- •Догляд за хворими із захворюваннями та ушкодженнями кінцівок. План
- •Метало-остеосинтез за допомогою апаратів г.А. Єлізарова.
- •Іі. Гнійні захворювання пальців і кисті.
- •Ііі. Облітеруючий ендартерііт, облітеруючий атеросклероз, причини, клінічні ознаки й лікування.
- •Іv. Варикозне розширення вен, тромбофлебіт, клініка, діагностика , ускладнення, способи лікування.
- •Підсумковий контроль
- •Домашнє завдання
Іv. Варикозне розширення вен, тромбофлебіт, клініка, діагностика , ускладнення, способи лікування.
Варикозне розширення вен
Варикозна хвороба - варикозне розширення вен. Вона характеризується розширенням сітки поверхневих вен нижніх кінцівок Уражає жінок у два рази частіше, ніж чоловіків.
Причин варикозної хвороби: спадковість. часті вагітності, тяжка фізична праця, пов’язана з підняттям вантажів, довготривале вертикальне статичне положення тіла, травми та запалення глибоких вен (тромбофлебіт).
Вени нижніх кінцівок розширюються, виникає недостатності клапанного апарату спочатку поверхневих, а потім і комунікантних вен, і глибих вен.
Клініка. Типи варикозного розширення вен: а) циліндричний; б) мішкоподібний; в) змієподібний; г) розсипний; д) змішаний.
Перша стадія хронічної венозної недостатності проявляється набряком дистальних відділів кінцівки під кінець дня, який зникає після нічного відпочинку, судомами литкових м’язів уночі.
При другій стадії до вищевказаних симптомів приєднуються індурація (затвердіння) та гіперпігментація (колір шкіри стає бурим, темно-коричневим), внаслідок виходу в підшкірну клітковину еритроцитів.
У третій стадії з’являються різної величини виразки, перебіг часто ускладнюється бешихою, мікробною екземою, тромбофлебітами.
Для уточнення діагнозу необхідно проводити проби.
Пробу Броді-Троянова-Тренделенбурга проводять для визначення стану клапанів поверхневих вен. Хворий знаходиться у горизонтальному положенні з піднятою кінцівкою, з поверхневих вен якої прогладжуванням видаляють кров. У ділянці верхньої третини стегна підшкірні вени перетискають джгутом. Хворий встає з джгутом і, якщо після його зняття вени повільно заповнюються знизу, то пробу вважають негативною, тобто клапанний апарат функціонує задовільно. При швидкому ж наповненні вен після зняття джгута, зверху пробу вважають позитивною, що свідчить про недостатність клапанів поверхневих вен.
Проба Пратта (визначення локалізації недостатності комунікантних вен): у хворого в горизонтальному положенні на спині за допомогою масажу виштовхують кров із підшкірних вен ноги. Після цього на кінцівку від пальців до паху накладають еластичний бинт , у верхній третині підшкірні вени перетискають джгутом. Хворого просять встати. Накладений бинт зверху поступово розмотують, а одночасно від пахової ділянки накладають другий так, щоб між ними залишався проміжок 5-6 см. При цьому в місцях недостатності комунікантних клапанів, якщо вона є, виникає випинання підшкірних вен.
Пробу Дельбе-Пертеса (маршова) проводять для визначення прохідності глибоких вен. У хворого, який стоїть, для припинення кровобігу в підшкірних венах у верхній третині стегна накладають гумовий джгут. Після цього йому рекомендують енергійну ходьбу протягом 3-5 хв. Якщо підшкірні вени спадаються, то це вказує на задовільну прохідність глибоких вен і, навпаки, якщо вени набухають, шкіра набуває ціанотичного відтінку, з’являється біль у гомілці, то це свідчить про непрохідність глибоких вен і є протипоказанням до простого видалення поверхневих вен .
Лікування
Консервативне коли стан хворого не дозволяє виконати оперативне втручання Оперативне лікування має на меті видалення варикозно розширених вен і Найпоширенішим оперативним втручанням є видалення великої підшкірної вени У дистальний кінець великої підшкірної вени вводять спеціальний зонд (веноекстрактор), за допомогою якого видаляють вену зверху донизу
Досить часто при розсипному типі варикозно розширених вен виконують їх склерозування за допомогою варикоциду, варикосану, 70° спирту, 60 % глюкози та ін.
Флебіт і тромбофлебіт
Флебіт і тромбофлебіт.
Флебіт це запалення стінки вен .
Тромбофлебіт це запалення стінки вени, що супроводжується утворенням тромбів, які можуть переноситися із током крові, називають.
Причиною флебіту може бути запальний процес у тканинах, що оточують вену, а також введення у неї різних медикаментів (гіпертонічних розчинів, антибіотиків та ін.).
На фоні запалення вени в її просвіті може відбуватися згортання крові, що призводить до розвитку тромбофлебіту.
Клініка. Спостерігається почервоніння шкіри, набряклість навколишніх тканин, болючість при пальпації.
При тромбофлебіті на окремих ділянках вен пальпується ущільнення. При ураженні глибоких вен кінцівок виникає їх набряк.
Лікування. Лікування стаціонарне.
У гострий період призначають суворий ліжковий режим, для покращання венозного відтоку і зменшення болю кінцівці надають підвищеного положення, кладуть на шину Белера. На кінцівку накладають пов’язку з троксовазиновою або гепариновою маззю.
Поряд із цим, призначають антикоагулянти (гепарин або кальципарин, фраксипарин, фрагмін, клексан, пелентан, неоди- кумарин і т. ін.) контролем стану згортання крові (тривалість кровотечі, час згортання, протромбіновий індекс і інші дослідження). контролюючи протромбіновий індекс, який повинен бути не менше 50-60 %.
