Твердотельная електроника / mikroshemotehnika
.pdf
Характеристики і параметри базових логічних елементів
Основні характеристики та електричні параметри БЛЕ визначають характеристики і параметри всіх ЦІС даної серії. Від цих параметрів залежать можливості сумісної роботи ЦІС різних серій у складі електронної техніки.
Основна характеристика БЛЕ – це статична передавальна характеристика (СПХ).
СПХ – це залежність потенціалу на виході ЛЕ від потенціалу на одному з його входів: Uвих f (Uвхi ) при
Uвхj const( j i). За типом СПХ логічні елементи
поділяють на: інвертувальні (НЕ, І НЕ, АБО НЕ ) і неінвертувальні (І, АБО і т. д.).
Схеми зняття СПХ БЛЕ показані на рисунку 2.1.
x1 |
1 |
|
x1 |
& |
x2 |
|
Uвих |
x2 |
Uвих |
xn |
|
|
xn |
|
Uвх U0 |
|
a) |
Uвх U1 |
б) |
|
а) |
|
|
б) |
Рисунок 2.1 – Схеми зняття СПХ-елементів: а) АБО НЕ ; б) І НЕ
Вигляд типової СПХ інвертувального ЛЕ показаний на рисунку 2.2.
Характеристика має три виразні ділянки: І – Uвих U1 (режим відсічки).
ІІ – Uвих U0 (режим насичення).
ІІІ – перехідний стан (активна область U ).
51
Uвих |
I А III |
II |
|
U |
1 |
||
|
|
|
|
ΔU
U0 |
|
|
|
|
В |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
U |
U |
0 |
Uпор |
Uпор |
1 |
|
|
|||
|
|
1 |
2 |
U |
|
вх |
|||
Рисунок 2.2 – СПХ інвертувального логічного елемента |
|||||||||
За СПХ можна визначити: значення логічних рівнів |
|||||||||
U0 , U1; величину |
логічного |
перепаду Um |
U1 U0; |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
вих |
|
|
значення порогів перемикання (меж ділянок) Uпор1 і Uпор2 ;
ширину активної області U Uпор2 Uпор1 ; статичну зава-
достійкість ЛЕ – максимально допустиму величину завади, що не викликає фальшивого спрацювання або збою ЛЕ.
Максимально допустима вхідна позитивна (відкривальна) завада ЛЕ:
Umзав Uпор1 U0.
Максимально допустима негативна (закривальна) завада за входом ЛЕ:
|
|
|
Um |
U1 Uпор |
. |
|
|
|
|
|
зав |
|
|
2 |
|
|
У |
базових |
логічних |
елементах |
показник |
||
Um |
0,1 0,3B |
відповідає низькій завадостійкості, а |
|||||
зав |
|
|
|
|
|
|
|
Um |
0,7 1,0B – високій завадостійкості. |
|
|||||
зав |
|
|
|
|
|
|
|
52
Розглянемо деякі параметри БЛЕ.
1 Швидкодія
Базові ЛЕ побудовані, як правило, на основі транзисторних ключових схем. Їх інерційність породжена процесами накопичення і розсмоктування зарядів у базі, розряду – заряду паразитних ємностей тощо. Тому при проходженні цифрових сигналів (перепадів потенціалів) через кілька послідовно з’єднаних ЛЕ спостерігається «розтягнення» фронтів імпульсів і часова затримка
перепадів (рис. 2.3). На рисунку 2.3 |
t10з |
– час |
затримки |
|
ввімкнення ЛЕ (при переході від U1 до |
U0 ); |
tз01 – час |
||
затримки вимкнення ЛЕ (при переході від U0 до U1). |
||||
U1 |
Uвх |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,5Um |
Um |
вх |
|
U0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
t |
|
Uвих |
|
|
|
U1 |
tз01 |
|
|
|
|
|
|
|
|
U0 |
tз10 |
|
Umвих |
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
t |
Рисунок 2.3 – Часові діаграми вхідного і вихідного |
||||
|
сигналів ЦІС |
|
|
|
Середній час затримки tз |
|
t10з |
tз01 |
[нс]. |
|
2 |
|||
сер |
|
|
|
53
Залежно від цього параметра логічні елементи поділяють на надшвидкодійні (tзсер 5 нс), швидкодійні
(tзсер 5 10 нс) і середньої швидкодії (tзсер 10 15 нс).
