу систем безпеки;

• ненадійне функціонування систем безпеки спеціального призначення;

• інформаційно-пропагандистська діяльність недержавних структур, яка підриває престиж та імідж Збройних сил України та їх боєготовність;

• недостатня вирішеність питань захисту прав інтелектуальної власності підприємств недержавної форми власності, що призводить до витікання за кордон цінних ресурсів у галузі безпеки;

• невирішеність питань перепідготовки військовослужбовців для поповнення недержавної системи забезпечення національної безпеки України;

• політизація суб'єктів забезпечення національної безпеки;

• створення та функціонування незаконних збройних формувань;

• створення та функціонування на території України терористичних формувань, діяльність яких може бути спрямована як проти України, так і проти іноземних держав.

До основних напрямів удосконалення функціонування системи забезпечення національної безпеки в сфері оборони є:

• сприяння відповідно до закону розвідувальним та органам, що здійснюють контррозвідувальну діяльність, у виявленні та припиненні розвідувальної діяльності іноземних країн;

? створення механізмів щодо нейтралізації негативних впливів будь-якої природи на систему національної безпеки на всіх рівнях і стадіях її забезпечення в усіх сферах життєдіяльності з боку ймовірних противників;

• сприяння компетентним органам державної влади у виявлення та припиненні диверсійно-підривної та терористичної діяльності спеціальних служб іноземних держав і організацій;

• запобігання спроб та усунення порушень державного кордону і територіальної цілісності України;

• участь разом зі Збройними силами України та Державною прикордонною службою України, а також іншими військовими формуваннями у встановленні адекватного співвідношення сил поблизу державного кордону України з метою забезпечення їх максимальної ефективності та адекватності реальним та потенційним загрозам;

• забезпечення проведення політики національної безпеки відповідно до національних інтересів, що дозволить чітко окреслювати механізми участі України в збройних конфліктах як поблизу її кордонів, так і по усьому світі;

• участь відповідно до законодавства у створенні е4>ективних механізмів і проведенні комплексних заходів щодо запобігання можливої агресії або воєнного конфлікту, локалізації та ліквідації їх наслідків, фінансове сприяння у становленні ядерних сил України;

• сприяння компетентним органам державної влади у виявленні та припиненні діяльності іноземних економічних, політичних, воєнних та інших структур, спрямованої проти національних інтересів України у сфері оборони;

- забезпечення якісної підготовки військових кадрів і навчання військовозобов'язаних у запасі;.

• забезпечення модернізації існуючих, розроблення та впровадження новітніх зразків бойової техніки та озброєння;

• здійснення демократичного цивільного контролю над Збройними силами України та іншими військовими формуваннями;

• систематичний моніторинг загроз та небезпек, структуризація цілей забезпечення національної безпеки у сфері оборони і визначення відповідних практичних задач;

• виявлення та припинення відповідно до законодавства інформаційно-пропагандистської діяльності недержавних структур, яка підриває престиж та імідж Збройних сил України, їх боєготовність;

• захист прав інтелектуальної власності підприємств недержавної форми власності;

• організація перепідготовки військовослужбовців для поповнення недержавної системи забезпечення національної безпеки України;

• зменшення політизація суб'єктів недержавної системи забезпечення національної безпеки України шляхом чіткого законодавчого регламентування їх прав і обов'язків;

? сприяння компетентним органам державної влади у виявленні та припиненні функціонування незаконних збройних формувань, заборона створення незаконних воєнізованих формувань, непередбачених Конституцією України;

• сприяння компетентним органам державної влади у виявленні та припиненні функціонування на території України терористичних формувань, діяльність яких може бути спрямована як проти України, так і проти іноземних держав;

• сприяння у проведенні сертифікації засобів і систем безпеки у відповідних системах управління військового призначення;

• постійне удосконалення засобів і систем безпеки, захищених систем зв'язку і управління військами та зброєю, підвищення надійності засобів безпеки спеціального призначення;

• удосконалення організаційно-функціональної структури системи забезпечення національної безпеки України у сфері оборони та координація взаємодії державної і недержавної систем забезпечення;

• участь відповідно до законодавства України в активних заходах щодо протидії інформаційно-пропагандистським і психологічним операціям імовірного противника;

• підготовка вузами недержавної форми власності безкоштовно або на контрактній спеціалістів у галузі забезпечення національної безпеки у сфері оборони.