2 Споживана потужність
Потенціальні ЛЕ у стані логічного нуля U0
(у відкритому стані) споживають потужність Pспож0 , у стані логічної одиниці U1 (у закритому стані) – Pспож1 , а в режимі
перемикання (динамічному режимі) Pспож.дин . Якщо у
перехідному режимі Pспож.дин 0, то середня потужність,
що споживається від джерела живлення:
|
P |
Pспож1 Pспож0 . |
||
|
сер |
2 |
|
|
Залежно від цього параметра логічні елементи |
||||
поділяються |
на потужні |
(Pсер 50 100 мВт), середньої |
||
потужності |
(Pсер 20 50мВт), |
|
малої потужності |
|
(Pсер 1 20 мВт), мікроватні (Pсер |
1мВт) . |
|||
3 Коефіцієнт об’єднання за входом Kоб
Коефіцієнт визначає максимальну кількість входів ЛЕ
(рис. 2.4).
x1 |
|
& |
|
|
|
|
|
||
x2 |
|
|
|
|
|
|
|
y |
|
x3 |
|
|
|
|
|
|
|
||
Kоб |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
||
xn |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рисунок 2.4 – Коефіцієнт об’єднання за входом
54
Для сучасних ЛЕ Kоб 2 8 (елемент І), Kоб 2 4 (елемент АБО). З метою збільшення кількості входів у деяких ЛЕ, що входять до певної серії, передбачені входи для увімкнення схеми розширення логіки (розширювача логіки цієї серії), і тоді досягається Kоб 10.
4 Коефіцієнт розгалуження за виходом Kроз
Цей коефіцієнт визначає навантажувальну здатність
ЛЕ, яка виражається у кількості аналогічних ЛЕ, що можуть бути під’єднані до виходу даного ЛЕ без порушення нормальної роботи останнього. Чим більше Kроз , тим
ширші можливості застосування ЛЕ, менше число корпусів ІС у цифровій схемі. Проте, з іншого боку, це призводить до зниження швидкодії, завадостійкості, збільшення споживаної потужності ЛЕ. Тому до складу серій ЦІС разом з основним БЛЕ(Kроз 4 10) включають потужні буферні
ЛЕ з Kроз 20 30. Це забезпечує оптимізацію числа
корпусів ІС і величини споживаної потужності Pсер.
5 Робота перемикання ЛЕ
Це узагальнювальний параметр, що характеризує схемотехнічну і конструктивно технологічну якість ЦІС
Aперем Pсерtзсер [Дж].
Ця величина показує, за рахунок якої споживаної потужності можна забезпечити потрібну швидкодію. Для сучасних ЦІС
Aперем (0,01 1,0) 10 12 Дж.
6 Напруга джерела живлення Е
Вибирається з огляду:
а) забезпечення прийнятних енерговитрат (для цього необхідно зменшувати Е);
б) забезпечення завадостійкості і навантажувальної здатності (для цього необхідно збільшувати Е).
55
Стандартний ряд напруг живлення для ЦІС:
1,2; 1,6; 2,0; 2,4; 3,0; 4,0; 5,0; 6,0; 9,0; 12,6; 27 В.
Для ЦІС на біполярних транзисторах E 4 5B. Для ЦІС на МОН-транзисторах E 5 9B.
7 Допустимий діапазон температур для сучасних напівпровідникових ЦІС 60 125oC (як для кремнієвих напівпровідникових приладів).
2.2 Принципи схемотехніки базових логічних елементів
Унаслідок дворівневого кодування цифрових сигналів найважливішим схемотехнічним елементом в БЛЕ є т. зв.
потенціальні інвертори (ПІ). Основне завдання ПІ є інвертування вхідного потенціалу. Крім того, він є підсилювачем – нормувачем сигналів, що пройшли обробку в логічних схемах.
Схеми ПІ будуються на основі підсилювального каскаду і розрізняються одна від одної схемами керування струмами транзисторів, типом транзисторів, а також навантаженням у колі колектора (стоку). Схеми ПІ на біполярних транзисторах побудовані за принципом перемикання струму з однієї гілки кола на іншу (без зміни величини струму) під дією вхідного сигналу. Залежно від того, в якій гілці кола здійснюється перемикання, розрізняють: перемикачі базового струму, перемикачі емітерного струму.
Крім ПІ на біполярних транзисторах, широко застосовується в ЦІС ПІ на МОН-транзисторах.
Розглянемо принципи будови та функціонування кожного з видів цих потенціальних інверторів окремо.
56
2.2.1 Потенціальні інвертори з перемикання базового струму
Схема (рис. 2.5) розроблена спеціально для інтегральних ТТЛ-елементів, на дискретних елементах вона не застосовується.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
IБ1 |
|
|
|
|
|
|
|
R1 |
|
|
|
Rк |
|
|
+E |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Uвх |
Iвх |
|
|
|
|
|
|
|
Iк1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Uвих |
1 |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
V2 |
|
|
0 |
||||||||
1 |
|
|
|
|
|
|
|
V1 |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Cвих |
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рисунок 2.5 – Потенціальний інвертор із перемикання базового струму
Склад схеми. V1 – вхідний (керувальний) транзистор
n p n-типу; R1 – |
|
базовий |
опір транзистора |
V1; RK – |
|
колекторний опір транзистора V2 ; V2 – вихідний транзистор |
|||||
n p n-типу. У схемі співвідношення опорів |
RK R1. |
||||
Вхідні і вихідні сигнали набувають таких значень: U1 E , |
|||||
U0 0. |
|
|
|
|
|
Принцип дії |
|
|
|
|
|
1 Нехай на вхід ПІ надходить |
|
||||
|
|
Uвх U1 E. |
|
||
Тоді потенціал емітера транзистора V1 стає вищим від |
|||||
потенціалу бази E |
|
Б |
|
(за рахунок спаду напруги на |
|
V |
V |
|
|
||
|
1 |
|
1 |
|
|
R1), а потенціал колектора V1 (бази V2 ) ще нижче (частки вольтів).
57
Отже, у транзисторі V1 напруга UБЕ 0, UБK 0,
тобто емітерний перехід зміщений зворотно, а колекторний перехід – прямо. Транзистор V1 перебуває в інверсному режимі: колекторний перехід інжектує, емітерний –
екстрагує носії, утворюючи |
IE1 Iвх. |
Джерело |
живлення |
|||||
« E» створює базовий струм IБ1, який протікає по колу |
||||||||
« E»→ R1→ відкритий колекторний перехід V1 → база |
||||||||
V2 → емітер V2 → корпус. Транзистор V2 переходить до |
||||||||
режиму |
|
насичення, |
і |
вихідна |
напруга |
схеми |
||
Uвих UКЕН |
|
0, тобто відповідає логічному «нулю». |
||||||
|
|
V |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
2 Нехай на вхід ПІ надходить |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
Uвх U0 0. |
|
|
|
Тоді потенціал емітера V1 буде нижчим від потенціалу |
||||||||
бази E |
|
Б |
. Емітерний перехід V1 |
зміщується прямо. |
||||
V |
|
V |
|
|
|
|
||
|
1 |
|
|
1 |
|
|
|
|
Обидва переходи транзистора V1 відкриті, і V1 переходить |
||||||||
до режиму насичення. Базовий струм |
IБ1 відгалужується |
|||||||
від колекторного переходу |
V1 до емітерного |
переходу |
||||||
(перемикається до емітерного кола). Внаслідок цього базовий струм IБ2 транзистора V2 різко зменшується, і цей
прилад переходить до режиму відсічки. Вихідна напруга схеми
Uвих U1 E .
Таким чином, інвертування вхідного сигналу в цій схемі здійснюється внаслідок перемикання базового струму IБ1 або до вхідного (емітерного) кола транзистора V1 (при
Uвх U0 ), або до бази транзистора V2 (при Uвх U1). Це, в свою чергу, приводить до вимикання або вмикання транзистора V2 .
58
Недоліки схеми: наявність вхідного струму Iвх при
Uвх U1, що приводить до зменшення рівня високого
потенціалу на вході і відтак обмежує навантажувальну здатність попередньої схеми; порівняно невисока швидкодія (істотний вплив паразитної ємності Cвих ).
Схема рисунка 2.5 – ПІ з перемикання базового струму – застосовується в інтегральних ТТЛ-елементах.
2.2.2 Потенціальні інвертори з перемикання емітерного струму
Схема потенціального інвертора з перемикання емітерного струму є, по суті, диференціальний каскад, що працює у ключовому режимі (рис. 2.6).
|
|
|
|
U1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
U0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
U1 |
|
+E |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
Iк1 |
|
|
|
RК |
Iк2 |
|
|
|
RК |
U0 |
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
Uк1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Uк2 |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
V1 |
|
|
V2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
U1 |
Uвх |
|
|
|
|
|
+U0n |
|
|
||||||||||||||||||||
UБЕ1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
U0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
UБЕ2 |
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
IE |
|
|
|
RE |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рисунок 2.6 – Потенціальний інвертор із перемикання емітерного струму
59
Склад схеми V1, V2 – пара ідентичних за параметрами транзисторів (V1 – вхідний, V2 – опірний); Uоп – джерело
опірної напруги; RK1 RK2 RK ; RE – спільне для V1 і V2 емітерне навантаження, що забезпечує емітерний зв'язок між V1 і V2 ; Е – джерело живлення.
Принцип дії
1 Нехай до баз V1 і V2 прикладені однакові напруги
Uвх Uоп . Обидва транзистори працюють в активному
режимі, і внаслідок ідентичності плечей диференціального каскаду через них протікають однакові струми:
|
|
IE |
IE |
|
IE |
. |
|
|
||
|
|
2 |
|
|
||||||
|
|
1 |
|
2 |
|
|
|
|
||
В активному режимі |
IK IE |
(IБ 0), |
і вихідні |
|||||||
напруги будуть однакові: |
|
|
|
IE |
|
|
|
|||
U |
K1 |
U |
E |
|
R . |
|
||||
|
|
|||||||||
|
|
K2 |
|
2 |
|
K |
|
|||
Статичні передавальні характеристики UK |
f (Uвх) і |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
UK2 f (Uвх) подані |
на |
рисунку 2.7. Описаному стану |
||||||||
схеми відповідає т. А (початковий стан робочої точки). 2 Нехай на вхід поданий сигнал Uвх U1 Uоп .
Процеси в схемі рисунка 2.6 проходитимуть так:
Uвх UБЕ1 IЕ1 IK1 UK1
URE UБЕ2 IЕ2 IK2 UK2 .
Відбувається перерозподіл емітерного струму IE на користь IE1 , внаслідок чого транзистор V1 ще більше
відкривається (залишаючись в активному режимі), а транзистор V2 закривається і переходить до режиму відсічки (точка В на СПХ рисунка 2.7).
60
